Розглянемо односкладні речення !
Граматична основа таких речень містить один головний член — ПІДМЕТ або ПРИСУДОК.
Односкладні речення з головним членом ПРИСУДКОМ поділяються на типи:
•означено-особові;
•неозначено-особові;
•безособові;
•узагальнено-особові.
Вони відрізняються морфологічною формою присудка й, відповідно, загальним значенням, яке ця форма створює
Безособові речення :
називають дію, стан або вияв ознак, несумісні з уявленням про причетність до них будь-якої особи (наприклад, явища природи:
Світає; Дощить) або такі, що є незалежними від цієї особи: Мені не спалося(незалежно від мого наміру спати).
Головний член безособових речень може виражатись:
Неозначено-особові речення називають дію, стан або вияв ознак неозначеної особи —того, хто не бере участі в розмові й через це не може бути означений, ідентифікований.
Узагальнено-особові речення називають дію, стан або вияв ознак безвідносно до конкретної особи — вона мислиться узагальнено—і стосуються будь-кого : Правди не сховаєш.
•У ролі присудка у таких реченнях уживаються морфологічні форми, властиві іншим типам речень:
-означено-особовим : Бережи честь змолоду. Ночвами моря не перепливеш. ;
-неозначено-особовим : Батьків не вибирають. З двох бід вибирають меншу.;
-безособовим : Кожному хочеться щастя. Двічі молодим не бути.
Називним є реченння, головний член якого співвідноситься з підметом і виражений Н. відмінком іменника однини чи множини; називає предмети та явища безвідносно до дії, що могла б їх стосуватися. Ці речення можуть бути непоширеними (одне слово: Туман… Шлагбаум… Тиша… Переїзд.) і поширеними (крім головного члена, у них бувають узгоджені й неузгоджені означення: Спокійні очі, сива голова, жорстка кирея кольору нічного.)
У художніх текстах називні речення використовуються як стилістичний засіб стислого опису пейзажу, виділення одного із предметів, швидкої зміни подій.
Немає коментарів:
Дописати коментар