11- А ! Для вас поезія.

Мені 16 минало, Я мав здавати ЗНО. 

Чи то життя жахливе стало, 
Чи то мені не повезло? 
І хоч би чудо, диво сталось! 
Та ні ж... 
Настав вже час реєструватись,
Та плачу гірко у кутку:
Не знаю я, куди податись,
- Піду втоплюсь в довіднику.
І як згадаю ту годину,
Коли так весело було,
І ту щасливую дитину,
Яку не ждало ЗНО.
Й мені так любо, любо стало.
О, ті ласкаві, теплі дні,
Яскраво сонечко сіяло,
Шуміла річка вдалині.
Та не довго сонце гріло:
Я майже став випускником
- І те моє згоріло,
Все повернулося вверх дном.
Тепер мене лякають всюди,
Що кола пекла ждуть давно.
Нагадують щодня нам люди,
Як всім важливе ЗНО.
"Про ДПА не забувайте,
Сертифікати, атестат,
Пашіть як коні і ридайте
- Вам ще потрібно поступать".
Та я пройду ці всі тортури,
На випускному посміюсь,
І ЗНО здолаю мури,
Й на перший курс прорвусь!