ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №8 -КОНСПЕКТ УРОКУ
ЛІКВІДОВУЄМО МАРАЗМИ* В ШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ. МАРАЗМ №8 -КОНСПЕКТ УРОКУ
Автор:
Опубліковано
03.09.2016
|
Ранок. Школа № … обласного центру в Центральній Україні. На порозі школи стоїть начальниця міського управління освіти і перевіряє у вчителів конспекти уроків. Звісно, перевірка здійснюється виключно за одним критерієм оцінювання: мало написано – багато написано.
У підсумку пані начальниця встановили, що у багатьох вчителів «мало написано» і висловили своє «фе» директорці щколи. Ніякі «торби» та нашвидкоруч зібрані «конверти» не допомогли, пані начальниця сказали, що завтра знову приїдуть перевіряти.
Уроків у цей день у цій школі не було. Діти отримали завдання на «самостійне опрацювання», а вчителі увесь день писали конспекти на наступний день за принципом «шоб було багато написано». Наступного дня пані начальниця не приїхали, тому знову довелось писати поширені конспекти ще на один день, потім ще і ще і ще…
Звісно, вчителі обурювались у своємо колі, але ви легко здогадаєтесь якою була відповідь на моє запитання: невже не знайшлося жодного вчителя, який би ту дурепу послав у всім відомому напрямку?!
Не знайшлось!
Вельможній дамі не довелось навіть казати свою коронну фразу: «Згідно чинного законодавства…».
Мовчки, на очах у дітей, батьків та своїх колег, тремтячими руками витягували конспекти та щось казали на своє виправдання. Найспритніші пробували тихцем прорватись до школи із чорного входу.
Освіта нового тисячоліття кажете, нова українська школа…
Такі сцени є одним із симптомів того, що ми ще жодного дня не жили в нормальній країні, яка б чітко окреслювала місію школи: забезпечити середовище для «зростання у свободі» наступного покоління українців.
Ми є типовим посттоталітарним суспільством в якому школа все ще знаходиться в тенетах тотальної несвободи.
Зайве доводити, що система, в якій вигідно бути слухляним, затурканима, а не вільним та розкріпаченимним - неминуче загине. Адже вона спрямована на збереження того, що є, а не розвиток нового. А країні потрібен розвиток. Кожній дитині потрібен розвиток.
Те, що за 25 років незалежності ми так і не спромоглись сфокусувати увагу громадськості на проблемах розвитку освіти пояснюється не тільки відсутністю справжніх реформаторів освіти, а й патологічною байдужістю суспільства до своєї долі та патологічною слухляністю вчительства.
Навіть у радянські часи мій викладач педагогіки професор А.Я.Розенберг казав нам, студентам історичного факультету Кіровоградського педінституту: лізти в конспект уроку учителя – це свинство!
Я не на жарт перейнявся цією думкою, тому ніхто ніколи не бачив і не побачить моїх конспектів(планів чи дидактичних проектів)уроків. А слова Арона Яковича, які я неодноразово повторював тим, хто намагався залізти в мої приватні записи, були своєрідною «кулею в лоб».
Чесно кажучи, якщо б хтось і побачив мої робочі записи, він би все одно нічого в них не второпав, адже вони робились у стилі: « Здесь играем, здесь не играем, здесь рыбу заворачивали». Хто забув що це за стиль, подивіться гумористичну сценку Володимира Винокура і Левана Оганезова https://www.youtube.com/watch?v=yD8DVaopsf4
Маю право на будь-який зручний для мене стиль! Мої приватні записи - це моя педагогічна кухня, моя, в чомусь навіть інтимна, справа. Тож лізти туди «брудними зуками», зась! Якщо побачите завал на уроці, матимете право запитати як я до нього готувався. Утім, такого в мене ніколи не було…
2016 рік, цифрова епоха, а ми читаємо ось такі запитання вчителів:
Чи обов'язково я маю писати розгорнуті плани-конспекти уроків від руки на кожен день? Чи можна подавати у друкованому вигяді конспекти? Хто їх має перевіряти? І чи це пов'язано з регіональними відділами освіти, адже нам сказали писати вручну, а от у сусідньому районі дозволили друкувати? Була б вдячна за обгрунтовану і підтверджену якимись конкретними даними відповідь.
