11- А ! Для 10- Б не завадить ! Продовжуємо повторювати. Література. Оновлено 07.05.2018 !

                                                            

1. 
 💛💙  "Любіть Україну! ". В.Сосюра (1944)💙💛

•1951 р. в газеті "Правда" з`явилась стаття "Против идеологических извращений в литературе", у якій В.Сосюру за цей вірш засуджено як буржуазного націоналіста, адже "страшними" для тодішніх інтернаціоналістів видалися такі рядки з вірша: "Без неї ніщо ми, як порох і дим!". 
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш.
•Вид лірики: патріотична.
•Провідний мотив: щира любов до рідної України.
•Віршовий розмір: амфібрахій.
•Цей вірш став хрестоматійним, проте й досі друкується не за першою публікацією 1944 р., а за "причесаною" радянською цензурою.
•Порівняймо, наприклад, різні варіанти п’ятої строфи. Донедавна її текст звучав так: вона, тобто Україна "…у квітці, в пташині, в електровогнях…", а натомість у В.Сосюри: "…у квітці й пташині, в кривеньких тинах…". Здавалося б, зміна лише кількох слів, але вона спотворювала пафос твору, думку поета, його справжні почуття до України.
•Електровогні — символ радянської влади, її здобутків, кривенькі тини— символ споконвічного селянського хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного.
• Художні засоби:


2.  🌼НЕОКЛАСИЦИЗМ  виник як опозиція до романтизму й неоромантизму. Основні риси неокласицистичного стилю:
• використання тем, сюжетів, образів, мотивів міфології, античності, ренесансу, класицизму;
• споглядання гармонії природи, краси витворів мистецтва;
• культ чітко унормованої, вишуканої форми (сонет, рондель, тріолет, віртуозна ритміка, різноманітні системи віршування, увага до перекладів);
• розміреність інтонацій, предметність, конкретність образів, стрункість і прозорість синтаксису;
• відстороненість від прозаїчних, хоч і злободенних, проблем довколишньої реальності;
• інколи — епікурейство (культ земних насолод).
🌼В українській літературі неокласицизм започаткувала Леся Українка.
🌼Продовжили й розвинули цю традицію М.Зеров, М.Рильський, П.Филипович, М.Драй-Хмара, Ю.Клен, Б.-І.Антонич, Є.Маланюк, О.Теліга та ін.
🌼Окрему групу в межах цієї течії створили в 1920–х роках 5 київських поетів і науковців — М.Рильський, М.Драй-Хмара, П.Филипович, Ю.Клен, визнаним лідером об`єднання був Микола Зеров (КИЇВСЬКА ШКОЛА НЕОКЛАСИКІВ або "П’ЯТІРНЕ ГРОНО").
🌼Неокласики започаткували поезію зорового, кольористичного, живописного типу, бо до цього була панівною фольклорна традиція, а вони відродили традицію книжну (ренесансово-барокову).
🌼Як згадував М.Рильський, естетичною платформою цього кола митців "була любов до слова, до строгої форми, до великої спадщини світової літератури. 

3.  «Молюсь і вірю, Вітер грає …». М. Рильський 🕊

•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш (вірш-рефлексія).
•Вид лірики: філософська.
•Провідний мотив: молодечий оптимізм, відчуття польоту.
•Віршовий розмір: чотиристопний ямб.
•Римування: перехресне.
•Поезія сповнена побожного ставлення до життя: саме релігійні символи (молитва, віра, клятва, дух, пречисті надії — як пречисті образи) дають авторові можливість висловити захоплення природою, щастя кохати, віру в здійснення світлих мрій.
•Композиційно твір будується як МОНОЛОГ. Оповідь веде ліричне "я" , звертаючись до "ти", як до "іншого", внаслідок чого виникає діалогізм.
•Художнє обрамлення вірша допомагає поетові відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної вроди", які прагнуть досягнути безмежних просторів неба.
•В українській міфології голуб символізує любов і вірність, плодючість і життя, виступає алегорією душі людини. У вірші виразно виступає НЕОКЛАСИЦИСТИЧНА поетика: витонченість образів, захоплення красою світу, гармонія думки і почуттів.
•Художні засоби:

