Досліджувати слово, вислів, фразу, мову, тобто вдаватися до наукових пошуків – це цікава й захоплива річ. Не вірите? Перевірте, тобто пропоную вам переконатися.
Вважайте, що я вас беру за руку й веду лабіринтами науки лінгвістики. Сьогодні в нашому «меню» – вислови з Біблії. Тема смакує? Тоді вирушаймо… в дорогу.
Почнемо з найпростішого – звернемося до пошукового «дядька Гугла». Як бачимо, на сьогодні в Інтернеті досить багато інформації про вислови, відомі під кількома назвами:
крилаті вислови (чи фразеологізми) біблійного походження,
крилаті вислови (чи фразеологізми) з Біблії,
біблійні фразеологізми (вислови);
біблеїзми.
Звертаємо увагу ось на що: яким чином ці вислови, будучи запозиченими з іншої культури, пристосувалися до рідної, української. Мовою науки лінгвокультурології, розглянемо адаптацію біблеїзмів в українській культурі.
Трішки ознайомимося з термінологією.
Лінгвокультура (контамінація: лінгвістика + культура) як наука вивчає культурні особливості певного народу, що відобразилися й закріпилися в мові.
Наша мета – з’ясувати, яким чином чи наскільки біблійні фразеологізми стали рідними для української мови та культури, тобто лінгвокультури.
Біблеїзми (за визначенням українського мовознавця Р. Зорівчак) – це «окремі слова та фразеологізми (в широкому розумінні цього терміна, включно з прислів’ями та приказками), які, відірвавшись від біблійного тексту, широко вживаються в мовленні, побутовому та літературному».
Знову «чіпляємося» за слово: наскільки біблеїзми (чи біблійні фразеологізми) відірвалися від тексту першоджерела (читай: Біблії) і як саме (тобто в яких значеннях) вживаються в сучасному мовленні.
Біблію варто розглядати з двох боків:
1) як джерело єврейської культури, оскільки Старий Заповіт – історія єврейського народу;
2) як джерело християнських основ, зокрема Новий Заповіт.
Тобто, старозавітні біблійні фразеологізми несуть культурну інформацію про єврейську історію, традиції, звичаї (наприклад, кари єгипетські, обіцяна земля, посипати голову попелом);
новозавітні біблійні фразеологізми мають значення, безпосередньо пов’язане з основними християнськими доктринами (наприклад, Агнець Божий, Царство Небесне, блаженні вбогі духом).
Вавилонська вежа – старозавітній біблійний фразеологізм
Спочатку, звичайно, потрібно знати історію про Вавилонську вежу в першоджерелі, тобто в Біблії. В Книзі Буття в розділі 11 розповідається, що на той час в усьому світі була одна мова. Нащадки синів Ноєвих, які прийшли на нову рівнину, вирішили збудувати місто та звести башту, вершина якої «аж до неба». Їхня мета – прославити своє ім’я та згуртуватися, щоб не розпорошитися по всій землі. Проте Бог, зійшовши й побачивши місто та вежу, вирішив змішати їхні мови, щоб вони перестати розуміти один одного.
Навіщо? Одна з причин чи, можливо, й основна причина (це вже хай вирішують богослови) – це людська гординя, яка б просто розквітла за умови успішного завершення будівництва. Звідки це взято? Зі слів Господа, який, побачивши початок роботи, сказав: «Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити» (Буття 11:6).
І Господь таки змішав мови будівничих, які перестали розуміти один одного, і розпорошив їх по всій землі. А місто, яке вони почали будувати, по-перше, залишилося недобудованим, по-друге, назване Вавилон, що в перекладі означає «помішання». Описана в Біблії й переказана нами історія – це основа старозавітного біблійного фразеологізму Вавилонська вежа.
Чи знаєте ви всі значення Вавилонської вежі?
А тепер спробуємо віднайти в цій історії значення нашого біблійного фразеологізму. Тож біблійний фразеологізм Вавилонська вежа має такі значення:
недобудована споруда – пряме основне значення;
змішання мов і розпорошення народів – пряме додаткове значення.
справа, яка ніколи не буде завершена – переносне основне значення, що виводиться на основі прямого основного значення – недобудована споруда;
символ людської гордині – переносне додаткове значення.
