Translate

четвер, 26 листопада 2015 р.

Запали свічку й пам'ятай !!!


А люди біднії в селі,
Неначе злякані ягнята,
Позамикалися у хатах
Та й мруть...
Сумують комини без диму.
А за городами, за тином
Могили чорнії ростуть.
Гробокопателі в селі
Волочать трупи ланцюгами
За царину і засипають
Без домовини. Дні минають,
Минають місяці.
Село. Навік замовкло, оніміло
І кропивою поросло.




Ти кажеш, не було голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели дотла?
Як навіть варево виймали із печі
І забирали прямо із горшків,
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було голодомору?
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору, -
Греби, нічого людям не лишай!
Хто ж села, вимерлі на Україні,
Російським людом поспіль заселяв? Хто?
На чиєму це лежить сумлінні?
Імперський Молох світ нам затуляв!
Я бачив сам у ту зловісну пору
І пухлих, і померлих на шляхах.
І досі ще стоять мені в очах...

А кажеш – не було голодомору... 

2 коментарі:

  1. Як же це необхідно, донести до наступних поколінь, що ГОЛОДОМОР БУВ

    ВідповістиВидалити