4.   «Пам`яті тридцяти». П. Тичина (1918) 🕯

•Вірш присвячений бійцям київського студентського куреня, що в кількості 300 чоловік полягли у нерівним бою під Крутами з 6000 військами російських більшовиків 29 січня 1918 р.
•30 героїв Крут було перепоховано на Аскольдовій могилі в Києві.
•Цей вірш був опублікований у газеті «Нова Рада» у березні 1918 року, яку П. Тичина редагував.
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: вірш-реквієм.
•Вид лірики: громадянська.
•Провідний мотив: самопожертва молодих патріотів заради Батьківщини; утвердження патріотизму і гуманізму, осудження жорстокості, терору, класової ненависті.
•Композиція: кільцева (поезія складається з 5 строф; починається і закінчуються рядками: «На Аскольдовій могилі поховали їх»).
•Віршовий розмір: тристопний — чотиристопний хорей із пірихієм та усіченими стопами.
•Римування: перехресне.
•Художні засоби:
-епітети ("славних, молодих","кривава дорога","український цвіт");
-метафори ("квітне сонце, грає вітер", "рука посміла знятись","вмерли в Новім Заповіті");
-риторичні оклики ("На Аскольдовій могилі український цвіт!"; "Боже, покарай!");
-риторичні питання ("На кого посміла знятись зрадника рука?";"На кого завзявся Каїн?»);
-рефрен ("На Аскольдовій могилі поховали їх.")

5.   «Ви знаєте, як липа шелестить…». П. Тичина (1911)🌿

•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш.
•Вид лірики: інтимна.
•Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі.
•Віршовий розмір: ямб.
•У цьому вірші поет висловив молоде почуття кохання, ніжне, неповторне, несміливе й високе.
•Ліричний герой сприймає оточуючий світ, сповнений коханням, як нескінченний хор таємничих голосів: шепотінь ночі, шелесту молодого листя, солов’їних щебетань, зітхання старих дубів. Поезія вважається справжньою перлиною інтимної лірики. Поетичному відтворенню почуттів допомагають майстерно використані тропи:
-епітети (гаї старі, ночі місячні, весняні);
-уособлення (гаї бачать, сплять; дуби чують).
•Значну роль у створенні емоційного ефекту відіграють риторичні запитання й оклики («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?»; «Та ви вже знаєте, як сплять гаї!»).
•«Почути», як шелестить липа, допомагає алітерація (нагромадження шиплячих і свистячих приголосних, а також — для досягнення дзвінкості — повторення сонорного н).

6.   «О слово рідне, орле скутий!..» О. Олесь (1909)📜 
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш.
•Вид лірики: патріотична.
•Провідні мотиви: любов до рідної мови й заклик до її збереження.
•Віршовий розмір: ямб.
•Римування: кільцеве.
•У збірці «Будь мечем моїм…» автор гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється ним і нищівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають.
•Для Олеся слово — гордий орел, що ширяє у небесному просторі, не підвладний нікому, сильний, мудрий величний. Ідея вірша висловлена в міфологічно-біблійних символах меча, сонця, судних дощів. Меч тут символізує войовничу грань українського слова, а отже, і самої нашої національної душі; сонце — миролюбну, окрилену, творчу властивості мови. Автор переконаний, що мовне, національне відродження України обов`язково стане судними дощами для її ворогів.
•Для підкреслення ідейного задуму автор вдало використовує різні художні засоби:
-метафоричні епітети ("співочий грім";"шовковий спів";"левій рев Дніпра");
-алітерацію ("Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам‘ятно забутий");
-риторичні звертання ("О слово рідне!"; "О слово! Будь мечем моїм!");
-риторичне заперечення ("Ні, сонцем стань!");
-порівняння ("співочий грім"; "шум дерев";"музика зір";"шовковий спів"). 

7.   «Чари ночі». О.Олесь (1907)🌱🌸

(Олександр Іванович Кандиба)
•Твір був покладений на музику невідомим автором і довго вважався народною піснею.
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: романс.
•Вид лірики: інтимна (любовна).
•Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання.
•Віршовий розмір: ямб.
•Вірш належить до збірки «З ЖУРБОЮ РАДІСТЬ ОБНЯЛАСЬ».
•Автор закликає читача влити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання.
•Продовжуючи народнопісенну традицію, О.Олесь будує вірш на наскрізному ПАРАЛЕЛІЗМІ «людина—природа»(паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії):
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
Цілуй,цілуй, цілуй її
Знов молодість не буде!
•Численні ПЕРСОНІФІКАЦІЇ підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими: «земля тремтить в палких обіймах ночі», «лист квітці рвійно шелестить», «траві струмок воркоче».
•Проступає у вірші і традиційний для поета КОНТРАСТ :
«Гори! —життя єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла». Він особливо підсилює, загострює спалах радості й кохання. 