Варто сказати, що цього фразеологізму немає в Фразеологічному словнику української мови, проте йому приділяє увагу відома українська мовознавець Алла Коваль у своєму довіднику «Спочатку було Слово…».
Вавилонська вежа в сучасних ЗМІ
А тепер спробуємо простежити, в яких значеннях вживається біблійний фразеологізм Вавилонська вежа в наших сучасних ЗМІ. Внаслідок спостереження над вживаннями біблійного фразеологізму Вавилонська вежа нами виділені такі його значення:
1) зруйнована споруда;
Наприклад: „Є, до речі, у містечку (Шаргороді – Л.П.) і своя Вавилонська вежа – замок, теж зовсім маленький і зруйнований часом, зате не молодший від синагоги” (Дзеркало тижня. – 2006. – № 32).
Чи не помітив ти, шановний читачу (якщо ти таки дочитав до цього місця), що тут допущена елементарна помилка. Недобудована й зруйнована споруда – це різні речі. У Вавилоні вежа була якраз недобудована, а не «зруйнована часом».
2) непорозуміння у зв’язку із спілкуванням різними мовами;
Наприклад: „…наші вчені дедалі більше нагадують будівельників знаменитої Вавилонської вежі, які розмовляють різними мовами й тому не можуть зрозуміти одне одного…” (Дзеркало тижня. – 2005. – №27);
3) символ людської гордині: „Вавилонська вежа, символ гордині людської, не піднялася до небес…” (Дзеркало тижня. – 2001. – № 21).
Про гординю ми вже згадували вище.
4) символ культурно-мовної одноманітності, культу, диктатури влади: „…відтоді людство винайшло соціогуманістичні запобіжники для непомірних амбіцій тих, хто нав’язує світові культурно-мовну одноманітність, монізм, культ диктатури влади, величі однієї особи (партії, країни), символом яких є, власне, Вавилонська вежа?” (Дзеркало тижня. – 2004. – №34).
Якось не дуже зрозуміло, чому Вавилонська вежа – символ величі однієї особи? Йдеться про культ Бога? То Біблія однозначно говорить, що Бог – творець світу і, відповідно, творіння не може дорівнятися до Творця.
Вавилонська вежа – символ культу особи?
Порівнявши виведені значення із проаналізованими прикладами, приходимо до висновку, що ми не натрапили на приклад, де б біблійний фразеологізм Вавилонська вежа був ужитий в основному переносному значенні, тобто як «справа, яка ніколи не буде завершена».
Натомість він найчастіше вживається в прямому додатковому значенні «змішання мов» і як його наслідок – непорозуміння між людьми. Впадає в око відсутність додаткового значення біблійного фразеологізму як «розпорошення народів». Також є кілька прикладів із значенням «зруйнована споруда». Припускаємо, що така помилка трапилася через некомпетентність журналістів, які володіють слабенькими знаннями біблійного тексту. Водночас додаткове переносне значення «людська гординя» стосується саме біблійних вартостей, зокрема антивартостей, і вживається в ЗМІ досить рідко.
Особливий інтерес викликає значення біблійного фразеологізму Вавилонська вежа як «символу культу когось», яке в інші часи чи в іншому контексті могло б вважатися чи не богохульством. Швидше за все, воно не належить українській лінгвокультурі, зокрема традиційній. Мабуть, це реакція на централізацію влади вже в XXI ст., зокрема й української.
Отже, ми з вами можемо тепер відповісти на питання, наскільки біблійний фразеологізм Вавилонська вежа засвоївся українською лінгвікультурою, тобто «обукраїнився»? Важко визначити якийсь відсоток (і чи це потрібно?), але однозначно – не повністю, чому свідчить, наприклад, помилкове розуміння його значення.
Одна з причин «не піддавання процесу українізації» – власна назва Вавилон у складі біблійного фразеологізму, яка, зрозуміло, не є і ніколи не буде українською реалією.
Хоча попри таку перешкоду, розглянутий нами біблійний фразеологізм Вавилонська вежа може прекрасно вживатися в сучасній українській мові й мовленні.
Немає коментарів:
Дописати коментар