Translate

понеділок, 31 липня 2017 р.

Список творів для вивчення напам’ять (5-9 класи) за оновленою програмою 2017- 2018 н.р.

5 клас
Тарас ШЕВЧЕНКО
«За сонцем хмаронька пливе…»,«Садок вишневий коло хати…»

Павло ТИЧИНА
«Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…», «Блакить мою душу обвіяла…»


1 на вибір
Максим РИЛЬСЬКИЙ.
«Дощ» («Благодатний, довгожданий…»),«Осінь-маляр із палітрою пишною…»

1 на вибір
6 клас
Календарно-обрядові пісні
Народні колискові пісні

«У ржі на межі», «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку» «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька», «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» «Ой весна, весна — днем красна», «Ой ну, люлі, дитя, спать»






2на вибір
Павло ЧУБИНСЬКИЙ
«Ще не вмерла Україна..»

Олександр КОНИСЬКИЙ
«Молитва»
1 на вибір
Степан ЧАРНЕЦЬКИЙ
«Ой у лузі червона калина»
Леся Українка
«Як дитиною бувало»

Ігор КАЛИНЕЦЬ
«Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим»

1 на вибір
Павло ГЛАЗОВИЙ.
«Еволюція», «Найважча роль», «Заморські гості», «Похвала», «Кухлик»

1 на вибір
7 клас
Суспільно-побутові пісні

«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»


1 на вибір
Тарас ШЕВЧЕНКО
«Як умру, то поховайте...».

Ліна КОСТЕНКО
«Дощ полив…», «Кольорові миші», «Чайка на крижині», «Крила»

1 на вибір
Василь СИМОНЕНКО.
«Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти — людина…», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»

1 на вибір
Володимир ІВАСЮК.
Пісенна творчість («Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Балада про мальви», «Водограй»)

1 на вибір
8 клас
Маруся ЧУРАЙ
«Засвіт встали козаченьки».

Тарас ШЕВЧЕНКО.
«Думи мої, думи мої…» (1847), «Ой три шляхи широкії…», «Мені однаково, чи буду…»

1 на вибір
Леся УКРАЇНКА.
«Хотіла б я піснею стати…»,

Володимир СОСЮРА.
«Любіть Україну!»

В. Герасим’юк
І. Малкович
А. Мойсієнко
І. Павлюк
Г. Кирпа
«Чоловічий танець»
«З янголом на плечі»
«Жовтень жовті жолуді»
«Асоціації»
«Мій ангел такий маленький»

1 на вибір
9 клас
Родинно-побутові пісні
Українські народні балади

«Цвіте терен, цвіте терен…»,  «Ой під вишнею, під черешнею…»
«Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»


1 на вибір
Григорій СКОВОРОДА
«Всякому місту – звичай і права»

Тарас ШЕВЧЕНКО

«Сон» («У всякого своя доля…»)
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
 фрагмент на вибір

«Доля»

11- А , іншим класам !!! Для вас " Члени речення. Онлайн-курс «Лайфхаки з української мови»! Праворуч - інші .



https://www.youtube.com/watch?v=-Jnq4WQMFr4

Для всіх !!!

http://uahistory.com/

Яків де Бальмен, щирий друг Т. Шевченка/

http://uahistory.com/topics/famous_people/2286

Не пожалкуєте, коли прочитаєте повністю. Дякую.

Л. М. Жемчужников
СПОГАД ПРО ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА, ЙОГО СМЕРТЬ І ПОХОРОН
Приїхав я з Парижа в Петербург восени 1860 року з дружиною і дітьми й зупинився з ними на Васильевському острові, на 19-й лінії, поблизу набережної великої Неви.