8.   «Блакитна Панна». М. Вороний (1912)🍀
•Блакитна Панна —це образ Весни у "серпанках і блаватах", якій уся земля виспівує: "Осанна!". 
•Про цей вірш Микола Вороний зазначав: «Я писав не так од образу, як од звуку. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша».
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш.
•Вид лірики: пейзажна.
•Провідні мотиви: возвеличення краси природи і єдність її з мистецтвом.
•Віршовий розмір: хорей.
•Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Микола Вороний став, по суті, новатором у розширенні музичних можливостей українського вірша.
•Твір рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв. Не можна не помітити в поезії й специфічного розміщення рядків у строфах: вони ніби сходинки, по яких скрапує на весні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.
•Зверніть увагу: уся поезія грає блаватними (голубими, блакитними) відтінками кольорів, утворюючи химерні арабески. Слово "арабески"—поняття багатозначне. Це і складний орнамент із геометричних фігур і стилізованих рослинних візерунків(у поезії М.Вороного —образи весняних перетворень). Це і невеликий музичний твір, химерний і невимушений за характером (таку ж форму має вірш Вороного).
•Камеї (невеличкі різьблені прикраси з каменю, на яких випуклі зображення контрастують із загальним фоном), фрески (твори живопису, виконані водяними фарбами по вогкій штукатурці) — це творіння весни— Блакитної Панни. (Можна уявити камеєю, наприклад, квіткову бруньку, а перший весняний дощ намалює яскраві, свіжі фрески на сірій штукатурці післязимового пейзажу!..) 

9.   «Contra spem spero!». Леся Українка (1890)🌼⛰
• Contra spem spero! —Без надії сподіваюсь!(Латин.)
•Імпульсом дл створення вірша стало загострення в авторки хвороби, проте подолання особистої недуги переросло в утвердження героїчної особистості, яка готова всі зусилля віддати боротьбі проти кривди в найширшому соціальному та національно-визвольному аспектах.
•Літературний рід: лірика.
•Жанр: ліричний вірш.
•Вид лірики: особиста ( філософська).
•Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій.
•Віршовий розмір: анапест.
•Тип римування: перехресне (абаб).
•Митець— ліричний герой цієї поезії — усвідомлює марність своєї праці, яка розкривається в алегоричних образах квіток на морозі, а також через зображення Сізіфової праці: «Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать…». Сучасне авторові суспільство показане як темна ніч. Проте не безнадія, а світла віра звучить із рядків вірша: кора льодовая розтане, і квіти барвисті зійдуть, морок темної ночі розриває світло провідної зірки.
•Художня ідея вірша полягає у ствердженні активної громадянської позиції поетеси, служінні народним ідеалам.
•Поезія багата на художні засоби, які допомагають розкрити ідеї твору: 

10.   «Лісова пісня». Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) 🌳
•Була створена за 12 днів влітку 1911 року. Леся Українка писала, що її драма за жанром близька до п’єси німецького драматурга Гергарта Гауптмана «Потоплений дзвін», названої автором драмою-казкою.
•Літературний рід: драма.
•Жанр: драма-феєрія ( проблемно-філософська драматична поема).
•Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.
•Головна ідея: оспівування краси людських взаємин,пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.
•Композиція: складається з прологу ( в якому описується місце драми) і трьох дій, співвіднесених з різними порами року.
•«Лісова пісня»є одним із найвиразніших взірців НЕОРОМАНТИЧНОГО стилю. Розглянемо найхарактерніші його риси у творі:
1) Жанр драма-феєрія передбачає поєднання реального й фантастичного.
2) Конфлікт твору - це неспівмірність духовно-піднесеного й матеріально-приземленого в душі, боротьба Людини в людині.
3) У творі зіставляються два світи - гармонійно-досконалий(втілюється в панорамі одуховленої природи) і дисгармонійно-примітивний (втілюється в житті людського суспільства).
4) Тканина драми наскрізь символічна, усі її персонажі й деталі є знаками певних духовних станів:
•Перелесник і «Той, що греблі рве» втілюють волю, молодість, чин;
•Водяник - старість, поміркованість;
•Столітній дуб - символ єдності людини і природи.
•Лукаш уособлює людину й відповідно дві грані її душі - духовну й матеріальну.

