ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ ТЕСТИ
а) лексикологією
б) морфологією
в) фразеологією
2. Слова, що належать до однієї й тієї самої частини мови, характеризуються:
а) спільним лексичним значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю
б) лише спільним лексичним значенням і синтаксичною роллю
в) тим, що не мають будь-яких спільних ознак
3. Службові частини мови відрізняються від самостійних тим, що не мають:
а) лексичного і граматичного значення
б) лексичного значення, самостійної ролі в реченні
в) лексичного значення, морфологічних ознак, самостійної синтаксичної ролі в реченні
4. Іменником називається самостійна частина мови, що:
а) вказує на предмет, відповідає на питання хто?, що?, який?, чий?, котрий?
б) називає предмет, ислами і відмінками
5. Іменник як частина мови має постійні морфологічні ознаки, а саме:
а) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, відміна, група
б) загальні, власні назви, назви істот і неістот, рід, число
в) назви істот і неістот, рід, число, відмінок, відміна, група
6. У реченні іменник може виступати:
а) тільки підметом
б) тільки присудком
в) підметом, присудком, будь-яким другорядним членом речення
7. Визначити рід іменника можна:
а) за лексичним значенням, закінченням іменника, закінченням прикметника у словосполученні
б) за синтаксичною роллю іменника в реченні
в) визначивши його походження
8. Число іменників – однину чи множину – визначаємо:
а) за способом творення даного іменника
б) за синтаксичною роллю цього іменника в реченні
в) за лексичним значенням іменника, його закінченням, орієнтуючись на сова, що виступають у зв’язку з іменником
9. Іменники, що мають форму тільки однини, означають:
а) власні назви, назви дій, якостей, назви речовин
б) загальні назви, назви парних за своєю будовою предметів
в) назви парних за будовою предметів
10. Іменники, що мають форму тільки множини, означають:
а) назви речовин, загальні назви, назви істот
б) назви неістот, назви дій, тощо
в) географічні назви, парні предмети, звичаї та обряди тощо
10. Іменники, що мають форму тільки множини, означають:
а) назви речовин, загальні назви, назви істот
б) назви неістот, назви дій, тощо
в) географічні назви, парні предмети, звичаї та обряди тощо
11.Щоб правильно визначити відмінок іменника, треба:
а) знайти слово, до якого належить іменник, і поставити від цього слова до іменника запитання
б) знайти слово, до якого належить іменник, і поставити до нього питання
в) визначити його рід і число
12. В українській мові іменники за відмінковими закінченнями поділяються на:
а) дві відміни
б) три відміни
в) чотири відміни
13. Відмінність у відмінюванні іменників зумовлені:
а) синтаксичною роллю іменників у реченні
б) їх лексичним значенням
в) належністю їх до певної відміни і групи
14. В українській мові незмінюваними називаються іменники, що:
а) мають для всіх відмінків одну й ту саму форму
б) відмінюються лише в однині
в) мають різну форму лише у кількох відмінках
15. До незмінюваних іменників належать:
а) іменники іншомовного походження, складноскорочені слова, жіночі прізвища на приголосний та на –ко, -ло
б) всі іменники – загальні назви тварин, що населяють африканські джунглі
в) застарілі слова-іменники
16. Рід незмінюваних іменників, що означають назви людей, їх імена, визначаємо за:
а) статтю, родом прикметника, який належить до незмінюваного іменника
б) закінченням незмінюваних іменників у непрямих відмінках однини
в) закінченням у називному відмінку множини
17. Незмінні іменники – назви істот(тварин, птахів) належать до чоловічого роду, а неістот – до:
а) чоловічого роду
б) середнього роду
в) жіночого роду
18. В іменниках з абстрактним значенням пишемо суфікс –інн-, якщо:
а) наголос падає на префікс
б) наголос падає на суфікс
в) наголос падає на корінь
19. НЕ з іменниками пишеться разом, якщо:
а) не є часткою і лише заперечує те, що названо іменником
б) між не та іменником можна вставити слово
в) додаванням не до іменника утворюється іменник-антонім
20. Іменники з суфіксами –ар(-яр) означають осіб за:
а) місцем проживання
б) віком, статтю
в) професійною ознакою
21. Іменники з суфіксами –анин-(-янин-) називають осіб:
а) за місцем проживання, національністю
б) жіночої статі за місцем проживання, національністю
в) за їх зовнішнім виглядом
22. Суфікс –ив- пишемо в іменниках, які означають:
а) матеріал і продукт праці
б) осіб жіночої статі
в) сировину, напівфабрикати продуктів харчування
Автор: Качан Лариса Федорівна
Немає коментарів:
Дописати коментар