Словники

http://svitlanashev.blogspot.com/p/blog-page_29.html

Для 5- 11 класів ! Твори ЗНО на екрані . Екранізація літературних творів сьогодні є дуже популярною, тому що саме вже створені шедеври нерідко стають прекрасним сюжетом для кінофільму. Звичайно, для успішного складання ЗНО просто необхідно прочитати тексти художніх творів, адже фільм не завжди передасть всі особливості, які несе друковане слово. Але часто буває так, що побачене на екрані надовше залишається в пам'яті. Тож моя порада: читайте книги і дивіться фільми. Одне іншому не заважає, а навпаки доповнює. Пропоную вашій увазі екранізації творів української літератури, які є в програмі ЗНО. Приємного перегляду!

http://svitlanashev.blogspot.com/p/blog-page_81.html

Підручники як НОВОЇ, так і Старої програм !

http://mta.ua/stat/pidruchniki_dlya_shkoli?utm_source=FB&utm_medium=post&utm_campaign=pidruchnyky


Електронний підручник

 Онлайн-бібліотека. Завантажуйте шкільні підручники БЕЗКОШТОВНО !


Віктор РАДІОНОВ
Кожен народ стикається з напливом чужоземних слів. Серед таких для нас і “Фейсбук” — назва міжнародної громадської мережі. Проте дотепер залишається неусталеним його наголошування. Який підхід має взяти гору в засвоєнні запозичень: згідно з їх звучанням у мові походження чи відповідно до внутрішнього ладу рідної мови?
Попередні зауваги
Словники й довідники у з’ясуванні істини нам поки що не допоможуть. “Фейсбук” там ще не числиться, хоча мережа вже більше ніж 10 років, як діє в Україні. Вікіпедію не можна вважати надійним джерелом, однак і її укладачі з місцем знака (´) в новотворі дотепер не визначилися, більше того, подають написання буквосполучення латиницею.
Як наслідок, навіть серед високоосвічених верств населення немає єдності у вимовлянні: одні кажуть “Фéйсбук”, інші — “Фейсбýк”.
Проте не можна сидіти й чекати, коли з’являться варті повної довіри довідкові видання, які внесуть ясність у зазначене питання. В української мови — мільйони носіїв, вона жива, є не тільки засобом спілкування, а й засобом єднання людей. Тому різнобій не припустимий.
На щастя, є в нас виражальні засоби з подвійним наголосом, що зменшує кількість випадків помилкового мовлення. Серед них чимало й іменників. До прикладу, правильно буде сказати: “волóдар” і “володáр”, “гіркóта” й “гіркотá”, “здóгадка” й “здогáдка”, “пóмилка” й “поми́лка”. Іноді цей хитрий прийом використовується й щодо запозичень: “алфáвіт” і “алфавíт”, “вáхтер” і “вахтéр”, “ди́скант” і “дискáнт”. Проте він не спрацює у випадку з одиницею “Фейсбук”: вона належить до власних назв, а в них хитання з вимовою неможливі. Тобто водночас “Фéйсбук” і “Фейсбýк” бути не може.
Тож люди почали звертатися з відповідними запитаннями до дійшлих і тямущих у словесності людей. Потурбували, зокрема, й доцента Київського університету ім. Б. Грінченка Олександра Авраменка, котрий багато зробив для того, щоб українська мова нарешті посіла належне їй місце в державі та суспільстві. Той 26 січня 2016 р. у передачі “Сніданок з “1+1” без тіні сумніву й водночас без пояснень заявив: правильно говорити “Фéйсбук”.
Проте це не дуже посприяло усталенню наголосу. Більше того, навіть на “1+1” нехтують указівкою. І недарма. Чуття підказує, що має бути навпаки.
Огляд та узагальнення
Звернімося до правил наголошування в українській мові. На жаль, вони наразі опрацьовані погано та складні для засвоєння. Є багато різних особливостей та велика кількість винятків. При цьому цілі пласти виражальних засобів ніякими приписами не охоплені. Наголос зумовлений звичаєвістю (просто так склалось або було заведено): вимовляємо нині, як вимовляли попередники, як хтось запровадив тощо. Часто подібні за будовою утворення наголошуються по-різному. Розумного пояснення цьому немає — доводиться запам’ятовувати.
