Translate

вівторок, 25 січня 2022 р.

8-Б- 26.01.,8-А- 28.01. Мова дійових осіб трагікомедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” як виражальний засіб

1. 

Задумайся- і дай собі відповідь.

- Якби вам потрібно було розповісти комусь лише одним словом, про що йдеться у творі
«Сто тисяч», яке б це було слово?
- У чому полягає суть драматичного конфлікту у творі?
- Хто з дійових осіб найбільше запам'ятався? Чим саме?
- Які картини вам особливо сподобалися у творі «Сто тисяч»? Чому?
- Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний
чи сатиричний?

2. Засоби виражального зображення (опрац. матеріалу):

3. Прочитати уривок з комедії  та визначити художні засоби(виділені слова та 
    словосполучення).
    
ДІЯ ПЕРША
ЯВА І
В хаті яку хвилину нема нікого; входе Невідомий.
Невідомий. Нікого нема… Охо-хо-х! Трудно теперечки жить на світі. А через чево і трудно? Через того, що багато розумних понаставало… Усі торгують, а покупателі только глазами купують, і торговлі нема ‒ один убиток. Так я сібє видумал новую комерцію: хорошій будет гендель, єжелі удастся… Попробуєм!..

ЯВА II
Роман і Невідомий.
Невідомий. Здрастуйте вам.
Роман. Здоров.
Невідомий. Це хата Герасима Никодимовича Калитки?
Роман. Це.
Невідомий. А де ж сам хазяїн?
Роман. Вони в город поїхали, сьогодня повинні буть назад.
Невідомий. Я з ним відался, і он сказал, щоб я приїхав.
Роман. Може, й вони через годину будуть.

ЯВА III
Ті ж і Копач.
Копач. Ура! Тепер суд гласний, накриває жидків часний! Хе-хе-хе!
Невідомий. А ви разлі часний? Не похоже.
Копач. Не та рожа? Ха-ха-ха!
Невідомий. Прощайте! Я навідаюся опісля, бо у мене є діло до Смоквинова. (Пішов.)

ЯВА IV
Копач і Роман.
Копач. Ха-ха-ха! Заметь—це пройдисвіт! Я їх багато бачив, у мене опит і практіка. Я на них насмотрелся… Командовал зводом, так пров’янт і фураж часто получав, знаю їх, да і они меня знають! Тепер літ трідцать в одставкє, по світу вольно я хожу і в очі сміливо усім гляжу… Стихи… Ха-ха-ха! А батько купчу й досі ще не совершив?^
Роман. Ще в городі.
Копач. Хотів поздравити його з пріобрєтєніем зємєль-кі… А Прасковєя Івановна?..
Роман. У попа.
Копач. Так! Торічелієва пустота… Хе-хе-хе! Ти цього не знаєш — це з фізікі. В такім разі — адіо! К обіду я прийду. (Пішов.)

ЯВА V
Роман, потім Мотря.
Роман. Наче і розумний, а дурний. Тридцять літ шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах, кажуть, прокопав… І все він зна — тілько нічого не робе. (Іде до дверей і гука.) Мотре, та йди-бо сюди!
Мотря за дверима: «Чого там? Нема мені часу».


4. З’єднати художні засоби з їх визначенням.

А. «цапом скакати», «зайці в голові», «лизати руки», «землі під собою не чув», «на глум піднімаєте», «у чорта очі на лоба повилазять», «не з полохливого десятка», «не покладаючи рук»

Б. «Запас біди не чинить», «Береженого Бог береже», «Що з воза впало, те пропало», «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість», «Не такий чорт страшний, як його малюють»

В. Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Оце вони! Добре, їду! Заживем!

Г. Ні світ, ні зоря вже й жереш…

Ґ. Ах ти ж погань! Мужва репана! Празник, тьопаться, іменно так.

Д. Як сизі голуби.

Е. Бий, бодай тобі руки посохли! Бодай ти пропав, харциз.

Є. Робітники їдять, як сарана. Калитку розіпре грошвою.

Ї. Умиваннячко, узуваннячко, цілісінький.

Й. «Грошi, грошi, грошi!»


1. Прислів’я та приказки.

2. Окличні речення.

3. Лайливі вислови.

4. Фразеологічні звороти.

5. Порівняння.

6. Прокльони.

7. Гіпербола.

8. Пестливо-зменшувальні слова.

9. Повторення.

10. Діалектизми, просторічні слова.


5. Знайдіть діалектизми та розкрийте їх значення.