11.   Модернізм✨
Повість «Земля» О. Кобилянської належить до творів модернізму. Давайте розглянемо особливості цього напряму.
•Для модернізму характерна пристрасть до зображення дійсності як хаосу й абсурду; особистість описується в контексті її відчуження від соціуму, закони якого вона сприймає як такі, що не пізнаються і є алогічними та ірраціональними.
•Ольга Кобилянська — один із перших представників модернізму в українській літературі, до модерністів належать також І.Франко, Л.Українка, М.Коцюбинський.

12.   «Земля». О. Кобилянська (1902)🌾🌾🌾

•Повість написана на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася восени 1894р. в селі Димка неподалік від Чернівців, куди письменниця часто виїжджала на відпочинок.
•Присвятила цю повість письменниця своєму батькові Юліанові.
•Епіграфом до повісті стали слова, узяті з писань норвезького містика Юнаса Лі: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша».
•Літературний рід: епос.
•Жанр: повість.
•Тема: зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці ХІХ ст.
•Головна ідея: поміркувати над причинами братовбивства, тобто першогріха, зла у світі.
•Композиція: 32 розділи.
•Уже сам факт розробки авторкою біблійного мотиву братовбивства свідчить про те,що в основі твору морально-етична проблематика, заглиблення у філософську і навіть містичну царину, притчева атмосфера, наскрізна знаковість.
•Серед проблем, що досліджуються в повісті, у контексті СИМВОЛІЗМУ найцікавіші дві: людина і земля та доля людини.
•Сюжетна лінія повісті має такі частини: 

13.   Імпресіонізм — із 1873 року (від назви картини Клода Моне «Імпресія. Схід сонця») напрям у мистецтві останньої третини ХІХ - початку ХХ століття. 

☀️ Спираючись на досягнення реалістичного демократичного мистецтва, імпресіоністи боролися проти рутинного академізму й салонного мистецтва, виступали за відтворення краси навколишнього світу, повсякденного життя. 
☀️ Вони вважали, що художник повинен зображувати навколишнє так, як він його споглядає і відчуває. Звідси - пошук нових художніх засобів, найповніша передача зорових вражень, життєстверджуюче захоплення красою світу.
☀️ Основну увагу імпресіоністи приділяли відтворенню змін у настрої, фіксуванню хвилинних вражень.
☀️ Імпресіонізму притаманна витончена фантастика, поетизація старовини, екзотика.
☀️Для імпресіонізму є характерним:
• «звуковий» пейзаж;
• естетична функція кольорів і світлотіней;
• урочиста пряма мова (монолог, діалог);
•калейдоскопічність і фрагментарність зображувального;
•сюжет не розгортається, фабула вимальовується поступово;
•ситуаційне напруження;
•підкреслений ліризм;
•тропи для підсилення асоціативних почуттів і вражень.
☀️Найбільш видатні представники:
М.Коцюбинський,М.Хвильовий, Г.Косинка, М.Ірчан, П.Тичина, В.Чумак. 

14.   «Intermezzo». М. Коцюбинський (1908)☀️

•Новела має автобіографічний характер - її появу зумовили події особистого життя М. Коцюбинського: письменника з його слабким здоров’ям виснажило фізичне і нервове перенапруження, і він влітку 1908 р. відпочивав у садибі відомого українського громадського діяча Є. Чикаленка в селі Кононівка поблизу м.Яготина , тепер Київської області. Тому й присвячена новела КОНОНІВСЬКИМ ПОЛЯМ.
•Intermezzo (від лат. Intermedius- проміжний, середній) - музичний термін; так називають інструментальну п’єсу довільної будови, іноді самостійний епізод в опері.
•Літературний рід: епос (з елементами драми - дійові особи на початку твору й лірики - ліричний герой, палітра емоцій і переживань, пейзажі тощо).
•Жанр: новела.
•Тема: митець і суспільство.
•Головні ідеї: важливість ролі митця в суспільстві ; людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.
•Сюжет: безфабульний. За його основу взято не подієву інтригу, а характерну для ІМПРЕСІОНІЗМУ химерну гру настроїв. Сюжет розвивається за класичною схемою:

15.   «Тіні забутих предків». М. Коцюбинський (1911)🌲🏔

•Поява повісті зумовлена глибокими враженнями М.Коцюбинського під час перебування у Карпатах, у Криворівні.
•Літературний рід: епос.
•Жанр: повість.
•Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ та ХХ ст. в гармонії з природою,традиціями та звичаями, з язичницькими й християнськими віруваннями.
•Головна ідея: оспівування високого й красивого почуття кохання.
•Композиційно повість складається з низки епізодів, які через долю Івана і Марічки передають дух гуцульського життя, органічний зв’язок гуцулів з природою, їхні вірування, звичаї, обряди.
•Особливість сюжету та композиції зумовлена імпресіоністичним характером твору: паралельно розвиваються 2 лінії - зовнішня (історія життя Івана Палійчука) та внутрішня,психологічна (кохання Івана і Марічки, зображення казкових істот, що населяли карпатські ліси і впливали на долю людини).
•Засоби творення образів не зовсім типові: у творі мало діалогів, широких портретів. Засобом характеротворення тут виступають, відповідно до законів імпресіонізму, зображення порухів душі: відчуття героєм природи, музика й спів, його радість і горе.
•У середині 60-х років кінорежисер С.Параджанов екранізував цю повість. Ця кіноверсія повісті здобула світове визнання.

16.   «Чого являєшся мені у сні?..». І.Франко (1896)🌙🌌

(Із збірки «Зів’яле листя»)
•Літературний рід: лірика.
•Вид лірики: інтимна.
•Жанр: ліричний вірш.
•Провідний мотив: нерозділене кохання.
•Віршовий розмір: ямб.
•Вірш є вершиною не тільки української, а й світової інтимної лірики. Завдяки досконалій єдності змісту й форми вірш справляє незвичайно сильне враження. Поет висловлює найщиріші, найглибші почуття,звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність.
•Поезія завершується звертанням героя до коханої хоч уві сні приходити до нього й оживляти стомлене серце.
•Схвильованість, переживання ліричного героя відтворені змінним ритмом поезії, який утворюється чергуванням різноскладових рядків: від двоскладових до дев’ятискладових.
•У творі вжито багато яскравих епітетів (очі чудові, ясні), порівняння(очі-немов криниці дно студене; бажання- мов зарево), емоційно забарвлену лексику (докір, страждання), фразеологізми (надірвала серце).

17.   «Гімн». І.Франко(1880)🤜🏻⛓

(Із збірки «З вершин і низин»)
•Літературний рід: лірика.
•Вид лірика: громадянська.
•Жанр: гімн (ліричний вірш).
•Провідний мотив: боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу.
•Віршовий розмір: хорей.
•Тип римування: суміжне (аабб).
•З цього вірша постав образ вічного революціонера як одвічного людського духу, що «тіло рве до бою, рве за поступ, щастя й волю». Цього прагнення людини не зупинити ніяким реакційним силам.
•Поет підносить хвалу вічно живим думам людини, її пориву до свободи і щастя, указує, що волелюбні ідеї особливо розкрилися в новітній час. Поет вірить у перетворювальну силу «науки, думки ,волі». Саме вони протистоять тій «пітьмі», що з давніх-давен принижувала людину, надломлювала її сили, зводила до становища раба.

18.   «Мойсей». І. Франко (1905)🏜

•В основі поеми лежить біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей вів до землі обітованої з єгипетського рабства еврейський народ. Із тривалих і важких сорокарічних мандрів арабською пустелею І. Франко взяв лише фінальну частину, коли ізраїльтяни наблизилися до заповітного краю - Палестини.
•Літературний рід: ліро-епос.
•Жанр: філософська поема.
•Тема: зображення «смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом» - так визначає тему сам автор і далі наголошує: «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».
•Головна ідея: заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя.
•Композиція: пролог і 20 пісень.
•Пролог, будучи емоційно-ліричним заспівом до поеми, водночас є самостійним завершеним твором. У хвилюючих рядках перед нами постає доля українського народу, його минуле,сучасне і майбутнє. Пролог перейнятий двома настроями: гострим болем і сумом за свій талановитий народ, що став у сусідів «гноєм», «тяглом у поїздах їх бистроїзних», та гнітючий настрій у другій частині прологу змінюється - поета осяює пророче просвітлення, тверда віра у світле майбутнє українського народу.
•Наступний сюжет поеми можна умовно поділити на 4 частини:
-1 частина: наростання та загострення між пророком Мойсеєм та його народом конфлікту, який провокують Авірон і Датан;
-2 частина: роздуми Мойсея над долею свого народу;
-3 частина: розмова Мойсея з Єговою та смерть пророка;
-4 частина: еврейський народ, залишившись без провідника, усе ж досягає «землі обітованої»,здійснюючи заповітну мрію Мойсея. 