Це сповна стосується й іншомовних слів (зокрема і власних назв). Наприклад, неоднаково наголошуються найменування з кінцевим -бург: Бранденбýрг, Единбýрг, Єкатеринбýрг, Люксембýрг, Орен­бýрг, Петербýрг, Шліссельбýрг, але: Áугсбург, Вóльфсбург, Гáмбург, Дýйсбург, Зáльцбург, Мáгдебург (донедавна було Магдебýрг, дотепер — магдебýрзький), Мáрбург, Мéкленбург (було Мекленбýрг, досі — мекленбýрзький), Óльденбург, Пíттсбург, Стрáсбург, Тíлбург, Фрáйбург.
Така різноголосиця не може бути до вподоби тим, хто дбає про майбутнє рідної мови. Давно назріло переконання: слід рішуче покінчити з тим, що притиск в її словах дуже часто складно правильно визначити. Тож на часі — розроблення нових підходів, які основуватимуться на послідовності у виговорюванні. Тоді будь-хто, керуючись єдиним зразком, подібністю звучання, ніколи не помилиться у виборі голосного звука, який підлягає посиленню.
Відштовхуватися слід від загальних відомостей про наголос. По-перше, він у нашій мові є вільним (різномісним), тобто може падати на будь-який склад слова. По-друге, нерідко є рухомим (непостійним, нестійким). Приміром, пересувається (переходить з одного складу на інший) при відмінюванні дуже великої частини іменників. По-третє, нерідко залежить від кількості голосних в одиниці та наявності чи відсутності в ній приростка. По-четверте, часто простежується залежність від словотвору. По-п’яте, притиск іноді слугує засобом розрізнення смислу. Для прикладу: зáмір (намір) — замíр (замірювання); зáмок (твердиня, острог) — замóк (запірка, пристрій для замикання дверей); Óбід (зовнішня частина колеса; обруч) — обíд (споживання їжі серед дня); рóзмір (величина) — розмíр (частина зерна за помел); áтлас (збірник карт) — атлáс (тканина); пíкнік (кремезна, схильна до повноти людина) — пікнíк (обід гуртом на природі).
Чотири останні слова — запозичені. Перше та третє засвоєні з грецької, друге — з арабської, четверте — з французької. Всі зберігають наголос мови-джерела.
Науковий підхід
Зазначене правило діє щодо більшості “прибульців”. Проте далеко не завжди. Непоодинокими є випадки, коли наша квітуча й солов’їна пристосовує чужі слова до свого внутрішнього ладу, уподібнює їх звучання до наявних зразків.
Наприклад, в українській мові так повелося, що всі запозичення, які закінчуються на -атор, мають наголос на передостанньому складі. Тож “французів”, які вирізняються тим, що в них виділяється останній склад, призвичаїли. Як наслідок, маємо: авіáтор (а не авіатóр), амáтор, анімáтор, армáтор, дешифрáтор, експлуатáтор, імпро­візáтор, ініціáтор тощо. Тобто керівним для звучання став спільний для всіх спосіб словотвору.
Отже, наголос у нас вільний, але не довільний. Гору поступово бере злагодженість, уодноманітнення. І це закономірно, адже все запам’ятати просто неможливо, а ось вивчити правила — більшості до снаги. Тому можемо сміливо стверджувати: провідний напрям, у якому здійснюватиметься поступальний рух рідної мови, — впорядкування на основі чітко окреслених підходів. Це сповна стосуватиметься і правил наголошування.
Тепер під кутом зору сказаного вище глянемо на “піддослідного”. Слово “Фейсбук” американського походження. Наголос у ньому в англійській вимові — на першому складі. То що, “Фéйсбук”, і крапка?
Чому ж тоді цьому так опираються природні носії мови? Насамперед тому, що відкидання чи непомічання закономірностей — це не науковий підхід.
Не зайвим буде згадати: кількома роками раніше за “Фейсбук” у нашу мову з того самого джерела потрапили схожі за звучанням і побудовою “покетбук”, “ноутбук” і “нетбук”, притиск в яких — на [у]. Тому й нову одиницю почали вимовляти на цей лад. І серед багатьох новинарів, а після них і серед простих громадян усталилося вживання з наголосом саме на другому складі.
