Особливості роботи з обдарованими дітьми

Обдаровані діти - одна з великих таємниць природи. Вже від народження вони завдають багато клопоту батькам. Такі немовлята сплять значно менше від звичайних дітей. Ледве почавши ходити, вони намагаються якнайшвидше пізнати оточуючий світ: розбирають, розламують речі, маніпулюють ними. Дорослі ж намагаються з цим боротися, тим самим пригнічують дитячу допитливість. "Чомучки" ставлять безліч запитань, чим часто засмучують і навіть дратують батьків. Вже у ранньому віці у обдарованих дітей виявляються нахили до певних видів творчості. За здібностями вони випереджають своїх однолітків у деяких видах діяльності, мають велику працездатність. Такі діти добре пристосовуються до нових ситуацій, виявляють лідерство, беруть на себе відповідальність за свої дії. Вони завжди уважні, кмітливі, активні, незалежні, допитливі, комунікабельні. Їм притаманна постійна тяга до творчого пошуку, до нестандартного розв'язання проблемних ситуацій. Особливо складно з такими дітьми у школі. Нерідко таких дітей намагаються зрівняти з іншими школярами, підігнати під єдиний стандарт слухняного учня. Ось чому з часом маленькі вундеркінди стають звичайними людьми, котрі нічого нового, оригінального не створюють.

Однак справжньою запорукою успіху є лише ефективна співпраця творчого наставника і обдарованого учня. Вчителі, котрі працюють з такими школярами, мають бути чуйними і доброзичливими, мати високий рівень інтелектуального розвитку, динамічний характер, широке коло інтересів і вмінь, нетрадиційний світогляд. Дійсно, робота із здібними і обдарованими дітьми вимагає від вчителя додаткового напруження сил, потребує більше часу на підготовку, що пов'язано з підбором завдань підвищеної складності. У зв'язку з цим вчителю повинен мати спеціальну післявузівську підготовку і бути готовим до подальшого придбання спеціальних знань.

Організація роботи з обдарованими дітьми має свої особливості і повинна базуватися на
альтернативних, нестандартних формах і методах навчання, одним із яких є науково-дослідницька робота. Саме вона є першим кроком до самостійної наукової творчості. Виконання дитячої наукової роботи сприяє підвищенню інтересу до поглибленого вивчення базових, спеціальних та фахових дисциплін, стимулює творче самовдосконалення учнівської молоді, допомагає у виборі професії.

Один з перших кроків вчителя - об'єднати творчих, допитливих школярів під час проведення гурткової роботи. Бажано давати учням завдання, які потребують поглибленого вивчення певної теми і включають елементи експерименту, дослідництва. Спочатку необхідно уточнити і конкретизувати кінцеву мету експерименту. Разом із школярами слід розділити дослідження на частини, з'ясувати проміжну мету. При необхідності вчитель допомагає учням проаналізувати всі можливі варіанти проведення дослідження і вибрати з них найбільш раціональний. Важливим етапом будь-якого експерименту є складання плану, який повинен бути коротким і відображати лише основні етапи дослідження. До початку досліду варто також продумати, які таблиці, малюнки, схеми можна буде застосовувати.

Тим учням, які вміють робити прості експерименти, аналізувати, узагальнювати отримані результати, можна запропонувати взяти участь в роботі Малої академії наук. Запорукою успіху є чіткість та ефективність організації роботи молодих науковців. Завдання вчителя не лише перетворити дослідження на дійсно творчий процес, а й створити у стосунках з дітьми атмосферу співпраці, товариської допомоги, сприяти розвитку творчих сил дитини, підтримати дух пошуку, дослідження, успішності. Саме це і є найголовнішим у роботі з обдарованими дітьми, тому що впевненість у власних творчих силах спонукає людину до нових досягнень і перемог.

У навчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.
Мета роботи з обдарованими дітьми - виявлення таких дітей та створення умов для їх оптимального розвитку.

Завдання роботи з обдарованими дітьми:

•Розвиток цілісної картини світу в уявленнях дитини.
•Розвиток творчого критичного й абстрактно-логічного мислення, здатностей розв'язувати проблеми.
•Розвиток здатності самостійно навчатися та здійснювати дослідницьку роботу.
• Розвиток здатностей до самопізнання й саморозуміння, формування позитивної «Я-концепції».

                За якими принципами будується робота з обдарованимидітьми?

•Орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів.
•Орієнтація    на        потреби          дитини.
•Максимальне           розширення   кола    інтересів.
•Домінування розвивальних можливостей над інформаційною насиченістю.
• Ускладнення змісту навчальної діяльності.

Яким повинен бути вчитель у роботі з обдарованими дітьми?

•Талановитим, здатним до експериментальної й творчої діяльності.
•Професійнограмотним.
•Інтелігентним, моральним і ерудованим.
Володіти сучасними педагогічними технологіями.
• Мати позитивну «Я-концепцію», бути цілеспрямованим, наполегливим, емоційно стабільним.
• Умілим організатором навчально-виховного процесу, психологом.

Що повинен уміти вчитель для роботи з обдарованими дітьми:

- Збагачувати навчальні програми, тобто оновлювати й розширювати зміст навчанн

- Працювати диференційовано, здійснювати індивідуальний підхід і консультувати учнів.

- Стимулювати пізнавальні здібності учнів.

- Приймати зважені психолого-педагогічні рішення.

-- Аналізувати навчально-виховну діяльність — свою та класу.

- Добирати й готувати матеріал для колективних творчих справ.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».
Обдарованість — це система, що розвивається протягом життя, визначає можливість досягнення людиною вищих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.
Обдарована дитина — це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді видатні досягнення (або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності.

За якими напрямами здійснюється робота вчителів з обдарованими учнями?

1.На уроках — індивідуальна диференційована робота.2.Гурткова робота із предмета.
3.Позакласні    заходи у межах      предметних тижнів.
4.Предметні   заходи            у         класі   з запрошенням          батьків.
5. Участь учнів 1—11-х класів у шкільній конференції «День науки» із захистом навчальних проектів.
6.Участь         в          олімпіадах     різного           рівня.
7.Участьутворчихконкурсахрізногорівня.
8. Театралізовані свята — особлива форма роботи з обдаровани¬ми дітьми, оскільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички, розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах. Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й копіткій роботі із самовдосконалення.

                            Етапи роботи з обдарованими учнями:

1. Підготовчий

Виявлення обдарованих учнів;
Складання діагностичних карт;
Розроблення нормативних документів, робочих програм роботи з обдарованими учнями.

2. Основний (практичний)

Упровадження інтерактивних методів навчання (проблемно-дослідницьких, проектних, модульних), що розвивають в учнів творче й дослідницьке мислення.
Активна участь в інтелектуальних і творчих конкурсах різних рівнів.

3. Узагальнення

Аналіз досягнутих результатів.
Співвідношення результатів реалізації програми з поставленими метою й завданнями.
Визначення перспектив і шляхів подальшої роботи з обдарованими учнями.

Форми роботи вчителя-предметника з обдарованими дітьми:

1.Розв'язання нестандартних завдань на уроках і в позаурочний час.
2.Індивідуальнайдиференційованаробота.
3.Діловігри,інтерактивніметодинавчання.
4.Участь у конкурсах різних рівнів.
5.Участь у предметних олімпіадах різних рівнів.

Розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня педагогів та використання креативних методів навчання. У практиці педагогічної діяльності слід використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості.