9-А. Смислові зв'язки у ССР. 05.11.2015 р.

 Тема. Смислові відношення між частинами складносурядного речення.

Мета: поглибити знання про складне речення, його будову, засоби зв’язку, інтонаційну завершеність; ознайомити зі смисловими відношеннями між частинами складносурядного речення; розвивати вміння і навички знаходити в тексті складносурядні речення, визначати смислові відношення, засоби зв’язку в них, члени речення, будувати власне висловлювання, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень; виховувати культуру мовлення, інтерес до націнальної історії та культури.

Соціокультурна змістова лінія: Я і національна історія і культура.

Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів, крилатих висловів, що мають будову склад- них речень.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, картки.

                                                                 Епіграф:  Не плюй у крицю, бо з неї ще будеш

                                                                                  пити водицю.

                                                                                                                  Народна мудрість

                                                         Хід уроку
 І. Організаційний етап

1.      Робота з епіграфом.

Учитель. Прочитайте епіграф до уроку. Прокоментуйте цей вислів. Як в народі ставляться до джерельної води?

2.      Мовна розминка.

Дібрати синоніми до слова криниця.(Колодязь, джерело, копанка. )

ІІ. Перевірка д/ з:

Гра «Знайди речення».

Коментар учителя. Учитель показує схему речення, учні знаходять у домашній роботі речення, яке відповідає поданій схемі.

 ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань

Коментар учителя. Двоє учнів працюють біля дошки з картками. Зі всіма інши проводжу бліц-опитування за методом «Незакінчене речення».  

Робота в групах.   Завдання на картках.

Картка №1.

Визначити вид речення. Підкреслити граматичну основу. Скласти схему речення.

Народ оспівував криницю не тільки у піснях, а й опоетизував він ії у прислів’ях, приказках, легендах.

Картка №2.

Визначити вид речення. Підкреслити граматичу основу. Скласти схему речення.

З криницею українці пов’язують численні легенди про сховані скарби, але вода – найцінніший скарб.

       1.Бліц-опитування.
1. Синтаксис вивчає...
2. Складне речення – це…
3. Сполучник – це…
4. В  мовленні складні речення використовуються для…
5. Відмінність між складним і простим реченнями…

6. Складне сполучникове речення це….
7. Складне безсполучникове речення це  ....
8. До  складного сполучникового речення належать… .
9. Сполучники сурядності…
14. Сполучники підрядності…
15. Основні ознаки складного речення…
16. Складносурядне речення, це…
17. Засобами зв’язку в складносурядному еченні є…

Учитель. Криниці... З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли і прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями. Країнці говорили: «Криницю копати – щастя закликати». Наше завдання – берегти, шанобливо ставитись до води як джерела  життя.  Уявіть, що ви дуже хочете напитися води в спраглу днину.   Підходите до криниці. І у вас  виникають асоціації.

«Асоціативний кущ»

Словникова робота

Криниця -  глибоко викопана і захищена цямринами від обвалів яма для добування води.

                                                  ( Фізкультхвилинка)

IV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

 Мовний матеріал  уроці буде присвячено криниці, джерельній воді. 

Сьогодні на уроці ми поглиблюватимемо знання про складносурядне речення, смислові відношення між частинами складносурядного речення. 

 Будемо знаходити в тексті складносурядні речення, визначати смислові відношення, засоби зв’язку в них, члени речення, будувати власне висловлювання, використовуючи виражальні можливості складносурядних речень.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

1.Лінгвістичне дослідження.

•Робота з підручником. Ознайомлення учнів із таблицею (підручник – с.57);

Коментар учителя. Стилістична роль.Складносурядні речення із :

·        єднальними сполучниками відображають композиційно-стильовий прийом паралелізму, тотожності;

·        з розділовими – посилення емоційного впливу;

·        з протиставними – антитезу.

3.      Взаємоопитування.