Є й інші закономірності, які сприяють цьому. Передусім природа буквосполуки “Фейсбук”. Вона утворена шляхом приєднання одне до одного двох англійських слів без сполучного звука: “Face” (обличчя) і “Book” (книга). У таких іменниках наголос падає на другий склад. Крім трьох вищеназваних, які закінчуються на -бук, це: баскетбóл (Basketball, Basket — кошик і Ball — м’яч), гандбóл (Handball, Hand — рука і Ball — м’яч), дрес-кóд (Dress Code — кодекс одягу), кросвóрд (Cross-word, Cross — хрест і Word — слово), пейнтбóл (Paintball, Paint — фарба і Ball — м’яч), пінг-пóнг (Ping-pong — звуконаслідувальне утворення), попкóрн (Popcorn, від popped Corn — повітряна кукурудза), спідвéй (Speedway, Speed — швидкість і Way — шлях), трамвáй (Tramway, Tram — візок і Way — шлях), фальстáрт (false Start — неправильний старт), футбóл (Football, Foot — ступня, нога й Ball — м’яч).
Крім того, всі інші запозичення з прикінцевими -ук (окрім “гáлстук”) мають наголошеним саме останній склад: акведук, архалук, бамбук, башибузук, віадук, каучук, латук, мундштук, равендук, рундук, самбук, сельджук, сюртук, тузлук, фернамбук, фундук. Це саме стосується й давно засвоєних з інших мов і питомих іменників без приростків (про істот навіть не згадую): бобчук, бунчук, каблук, кадук, канчук, капшук, клобук, п’ястук, саблук, торбук, тулук, цибук, чубук.
Додаткові доводи
Звичайно, можуть бути заперечення, що, знову ж таки, йдеться про власну назву (читай: ми приречені на “Фéйсбук”). Такі міркування легко спростовуються хоча б тим, що у французів, турків і вірмен усе одно буде “Фейсбýк” (у відповідних мовах постійний наголос на останньому складі), і ці народи особливо не переймаються побоюваннями, що можуть когось образити. Адже трапляється, що і їх “кривдять”.
Зокрема у Франції назва вищезгаданого ельзаського міста звучить, як “Страсбýр”, у Німеччині — як “Штрáссбурґ”, а в нас — як щось середнє.
І подібних прикладів перекручування чимало. Приміром, назву міста Ярослáв на річці Сяні, заснованого в 1031 р. київським князем Ярославом Мудрим, поляки вимовляють за своїм звичаєм — з наголосом на передостанньому складі. Збудоване до 1254 р. королем Галицько-Волинської держави Данилом Галицьким місто Грýбешів наші західні сусіди перехрестили на свій лад — “Грубє́шув” (добре, що хоч не “Ґрубє́шув”).
У словах угорської мови притискається перший склад. Найменування столиці своєї країни мадяри вимовляють, як “Бýдапешт” (навіть швидше як “Бýдопешт”), а ми говоримо “Будапéшт”. Так само назви їхніх міст “Бéкешчаба” й “Тáтабанья” у нас звучать, як “Бекешчáба” й “Татабáнья”. Знаємо озеро “Балатóн” замість відправного “Бáлатон”.
Словесне позначення заводу, що випускав однойменні автобуси, згідно з точним відтворенням угорського звучання правильно було б прочитати “Íкаруш”. Та, оскільки назва пов’язана з іменем юнака з давньогрецької казкової оповіді, котрий завдяки зробленим крилам зміг піднятися в небо, в мові українців утвердилося видозмінене слівце — “Ікáрус”. Якби наголос намагалися закріпити на першому складі, це взагалі сприймалося б, як уподібнення до ікання (гикавки).
Утім, є багато й не таких викривлень. Назва столиці Португалії Лісабон мала б звучати, як [л’іжбóа], а головного міста Китаю Пекін — як [бейцз’íн]. Найменування ж нашої держави англійці взагалі спотворили до невпізнанності — “Юкрéйн”.
Тому досить мавпувати та прогинатися перед сильними світу цього, запобігаючи ласки. Побоювання когось образити чи видатися смішними мають залишитися в минулому. Давно слід дивитися на це простіше й навчитися давати собі раду з чужоземним напливом. Іншомовні слова не повинні порушувати внутрішнього ладу нашої мови. Отже, якщо нам, українцям, зручно та звично говорити “Фейсбýк”, то так і має бути.
Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  •  
  • del.icio.us
  •  
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  •  
  • Facebook
  •  
  • Google
  •  
  • LinkedIn
  •  
  • MyNews
  •  
  • Роздрукуй на пам’ять!
  •  
  • Technorati
  •  
  • TwitThis

