Зовсім молодим він прийшов до Ближніх печер. Невисокий (166 см) юнак накульгував на праву ногу; від народження в нього нe було мізинця на лівій руці. Він прийняв постриг від печерського ігумена Антонія і поклявся ніколи не покидати стін обителі. Вільно володіючи грецькою, читав твори Галена, Гіппократа.
Лікував тяжкохворих зіллям, відварами, молитвами та гіпнозом. Допомагав усім не відмовляючись, грошей не брав, за що прозивався «безмідником».
Його конкурентом був лікар великого князя на прізвисько Вірменин. Одного разу Вірменин напророкував пацієнту швидку смерть. Коли його ж хворого принесли до Агапіта, той зіллям і коренями «здрав сотвори єго». Спроба ж Вірменина отруїти хворого й печерника була безуспішною.
Важко хворий Володимир Мономах покликав до себе Вірменина, але той не міг зарадити. Коли ж посли приїхали до Києва, Агапіт відмовився від поїздки, але передав зілля і сказав, що князь швидко одужає. Так і сталося. Князь приїхав віддячити і подарувати свій маєток, але Агапіт навіть з печери не вийшов. Сказав, щоб усе роздали жебракам.
Коли до хворого 60-річного Агапіта прийшов Вірменин і сказав, що тому лишилося три дні життя, Агапіт не погодився: «Я проживу ще три місяці!» Так і сталося. Цікаво, що на долонях Св. Агапіта були знайдені залишки міді та пилок рослин з берегів колишньої Візантії. Вважається, що це є складові частини ліків стародавнього українського лікаря.
І сьогодні мощі Агапіта мають бактерицидний вплив на оточення. Дата святкування пам’яті преподобного Агапіта Печерського — 14 червня (за старим стилем: 1 червня).
Немає коментарів:
Дописати коментар