Сергій Павленко Кохання гетьмана Мазепи . Посилання на книгу : див. внизу.

Вступ

Які б важливі діяння не здійснив той чи інший державний діяч, його авторитет значною мірою залежить від власних моральних засад. А саме цей бік життя гетьмана найуразливіший. Існуючі документальні свідчення щодо найпотаємнішого, найінтимнішого Івана Мазепи про-петрівська історіографія потрактувала як викривальний матеріал і використала для знеславлення керманича України. Саме завдяки цьому, незважаючи на його політичну реабілітацію, у свідомості загалу інерційно зберігається негативне сприйняття неординарної історичної постаті, трактування Мазепи як «гетьмана-ловеласа».

Наша невеличка студія покликана проаналізувати існуючий документальний матеріал та розібратися, де ж правда, а де наклепи і чим викликані останні.

                                                                 Фантазії і правда

У ХVІІІ-ХІХ століттях з легкої руки Вольтера в Європі набула поширення, як найбільш вірогідна, скандально-романтична легенда, пов’язана з подробицями особистого життя гетьмана. «Любовна пригода молодого Мазепи з дружиною польського дворянина викрилася, — писав автор «Історії про Карла ХІІ» у 1731 р. — Розгніваний чоловік прив’язав голого Мазепу до дикого коня і пустив того на волю. Кінь, котрий був припроваджений з України, повернувся додому разом з Мазепою, напівмертвим від утоми й голоду». Ця фабула стала основою або поштовхом для написання літературних творів Д. Байроном («Мазепа», 1818),

В. Гюго («Мазепа», 1829), Ю. Словацьким («Мазепа», 1839), Б. Брехтом («Балада про Мазепу», 1955) та ін.

Літературна легенда про Мазепу, прив’язаного до коня, захопила художників багатьох країн.


http://www.e-reading.club/bookreader.php/1020675/Pavlenko_-_Kohannya_getmana_Mazepi.html