- Чому драматург послуговувався діалектною лексикою? - Як треба відноситись до мови своїх батьків, до рідної мови? - Чим ви послуговувались, щоб дати правильну відповідь?

Словник-довідник із теми «Діалектологія».

Діалектизми – фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості, властиві окремим діалектам.

Діалектологія (від гр. δίάλεχτος – розмова, говір і λόγος – слово, учення) – спеціальна галузь мовознавства, яка займається вивченням діалектів (місцевих різновидів мови, її територіальних діалектів і говірок).

Діалектні словники-,у яких з’ясовується значення і вживання слів того чи того діалекту або групи діалектів.

Говірка – найдрібніша діалектна одиниця, що охоплює звичайно мову одного, а іноді й кількох цілком однотипних з мовного погляду населених пунктів, між якими немає будь-яких територіально виражених мовних відмінностей. Говірка, отже, являє собою цілісне мовне утворення без мовних відмінностей, за винятком суто індивідуальних особливостей мовлення, викликаних індивідуальними дефектами мови, а також рівнем освіти, загальної культури, родом заняття певного індивідуума чи певної групи людей тощо.

Говір – група однотипних говірок, що споріднені між собою низкою специфічних мовних ознак, якими вони біль-менш відчутно відрізняються від інших груп говірок. Це територіально окреслене діалектне утворення, яке характеризується певною сукупністю діалектних ознак.

Ізоглоса – у діалектології це лінія, нанесена на діалектологічну карту, яка окреслює територію поширення (ареал) певного мовного явища. На діалектологічній карті говори відмежовуються один від одного пасмами ізоглос, що скупчуються на пограниччях говорів. У значенні «говір» уживають і термін «діалект», хоч останнім позначають також групу споріднених говорів, що характеризуються системою спільних ознак, якими ця група виразно відрізняється від іншої групи говорів.

Літературна мова – наддіалектна, унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, яка характеризується полі функціональністю, стилістичною диференціацією і тенденцією до регламентації.

Українська діалектологія – це наука про українську діалектну мову, про місцеві різновиди української мови, її місцеві, територіальні діалекти.

Література: 

Панченко І.В. Діалектологія. // Профільне навчання. Авторська програма факультативу (курсу за вибором) філологічного напрямку профілізації. Українська мова. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2010. – 73с. (С.34-44)

Мапа говорів (діалектів) української мови:

Карта українських наріч і говорів (2005).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Діалекти_української_мови#/media/File:Map_of_Ukrainian_dialects.png


6. Які діалекти представлено в трагікомедії «Сто тисяч»?

- Яка галузь мовознавства займається вивченням діалектів?
- Чи допомагає мова героя зрозуміти його культуру, внутрішній світ ?
- Чи є у твоєму мовленні діалектизми? Пригадай, випиши та додай літературний
відповідник
- Текст:  
     
«Сто тисяч»

Комедія (уривки)

Герасим (один). Чоловік – то діло, а Копач – морока. Ху! Слава Богу, справився з ділами: совершив купчу, і земельки прибавилось. І бумага зелена, мов земля, укритая рястом!...

Герасим. Що це кума і досі нема за грішми? Цілу ніч не спав, все міркував і таки став на одній думці: побалакать з кумом і, коли згодиться, послать його в город розмінять гроші. (Запирає двері, виймає гроші і розглядає.) Прямо як настоящі, і не пізнав би, коли б не понадривав сам краї, а все-таки береженого Бог береже – треба розмінять у казначействі.

Роман. Бодай той Бонавентура сказився! Тільки під’їхав під крильце, а він зараз зскочив з фургона й почав кумедію приставлять: вірші читає, по-турецькому, чи що, балака. Люди аж за животи беруться та регочуть, а він рад, що на посміх здався, та ще гірше! Тут вийшов і Пузир. Тож регоче і закликає його у хату. Бонавентура, показуючи на мене, каже: «Кличе ж і його, це Калитчин син – хазяїн гарний…» А Пузир одказує: «Голяк масті, чирва світить! Нехай, – каже, – розпряга коні та йде у застольну, там і пообідає, у мене гості не такі, щоб рядом його посадить».

Герасим. Ах ти ж погань! Мужва репана!


7. Д.з.!

Переглянути відео, виписати художні засоби мови дійових осіб.   

https://www.youtube.com/watch?v=FHs3dTVziTQ&ab_channel=fofkas

  - Виразне читання за ролями. 




Немає коментарів:

Дописати коментар