Відгадай !

1. Я на вигляд круглолице, Наче баня на дзвіниці; Щирим золотом горю, Глянь на мене — засліплю. (Сонце)
2. Постійного місця не має, День і ніч бродить, Весь світ обходить. (Сонце)
3. Кругом землі ходить, але ще жодного разу кругом не обійшло. (Сонце)
4. Ой за лісом, за горою червоний прапор сяє. (Схід сонця)
5. Він і гріє, і пече. І, як зайчик, грається, Схочеш взять його — втече І мерщій сховається. (Промінь сонця)
6. Всю ніч бродить навмання, Прокладає шлях до дня. Ні електрика, ні гас, — Світить всюди в нічний час. (Місяць)
7. Що існує він на волі, А кружляє вічно в колі? (Планета)
8. Яку кулю не заженеш в гніздо? Не птах і не літак, а в небі літає; воно оживає — зразу ж заплаче. (Земну кулю)
9. Пливуть, пливуть — не по воді. Без весел управляють; А як де жарко — там тоді Тягар свій розливають. З небокраю, з-за діброви Вийшли кралі чорноброві: Принесли водиці збан, Полили колгоспний лан. (Хмари)
10. Видно край, але скільки йдеш — до нього не дійдеш. (Горизонт)
11. Бачиш край, а не дійдеш. (Горизонт)
12. Яке коло не можна виміряти? (Коло обрію)
13. Ти йдеш туди, де бачиш воду; А там води немає зроду. (Марево)
14. Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде; І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде. (Дощ)
15. Ми збираєм його пашею, А воно нам платить кашею. (Просо)
16. Є рослина в нас така, Що від неї кінь скака. (Овес)
17. Там, де впаде каскадами, Росте й цвіте смарагдами. Зросте в теплі і в холоді. Діамант ясний у золоті. Усі його ми маємо. І край ним свій вінчаємо. (Пшениця)
18. Одно кинув — цілу жменю взяв. Де зсапано, де сполото По вибалках, по пагорбах. Цвіте воно, як золото, Плоди на нім, мов яблука. (Помідори)
19. У жнива гіркі, а в мороз солодкі. Що це за ягідки? (Горобина)
20. Ходить свашка із мітлою, Заміта до лісу слід, Де недавньою порою Тут відбувсь її обід. (Лисиця)
21. Дуже товсті ноги маю, Ледве їх переставляю, Сам високий я на зріст, Замість носа в мене хвіст. (Слон)
22. В морі рибка золота Кораблі переверта. (Кит)
23. Ні птах, ні звір, — щось змішане. (Кажан)
24. А істота золота, В неї праця є свята.Устають усі чуть світ, — Ще й роси не згубить цвіт, І працює кожна так, Що позаздрить з нас усяк. (Вулик і бджоли)
25. Що літає дуже гарне, Робить діло всім погане? Коли раньше нас устане, То в саду чогось не стане. (Метелик)
26. Голі поля, мокне земля Дощ поливає, коли це буває? (Восени)
27. Жовте листячко летить, Під ногами шелестить. Сонце вже не припікає, Коли, діти, це буває? (Восени)
28. Невидимка ходить в гаї, Всі дерева роздягає. (Осінь)
29. У садках, гаях блукає, Жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
30. Там доорює, там сіє, Трусить яблука в садах. І малює, як уміє, На листочках і листках. — Ну й завзята ж у роботі! — Так за те вся в позолоті. (Осінь)
31. Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)
32. Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця. (Осінь)
33. Кличуть нас ліси, поля, сади Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя овте. То землею ходить місяць... (Жовтень)
34. Капле з неба, дахів, стріх Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад, Що за місяць? (Листопад)
35. Золоті метелики з дерева летять, Крильцями своїми сумно шарудять. (Листопад)
36. Сумно у гаях блукає, Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь під час листопаду)
37. Тремчу, тремчу — змерзаю, Холодним всім вітрам Сорочку золотую По клаптику роздам.(Осінній ліс)
38. На городі восени лежать жовті кабани, Прив'язані за хвости, Щоб не здумали втекти.(Гарбузи)
39. Що то за курочка, що під землею несеться. (Картопля)
40. Сто хустин собі напнула, Кожушок вдягнуть забула. (Капуста)
41. Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Насіння соняшника)
42. Ходить баба сива-сива, розсипа горох по нивах. (Дощова хмара)
43. То чорна, то сива По небі ходила; Набив її вітер — Сльози розпустила. (Хмара, дощ).