Українська родина – хто кому кум, сват, стрийко

http://korali.info/obryadi/rodina-to-sila.html

Автор публікації: Повітруля Н

15 лютого 1574 року Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».

Вигнаний зі столиці Московії реакційним духівництвом першодрукар Іван Федоров прямує до «богоспасенного міста Львова», де у власній друкарні власним коштом з допомогою небагатих львівських міщан видруковує «Діяння та Послання Святих Апостолів».

Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом, досить великим на свій час, – 1 200 примірників. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України а також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країн.

http://ok.ru/group/52815682601052/topic/66423311185244

Термин «Украина» в ХІІ-XVIII веках — Новини України

Термин «Украина» в ХІІ-XVIII веках — Новини України

Для вас, учні, небагато релаксу і навчання англійської The Angry Birds Movie - The Early Hatchling Gets the Worm (Hatchling Short)

Мій Шевченко (фільм 3).

10- А, 11- А класам !!!

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2230698-proceduri-zno2017-budut-zorstkisimi-niz-u-poperedni-roki-grinevic.html?utm_source=gravitec&utm_medium=Referral

Made in UA! П'ять українських соцмереж, які варті вашої уваги. Виходьте з рос. мереж !

https://maximum.fm/made-in-ua-pyat-ukrayinskih-socmerezh-yaki-varti-vashoyi-uvagi_n120657

18 травня, четвер: День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

Як це сказати по-львівськи?

1.  http://prolviv.com/blog/2017/05/11/iak-tse-skazaty-po-lvivsky/

2.  http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/gwara.htm

8 травня, понеділок: День пам’яті та примирення в Україні.

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

В якому місці цей пам’ятник на засланні Шевченку?

Біля куріня, де влітку відпочивав Тарас, у Новопетрівській фортеці.

Точніше, - землянки, яку вирили й облаштували за наказом Ускова
(комендант фортеці)  для його дружини, щоб рятуватися від спеки влітку. Та ж віддала землянку Тарасові, щоб він мав змогу працювати.

Інформує газета «Kanos».

Цієї неділі, 30-го квітня, за ініціативи Громадського руху «Рідна країна» та за підтримки Канівського природного заповідника у селі Прохорівка, що на Канівщині, було проведено толоку з упорядкування місць біля дуба Шевченка, сосни Гоголя й могили видатного українського вченого, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича .
 Максимович жив неподалік Прохорівки на хуторі Михайлова гора з 1845 року до самої смерті у 1873-ому. Це було улюблене місце речників української ідеї середини 19 ст.

Зокрема, кілька разів Михайла Максимовича навідували Тарас Шевченко й Микола Гоголь. За переказами, під величезним кількасотолітнім дубом на Михайловій горі Шевченко написав поему «Марія», коли приїздив в гості до друга Максимовича. Кобзар тут проводив останні свої вільні дні в Україні до свого арешту влітку 1859-ого. В Прохорівці його заарештували, примусивши виїхати з України. А Гоголь почув від місцевих селян легенду про панночку-відьму і надихнувся на написання повісті «Вій». Його пам’яті в селі присвятили сосну, під якою любив відпочивати письменник.
«Редкая птица долетит до середины Днепра!», – ці загальновідомі рядки Гоголя теж про Дніпро в Прохорівці, адже у весняні місяці річка розливалася тут на півтора десятки кілометрів".Про унікальність цього місця мало хто знає. Для того, щоб люди сюди приїздили, маємо тактичні й стратегічні завдання. Тактичні – навести порядок на цій території, оцій умовній «стежці українських класиків»: місце, де похований Максимович, сосна Гоголя, дуб Шевченка. Таким чином, вималювався своєрідний маршрут», – розповів лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко. Стратегічне завдання, за його словами, спонукати, до участі, можливо, Київський університет, бо Михайло Максимович був першим ректором цього навчального закладу.Також за даними прес-служби громадського руху, в ході толоки активістами було приведено до ладу місця біля дуба Шевченка й сосни Гоголя, бо старі парканчики навколо дерев були вже понівечені; поставлені вказівники з основними об’єктами «стежки українських класиків», а також впорядковано могилу Максимовича, облаштовано лавку для відвідувачів.
Фото: сайт Рідна Черкащина
 

Героям Холодного Яру та сучасним Героям у війні з російською навалою в Україну !!!

       

      

http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/111153/

Учасники фестивалю “Холодний Яр” відкрили пам’ятник українському військовому діячу, старшині армії УНР і автору книги про “Холодний Яр”  Юрію Горліс-Горському в селі Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в суботу.

Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак на своїй сторінці у Facebook.

“У селі Розумівка, що неподалік Кропивницького, відкрито і освячено пам'ятник Юрію Горліс-Горському. Холодний Яр запалив вогонь боротьби ОУН і УПА. Вогонь Холодного Яру горить у наших серцях!” – написав пан Червак.

Зауважимо, що село Розумівка знаходиться неподалік адміністративної межі Кіровоградської і Черкаської областей й історично та географічно належить до Холодного Яру.

«Холодний Яр і його околиці - моя неміфічна Шамбала, моя точка опори. Сьогодні до місця останнього бою Чорного Ворона повернувся видатний Юрій Горліс-Горський. Загалом тут в лісі, де загинув Чорний Ворон із своими побратимами, панує вселенський спокій. Величезна українська громада з різних куточків Держави вшановувала Героїв Української Революції. Тішилась від спілкування, раділа неймовірній весні і дякувала Героям сьогоднішньої українсько- російської війни. Друзі, хто ще не був тут, обов'язково приїдьте», - написала у Facebook  активістка Ірина Малик.

Зазначимо, що фестиваль «Холодний Яр 2017» відбувається 29-30 квітня у Кіровоградській і Черкаській областях.  

Як повідомив дослідник національно-визвольних змагань початку ХХ ст., президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль в рамках фестивалю відзначають століття Вільного козацтва та Української революції.

Зокрема, на Черкащині - у Золотоноші, Медведівці, Івківцях, Мельниках та інших містечках і селах Холодного Яру заплановані найрізноманітніші заходи - виставки картин, відкриття пам’ятників, музичні та кінофестивалі, освячення зброї, дитячий турнір із шабельного бою, показові виступи шкіл бойових мистецтв тощо.

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім'я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; літературний псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк) — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.

Учасник Першої світової війни. В роки Національної революції — хорунжий Богданівського полку Запорізької дивізії, до якого вступив у віці 20 років.

На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і був змушений лишитися на лікування в Мотронинському монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Після лікування мав наздоганяти свою частину та холодноярівці, яким бракувало старшин з військовим досвідом, переконали його лишитися.

Обравши прізвисько Залізняк, Лісовський прийняв призначення осавулом 1-го куреня полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки.

Повертався до Холодного Яру в часи Другої світової війни, де збирав свідчення учасників холодноярської боротьби.