4.      Колективна робота. Дослідження прикладів ССР, визначення смислових відношень

VІ. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру

1.      Кодовий диктант

Коментар учителя. За допомогою коду, визначеного учителем, учні визначають вид речення. Записують тільки цифри. 1 – просте речення. 2 – складне безсполучникове, , 4 -  складносурядне, 5– складнопідрядне, 6 - просте ускладнене.

     Найздоровіша і найсмачніша та вода, яка схована у колодязьній споруді. Місце на криницю вибирали на маковея , коли освячували водні джерела. Прийнято було копати криниці на обійсті, край двору,біля роздоріжжя – у дар божим людям. Скільки на українській землі типів криниць і колодязів! Є скромні копанки, чи є польові криниці з ланцюгом чи корбою. Зустрічаються також монументальні колодязі, прикрашені різьбою, півниками. Подорожній може присісти біля колодязів, а вони подарують йому кухлик джерельної води.Часом криниці і колодязьні споруди прикрашалися написами, ті попереджали, вчили, нагадували.

2. Робота з підручником.
• Вправа 87
3. Робота з прислів’ями.

До доброї криниці…                                            …доки не висохла криниця

Яка криниця,..                                                       …і тоді можна водиці напитися.

Не знаємо ціни водиці,..                                      … стежка утоптана.

Треба нахилитися,–                                              … такий і господар.

Яке із прислів’їв є складносурядними реченням? Вказати на смислові відношення в цьому реченні.

Відповідь:

До доброї криниці стежка утоптана.

Яка криниця – такий і господар.

Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця.

Треба нахилитися, і тоді можна водиці напитися.

4..Лінгвістичний практикум. Синтаксичний розбір ССР:
    • Колективна робота
         1. Ось і чудово упорядкована криниця зустріла нас, і зоряне небо відбивалося у її прозорій воді.
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, єднальн. сполучн., послідовність дій.
І част. – односкл., називн., непошир., неускл.
ІІ част. – двоскл., пошир., неускл.
[ ], і [ ].

2.Криниці бувають з каменю, дерева, круглі, однак  найчарівнішою є криниця-журавель.
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, протиставн. сполучн., протиставлення дій.
І част. – двоскл., , пошир., ускл. однор. членами речення.
ІІ част. – двоскл., пошир., неускл.
[ ], однак [ ].

      3. Чи то господар так подбав про криницю, чи то господиня вклала все своє тепло в прикрашання.
Розпов., неокл., складне, сполучн., ССР, розділ. сполучн., чергування дій.
І част. – двоскл., пошир., неускл.
ІІ част. – двоскл., пошир., неускл.
Чи то [ ], чи то [ ].

4. Самостійна робота:  скласти  речення у художньому стилі за репродукцією «Дендрологічний парк «Софіївка» (стор. 101), виконати синтаксичний розбір.

VІІ. Систематизація й узагальнення знань

1. Проблемне завдання
– Який відтінок вносить сполучник і у речення, якщо замінити його на й, та, та й, як…так і, не тільки… а й?
Земля покрита білою габою, і вітер під вікном, жебрак-скрипаль.
Струмує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого.
Книжка тисне на стіл із силою власної ваги, і стіл у свою чергу тисне на книжку.
Коментар учителя
• і (й) – омонімічні: для ритму мовлення;
логічної наголошеності слів( крім зіставлення);
• та – як засіб нанизування простих речень при описі подій; при одночасності( у розмовному стилі);
• та й – приєднувальна функція (художній, розмовний ст.);
• як…так – підкреслює подібність або відповідність фактів;
• не тільки…а й – виділяє певні частини в обох реченнях.

     2. «Мікрофон». Дати відповіді на запитання
1. Складносурядне речення – це…
2.Засоби зв’язку в ньому?
3.Назвати єднальні сполучники.
4.Які сполучники протиставні?
5.Розділові сполучники?
6.Які сполучники одиничні, які повторювані, а які парні?
7.Інтонація ССР?
8.Чому частини рівноправні?
9. Смислові відношення між частинами?
10. Як сполучники впливають на зміст речень?

VІІІ. Підсумок уроку.

1. Оцінювання навчальної діяльності

ІХ. Д/ з.  § 9, вправа  90.