19.   «Мартин Боруля». І.Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)🎭

•Сюжет п’єси побудований автором на дійсних фактах із життя його сім’ї: батько драматурга, Карпо Адамович, який протягом багатьох років служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив довести своє дворянське походження і тривалий час клопотався про це у різних інстанціях, витративши на це багато сил, коштів і часу. Проте, коли мета була майже досягнута, якийсь канцелярист додивився: у старих документах прізвище писалось Тобилевич, а в нових - Тобелевич. На цій підставі Карпові Адамовичу було відмовлено у свизнанні дворянського походження. Цей комічний факт І.Карпенко-Карий, узагальнивши й типізувавши образи, поклав в основу свого твору.
•Літературний рід: драма.
•Жанр: трагікомедія.
•Головні ідеї: викриття бюрократизму й судової системи, заснованої на хабарництві; засудження підміни особистісних цінностей становою належністю.
•Композиція: 5 дій, сюжетна лінія у своєму розвитку має кілька частин: 

20.   «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». П. Мирний (Панас Якович Рудченко)🌺🏠🌻

•Літературний рід: епос.
•Жанр: соціально-психологічний роман («роман з народного життя»).
•Тема: зображення майже столітньої історії села Піски і , зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.
•Головна ідея: заперечення боротьби з несправедливістю через злочин, пролиття крові.
•Композиція: 4 частини; 30 розділів (академік О.Білецький назвав твір «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами» через його композиційну складність).
•Художній метод роману: критичний реалізм. Сформувавшись в епоху Відродження, цей метод в українській літературі пройшов кілька етапів розвитку (зазначені лише деякі представники напрямів):

   •П.Мирний написав нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» із почутою від візника історії про відомого на Полтавщині Василя Гнидку, який зі своїми поплічниками вбив цілу сім’ю. 

•Потім на основі нарису створив повість «Чіпка», прототипом якого був Василь Гнидка. 
•Пізніше до написання роману (розширення повісті) долучився рідний брат П.Мирного І.Білик(псевдонім). 
•В одній із редакцій твір дістав назву «Пропаща сила», а згодом — «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
•Остаточною назвою роману були слова з Біблії (Книга Іова, 6,5).
•Назва роману - це риторичне запитання, що означає незадоволення людини умовами її життя і, якщо не пояснює, хоча б примушує замислитись інших над причиною нелюдських вчинків, зроблених людиною під впливом і соціальних, і психологічних чинників.

21.   «Кайдашева сім’я». І.Нечуй-Левицький🏠🍐🌻

•Високу оцінку цій повісті дав І.Франко: «З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію повість належить до найкращих оздоб українського письменства». 
•Літературний рід: епос.
•Жанр: соціально-побутова повість.
•Тема: зображення життя українського села в пореформену добу (друга половина ХІХ ст.) з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.
•Головна ідея: засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині.
•Композиція твору:повість складається з 9 частин, сюжет у яких розгортається за принципом нагнітання епізодів і сцен. Саме діалоги "рухають" сюжет твору, у них розкриваються характери героїв: 

22.   «Чорна рада». П.Куліш🐎🐎⚔️
•Перший історичний роман в українській літературі.
•Історичною основою твору стали події, що відбулися після Переяславської угоди 1654р. Почалася боротьба за гетьманування після смерті Б.Хмельницького. Від різних соціальних груп були висунутими на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко й Іван Брюховецький. На Чорній раді в Ніжині було обрано гетьманом підступного Івана Брюховецького.
•Літературний рід: епос.
•Жанр: історичний роман (роман-хроніка; історико-пригодницький роман).
•Тема: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р.- доби Руїни.
•Головна ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про провідну роль національної еліти у формуванні українського суспільства.
•Композиція: складається з 18 частин; наявні 2 сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) і другорядна (любовна).
•Оригінальним композиційним прийомом у творі є образ ДОРОГИ, якою полковник Шрам і його син їдуть із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

23.  «Заповіт» («Як умру, то поховайте…»).Т. Шевченко 🕯

Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш.
Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

•Т. Швеченко написав «Заповіт» 25.12.1845р., коли він, хворий на запалення легенів, жив у лікаря А. Козачковського в Переяславі.  

