Translate

середа, 6 січня 2016 р.

Виступ на засіданні МО вчителів української мови та літератури :«Форми співробітництва учителів і учнів у процесі навчання»

Сучасна школа має стати середовищем, де відбувається становлення духовно зрілої, вільної особистості, спроможної захищати загальнолюдські цінності, творити цілісний гуманний світ.
В основі навчально-виховного процесу має бути особистісно- зорієнтований, гуманістичний    принцип навчання, виховання та міжособистісних стосунків педагогів і учнів.
Сучасний учитель , в першу чергу, спрямовує свою діяльність на створення комфортних умов для навчання учнів і здійснення своєї професійної діяльності :
Комфортність навчального процесу - це якісна основа, яка може реалізувати гуманістичний підхід та забезпечити успішність навчання школярів і педагогічну діяльність учителя, чим сприяти збереженню їхнього здоров'я.
• Стан комфорту сприяє тому, що учні та вчитель відчувають задоволення від власної діяльності, породжує позитивні мотиви до її продовження, приводить до індивідуального особистісного росту кожного учня і вчителя.
У скандинавських країнах педагогіку співробітництва називають педагогікою діалогу, що виокремлює вчителя як провідну фігуру успішної педагогічної взаємодії й покладає на нього відповідальність оперативно враховувати особистісні якості вихованців, які постійно змінюються під впливом зовнішніх обставин та індивідуального зростання.
В педагогіці  співробітництва  використовуються  найрізноманітніші  форми навчання :
колективно-групова робота;
колективна творча робота;
робота в мікрогрупах;
робота в змінних группах;
проектна робота;
ігрова діяльність.
 Основним методом співробітництва є навчальний діалог. Без діалогічності не вийде взаємодії, оскільки будь-яка спільна діяльність потребує уміння домовитися, вступити у діалог. Саме наявність та якість діалогу свідчать про ступінь реалізації суб’єкт-суб’єктного підходу.
Співробітництво - це гуманістична ідея спільної розвиваючої діяльності учнів і вчителів ,яка базується на взаєморозумінні, проникненні в духовний світ один одного, колективному аналізі ходу і результатів цієї діяльності. 
Виходячи з інтересів учня, рівня його знань і умінь, учитель визначає завдання занять та формує,спрямовує і коректує весь освітній процес розвитку його особистості.
 В основі стратегії співробітництва лежить ідея стимулювання і спрямування педагогом пізнавальних інтересів учнів.
 Становлення спільної діяльності вчителя й учнів :
 Перша фаза - "прилучення до діяльності»- включає три форми: • розподіл дій між учителем і учнями; • імітуючі дії учнів; • наслідувальні дії учнів.
Друга фаза - "погодження діяльності учнів з учителем« - включає наступні три форми спільної діяльності: • саморегулюючі дії учнів; • самоорганізовуючі дії; • спонукаючі дії учнів.  
Третя фаза передбачає партнерство в удосконаленні оволодінням діяльністю.
Групова, колективна форми навчання - шлях формування позитивних мотивів навчання :
 1. У груповій роботі в учнів зникає почуття страху, дитина не боїться помилитися, не зрозуміти, не встигнути, адже з нею поруч друзі, які прийдуть на допомогу. 
2. У спільній діяльності забезпечується дитяча потреба у спілкуванні, самореалізації, визнанні. 
3. У групі формуються норми співпраці, діти вчаться висловлюватися, слухати один одного, дискутувати, працювати спільно над завданням. 
4. Спільна діяльність вчить школярів відповідати не лише за себе, а й за інших, створюється атмосфера однієї команди, співучасті, співпереживання. 
5. У груповій роботі формуються навички самоконтролю та самооцінки, діти перевіряють правильність виконаного завдання ще до презентації його перед класом, вчителем.
 6. У групі діти не наслідують вчителя, а вчаться мислити та працювати самостійно.
                                                                     
                                                                  Література
1.    Фіцула М. М.," Педагогіка" "Академвидав", Київ, 2003. – 528 с.
2.    Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике М.: Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1996. - 496 с.
3.    Педагогика сотрудничества / С. Лысенкова, В. Шаталов, И. Волков и др. // Учительская газета. – 1986. – 18 октября.
4.    Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.
5.    Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (1 -7 розділи) Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 360 с.
6.    Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.
7.    Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя (8 -17 розділи) Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 360 с.

8.    http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/31097/

Немає коментарів:

Дописати коментар