Урок №21. Що сьогодні обговорюємо: запитання чи питання?

четвер, 27 липня 2017 р.

Чи знаєте Ви що означають колоритні українські слова? (ТЕСТ) Українська – мова багатогранна. Підрахувати точну кількість слів у ній неможливо, адже цей запас постійно зростає. Відомо лише, що на сьогодні у найповнішому Словнику української мови в 11-ти томах зафіксовано близько 134 тисяч слів. Однак, очевидно, це далеко не всі… Українська мова має також велетенський багаж слів, котрі вживаються переважно в окремих районах, або ж поволі стають застарілими і в повсякденній розмові звучать все рідше. Мовознавці радять відновлювати вживання давніх українських слів і, тим самим, збагачувати мову. Український контент пропонує невеличкий тест, щоб перевірити Ваші знання колоритних українських слів. Спілкуймося багатою солов’їною!

http://kontent-ua.com/2017/06/chi-dobre-vi-znaete-ukrai%CC%88nsku-movu-per/

середу, 26 липня 2017 р.

Якби не було Сошенка, ким був би Шевченко?

https://www.facebook.com/groups/1581440375452352/permalink/1889504574645929/

У 1856 році українському художнику Івану Максимовичу Сошенку запропонували місце вчителя у Другій київській гімназії. На той час йому було вже 50 років. Але його знали не стільки як художника чи вчителя, скільки як „доброго янгола Шевченка”, рятівника нашого національного Пророка. Бо доля накреслила йому відіграти чималу роль у визволенні Кобзаря з кріпацтва.
1859 року Сошенко і Шевченко зустрілися востаннє. Поет саме

УКРАИНСКИЕ ДОЛГОЖИТЕЛИ И ДОЛГОЖИТЕЛЬНИЦЫ - ГЕРОИ ИСТОРИЧЕСКИХ ХРОНИК

Чтобы до конца понять всю исключительность долгожителей - исторических персонажей украинской истории, надо помнить о том, что вплоть до 1913 года средняя продолжительность жизни мужчины в Российской империи составляла около 33 лет. В средние века всё было ещё суровее.

Історичні дописи від Рудої Пані.

Дід Тараса Шевченка, Іван Андрійович Шевченко, син запорізького козака, був довгожителем, прожив 106 років. Племінник Тараса Шевченка, син рідного брата Микити, Петро Микитович Шевченко, прожив майже 120 років.

неділю, 23 липня 2017 р.