•Вірш є останнім у збірці «Три літа».

•У творі дивним чином передбачена доля самого поета ( його смерть, поховання) і доля України.
•Цей вірш, покладений на музику, український народ сприйняв як один із своїх духовних гімнів.
•За змістом ділиться на 3 частини (по дві чотирирядкові строфи), кожна з яких має свою провідну думку (ідею):

24.   

«І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє». Т. Шевченко📜🖋

•Це послання найбільше цитують, адже багато рядків з нього стали афоризмами.
•Літературний рід: ліро-епос.
•Жанр: послання.
•Вид лірики: патріотична (громадянська).
•Провідні мотиви: критика української еліти, яка зневажає український народ, і заклик до соціального примирення заради відродження нації.
•В епіграфі послання «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидит, ложь есть» визначено провідну ідею твору: фальшивою є любов тих до Батьківщини, хто пригноблює «братів незрящих».
•Композиційно поділяється на 5 частин:
-епіграф;
-вступ(ліричний герой закликає тогочасну інтелігенцію полюбити свій народ, не бути байдужою до долі України);
-1 частина (ліричний герой критикує тогочасну українську еліту);
-2 частина (узагальнення й проповідницький монолог автора);
-3 частина (заклик до інтелігенції повести народ праведним шляхом).
В афоризмах Т.Шевченка сконденсовано головні проблеми тогочасної дійсності:

25.   «Сон (У всякого своя доля…)». Т.Шевченко🦉

•Саме ця поема стала справжньою причиною арешту Т. Шевченка й заслання на солдатчину в казахські степи.
•Літературний рід: ліро-епос.
•Жанр: сатирична поема (політична сатира).
•Провідний мотив: зображення справжньої суті російського імперського режиму.
•Головні ідеї: засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії, вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.
•Композиція: вступ і 3 частини (зображення України, Сибіру й Петербурга).
•Авторський підзаголовок твору—комедія—указує не стільки на його жанр, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому. Поет використовує для викладу змісту прийом сну (фантастичний політ за совою) , що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі.
•Твір має глибокі символи:

26.   «Кавказ». Т. Шевченко (1845) 🏔
•Присвячена другові поета, Якову де Бальмену, який загинув під час війни Росії за приєднання Кавказу.
•Жанр: сатирична поема з елементами лірики та героїки.
•Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.
•Головні ідеї твору: заклик до об`єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату (співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу).
•Композиційно—це розгорнутий ліричний монолог, звернений послідовно до кількох умовних адресатів—до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказьких народів, до Якова де Бальмена.
•Центральна частина твору—це монолог російського колонізатора, звернений до горця, написаний Т.Шевченком з найвищою мірою іронії та сарказму.

27.    «Гайдамаки». Т. Шевченко⚔️

•Ця поема є найбільшою з поем Т.Шевченка. 
•Слово «гайдамаки» утворилося від тюркського слова «гайда»—гнати.
•Жанр: поема(революційно-романтична, історико-героїчна, соціальна).
•Перший український історичний роман у віршах.
•Тема: боротьба українського народу проти польсько-шляхетського панування в Україні, змалювання широкої картини народного повстання 1768 року під назвою Коліївщина на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Ґонтою.
•Головні ідеї твору: необхідність по-сучасному оцінити минуле; заклик до єднання слов`янських народів; усвідомлення того, що здобуття незалежності — ідеал історичного розвитку нації; осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами, історичного примирення народів.
•Головним героєм поеми є повсталий народ (про це свідчить і назва твору).
•Композиція і сюжет твору:
-2 вступи;
-10 розділів;
-епілог;
-2 сюжетні лінії: 1-розгортання селянського повстання; 2-особисте життя Яреми та пов’язаних із ним персонажів;

-відсутність розв’язки. 

  28.   «Катерина». Т. Шевченко 🌾🌻

•За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. 
•Це перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше—жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в подальшій поетичній і прозовій творчості Т.Шевченка («Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
•Ідея твору - гнівний осуд панської розбещеності; співчуття жінці-матері; захист знедолених.
•У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного характеру:
-філософськими;
-дидактичними;
-автобіографічними.
•Т.Шевченко присвятив «Катерину» російському поету В.А.Жуковському на пам`ять про день викупу з кріпацтва (22 квітня 1838 року). 

