Мовні забавки : день знань. Діти, прочитайте !

– То я є пилєглот? Хіба один я пилюку Запоріжжя ковтаю? – мітингував Васько.
– Василику, ти не ображайся: не ковтачем пилюки, а поліглотом тебе назвали. Поліглот – це людина, яка знає багато мов: від «poli» – багато, «glotta» – мова [від грец. πολύγλωττος — багатомовний].
Тут можна звернути увагу на слова «кілька» та «декілька».
Знаю, кілька – рибка. А «де кілька?» – в магазині.
Е, ні, не зовсім так. Спочатку поліглотами називали тих, хто знав більше двох мов, тобто кілька. Наприклад, першим українським поліглотом можна вважати сина Ярослава Мудрого – Всеволода, який «дома сидя, изумееше пять язик». Князь Всеволод Ярославович, він же Андрій, із цікавості вивчив крім рідної давньоукраїнської знав грецьку, латину, німецьку, половецьку й угорську.
Його далекий родич, Ярослав Осмомисл, батько знаменитої Ярославни-Єфросинії, знав вісім мов.
Сімома мовами ще у молодості володів Богдан Хмельницький.
Мазепа Іван — за життя оволодів вісьмома мовами.
Згодом поліглотами вважали знавців більше десятка мов (від латинського слова «дека» – десять утворилося «декілька», тобто не просто кілька, а понад 10).
Такими поліглотами були: українські вчені Юрій Кондратюк, Іван Пулюй знали 15 мов; Петро Капиця, Сергій Корольов – 5-6 мов; письменники: Григорій Сковорода володів кількома мовами. Щоб глибше зрозуміти Біблію, він вивчив давню гебрейську мову.
Іван Франко знав 14 мов. Він писав до всіх газет Європи. Його переклади складають 8 томів.
Леся Українка жодного дня не ходила до школи, а знала 14 мов, навіть перекладала зі староєгипетської та давньоіндійської.
От усі ви римували: «Тичина – кирпичина», а Павло Тичина знав 18 мов. Він – один із небагатьох у Союзі, хто знав мови титульних націй усіх республік. Приїздив у гості – спілкувався мовою хазяїнів.
Ну, клас!
До речі, доктор Гарольд Уїльямс із Нової Зеландії вільно говорив 58 мовами. Коли Гарольд Уїльямс відвідував Лігу Націй у Женеві, спілкувався з кожним делегатом його рідною мовою.
– А хто ж най-най поліглотний? – озадачив мене Васильчик.
– Найбільшим поліглотом був німець Шютц із Франкфурта – на – Майні, який помер після Другої світової війни, він розмовляв 270 мовами. Данський вчений XIX століття Расмус Христіан Раск знав 230 мов, об`їхав увесь світ і уклав 28 словників.
В Україні професор Львівського університету Андрій Гавронський знав 140 мов, близько сотні робочих мов мав учень Агатангела Кримського – Омелян Пріцак. 68 чи ще більше знав Агатангел Кримський. Андрій Білецький працював, використовуючи 90 мов.
Моєму Васькові як заціпило. Довгенько мовчав, а потім вичавив:
– Та, навіть якби мені пляшку пообіцяли, не написав би назви 270 мов. Мабуть, я пилеглот: запорізьку пилюку ковтаю, а жодної мови толком не знаю.