11- А ! Для вас : Д/ф "Василь Стус. "Феномен доби"

доби

11- А ! Для вас аудіокнига : О.П. Довженко. Україна в огні [Підготовка до ЗНО з української літератури]

11- А ! Для вас аудіокнига : М.Г. Куліш. Мина Мазайло [Підготовка до ЗНО з української літератури]

11 - А ! Для вас : "Мина Мазайло" М.Куліша (1991) ч.2

11- А ! Для вас : "Мина Мазайло" М.Куліша (1991) ч.1

Посібник для створення презентацій, і не тільки.

https://drive.google.com/file/d/0B6woPHzPzKKnWU8tUi1DUERXbE0/view

Хто визволяв Тараса Шевченка з кріпацтва?

https://www.ridivira.com/uk/istoriya/739-khto-vyzvoliav-tarasa-shevchenka-z-kripatstva

пʼятницю, 14 липня 2017 р.

РОЗСТРІЛЯНА І ЗНИЩЕНА радянською бандою РОДИНА КРУШЕЛЬНИЦЬКИХ.

https://awoxx.blogspot.com/p/blog-page_79.html

7- А ( майбутній !) . Список літератури на літо ! Читацький щоденник оформити.

Програмові твори:


1. І.ФРАНКО. "Захар  Беркут". 
2. Андрій ЧАЙКОВСЬКИЙ. «За сестрою». 
3. М.СТЕЛЬМАХ.  «Гуси-лебеді летять». 
4..Григір ТЮТЮННИК. «Климко». 
5. Б.Лепкий.«Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)». 
6. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В , або Прокляття роду Кулаківських».
7. Любов  ПОНОМАРЕНКО .«Гер   переможений». 
8. Олександр ГАВРОШ. «Неймовірні пригоди Івана Сили».

Позакласне читання:

1. Т. Шевченко. «Сестрі», «За­кувала зозуленька...», «Ми вкупочці колись росли». 
2. М. Стельмах. «Щедрий вечір».
3. Б. Лепкий. «Цвіт щастя». 
4. М. Павленко. «Русалонька із 7-В та  загублений у часі» ( кн. 2 ).

Література рідного краю: 


1. Суспільно-побутові пісні нашого ре­гіону.
2. Кіровоградщина в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945).
3Ознайомлення з творами письменників-земляків (проза).  О.Жовна. «Маленьке життя».
4. Огляд новинок сучасної літературної Кіровоградщини.

Топ-10 львівських цікавинок. Вам здається, що Ви добре знаєте Львів? Насправді це місто настільки багатогранне, що завжди знайдеться щось таке цікаве, чого ми ще не чули про нього. Пропонуємо Вам львівські цікавинки, які допоможуть краще пізнати місто Лева.

http://prolviv.com/blog/2017/07/13/top-10-lvivskykh-tsikavynok/

пʼятницю, 7 липня 2017 р.

Влада сучасної Росії хворобливо реагує на відновлення в Україні історичної пам'яті, зокрема й на відзначення перемоги під Конотопом, яка стала для росіян однією з найчорніших сторінок військового мартирологу. За традицією, нав'язаною в радянську добу, українці в кінці червня - на початку липня святкували перемогу не в Конотопській, а в Полтавській битві 1709 року. Вона, до речі, була значно менша за масштабом та людськими втратами: під Конотопом загинуло більше московитів, ніж загалом налічувало військо царя Петра І під Полтавою.

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/7/45098/
Згадок про цю битву не знайти в радянських підручниках з історії. І не лише тому, що вона належить до найганебніших і наймасштабніших поразок російської зброї. Конотопська битва розвінчує чимало великодержавних міфів, особливо про "споконвічне прагнення українців до союзу з Росією".

З вересня усі українські школярі зможуть долучитися до безкоштовного он-лайн вивчення англійської мов

в Анонс 07.07.2017 271 Переглядів

З вересня усі українські школярі зможуть долучитися до безкоштовного он-лайн вивчення англійської мови на платформі Lingva.Skills. Про це йшлося на зустрічі заступника Міністра освіти і науки України Павла Хобзея з представниками Lingva.Skills.
Сьогодні на платформі зареєстровано і безоплатно навчаються представники