29.   «Маруся». Г. Квітка-Основ’яненко🥀
Повість є першим україномовним прозовим твором нової української літератури, енциклопедією української обрядовості. 
За жанром - сентиментально-реалістична повість, в якій зображено життя українського селянства, праця, побут і звичаї народу. 
Ідея твору - оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. 
Повість має 1 сюжетну лінію, основу якої складають події , що показують зародження та розвиток почуттів між закоханими.

30.   Для ЗНО вам треба знати, що в українській літературі сентименталізм представлено повістями Г. Квітки-Основ‘яненка «Маруся», «Сердешна Оксана», п’єсою І.Котляревського «Наталка Полтавка». Отже, сентименталізм - це:

31.   «Наталка Полтавка». І.Котляревський🌻

Перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом І. Карпенка-Карого, є «праматір‘ю українського театру». Уперше п’єса була поставлена І. Котляревським 1819 року в Полтаві за участю знаменитого актора М. Щепкіна.
За жанром це соціально-побутова драма ( за визначенням автора - малоросійська опера у ІІ діях).
Темою твору є зображення життя й побуту українських селян на початку ХІХ ст; вірність у коханні людей з народу.
Ідея п’єси - оспівування духовної величі людини з народу.
Композиція п’єси класична, сюжетна лінія складається з:

32.   Можна звернутися до 

- видання «Український правопис/НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови- 4-е вид., випр.й доп.-К.:Наук.думка, 1994.-240с.

- Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник.-Х.,2004; Сучасна українська мова/За ред.О.Пономарева. - К.,2001; 

-Українська мова. Енциклопедія.-К.,2000; Український правопис /АНУ, Ін-т мовознавства ім.О.Потебні, Ін-т української мови.-К.,2003.😉

33.   «Енеїда». І. Котляревський 🗡🏺 

Важливо пам’ятати зміст поеми, тож пропоную вам таблицю із коротким описом подій у поемі:

•Бурлескно-травестійна поема.
•Повністю вийшла друком у 1842р.
•На сюжетній основі поеми римського поета Вергілія І.Котляревський майстерно розвинув нову тему, показавши життя й побут різних суспільних верств українського народу у ХVIIІ ст. 
•Надруковані в 1798 р. в Петербурзі перші три частини «Енеїди»ознаменували початок нової української літератури. 
•Головною ідеєю твору є утвердження безсмертності українського народу, його ментальності, культури, мови, волелюбного духу; засудження жорстокості панів, морального звиродніння, хабарництва чиновників.
•Поема складається з 6 частин ( «Енеїда» Вергілія має 12 частин). 

34.   Г.Сковорода. Афоризми 📔
Твори Г. Сковороди пересипані народними приказками, прислів’ями. У той же час вислови самого філософа, що містяться у різних його творах, стали сприйматися афористично, утворивши своєрідну «книгу мудрості». 
Афоризм — яка-небудь узагальнена думка, висловлена стисло в дуже виразній формі:

«Всякому місту-звичай і права…»💎
Цей ліричний вірш, що став народною піснею(філософсько-сатиричний), входить до збірки Г.Сковороди «Сад божественних пісень…». 

«De liberate»(1757)✨
Ця поезія - зразок високої громадянської, патріотичної лірики. 
Твір починається філософським міркуванням про те, що таке воля, в чому її цінність. І тут найдорожчі скарби не зрівняються з волею, є перед нею «болотом», брудом. Наступні рядки містять тривожні думки автора, як не «пошитися в дурні» - не втратити «вольність». 
Завершується поезія хвалою гетьману України. Б.Хмельницький постає як «батько вольності», що здійснив мрії про волю для свого народу. 

«Бджола та Шершень»🐝
У байці Г. Сковорода висловив ідею «сродної праці»-праці як органічної потреби людини, як найприроднішої форми самовираження і єдиного шляху до гідного життя і духовної насолоди. 
За структурою байка поділена на дві частини: оповідну та повчальну. Саме повчальна частина об’ємніша за оповідну та містить мораль байки, яку Г.Сковорода називає «сила».

Готуючись за темою «Творчість Г.Сковороди», слід повторити визначення понять «алегорія» і «байка»

35.