Адміністрація школи вимагає писати плани-конспекти уроків від руки, мотивуючи це тим, що лише вчителям з категорією не нижчою , ніж перша, дозволяється друкований варіант плану-конспекту. Чи не є це абсурдом в епоху повальної комп`ютеризації країни і чи має право вчитель використовувати друкований варіант?
У Інтернеті є купа рекомендацій на тему «Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)»http://infosvit.if.ua/yakym-povynen-buty-konspekt-uroku-metodychni-rekomendatsiji/
Щоправда, під цим текстом є «вбивчі» коментарі на кшалт ось цього «це буде не план уроку, а план проведення військової операції» і «якщо абітурієнту , який збирається поступити до педінституту, дати прочитати ці вимоги, він і внукам заборонить думати про педагогічну кар'єру».
Ми сміємось, а усілякі наші методичні служби продовжують продукувати вимоги до оформлення плану-конспекту уроку та і надалі вимагають розробки конспектів уроків у папочках.
Тому змушений нагадати, що ще у наказі Міністерства освіти і науки України № 240 від 26 червня 2000 року «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів», який діяв до 28 серпня 2013 року, зазначалось: «На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо».
У нині діючій Типовій інструкції з діловодства, яка затверджена наказом Міністерства освіти і науки України № 1239 від 28 серпня 2013 року «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності» серед 35 перерахованих типових документів(додаток 9), що обов’язково створюються під час діяльності загальноосвітніх навчальних закладів немає ніяких конспектів чи планів уроків.
У «помаранчевому» наказі МОН України "Про подолання проявів бюрократизму в освіті" 17.05.2005 N 297 п.1.4. чорним по білому зазначає - встановити, що:
- єдиним документом у плануванні роботи навчального закладу є річний або семестровий план;
- календарне планування навчального матеріалу вихователі, вчителі, майстри виробничого навчання, викладачі мають право здійснювати безпосередньо у текстах робочих навчальних програм;
- розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму;
- планування роботи класних керівників, кураторів, вихователів, бібліотекарів, керівників методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо здійснюються один раз на семестр.http://www.uazakon.com/document/fpart46/idx46914.htm
Нагадаю, що у зв'язку з численними скаргами вчителів у Міністерство освіти і науки України на свавілля чиновників заступником міністра освіти Павлом Полянським був направлений Лист МОН №1/9-630 від 05.12.2014 "Про неухильне дотримання принципів гарантування свободи педагогічної діяльності вчителя"http://zakon.pedrada.com.ua/regulations/1521/8456/8458/468871/
Там є всього чотири пункти, які варто вивісити в кожній учительські і в кожному управлінні освіти:
1. Календарне та поурочне планування здiйснюється вчителем у довiльнiй формi, у тому числi з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, змiст та оформлення календарних планiв та поурочних планiв-коспектiв є iндивiдуальною справою вчителя. Встановлення унiверсальних у межах навчального закладу, мiста, району чи областi стандартiв таких документiв є неприпустимим. Строки їхнього зберiгання вчителем також законодавчо не встановленi, а вiдтак вчитель самостiйно приймає про це рiшення.
2. Створення, наповнення та зберiгання рiзноманiтних портфолiо, папок, альбомiв тощо з напрацюваннями вчителя на паперових носiях, в тому числi при пiдготовцi його до чергової чи позачергової атестацiї, участi в конкурсах тощо не належить до передбачених законодавством видiв роботи й не може вимагатися вiд вчителя керiвниками навчального закладу, представниками методичних служб чи органiв управлiння освiтою.
3. Законодавчi та пiдзаконнi акти у сферi освiти надають вчителевi право, а побудова навчальних програм з предметiв передбачає можливiсть перенесення вчителем урокiв, збiльшення кiлькостi годин на вивчення окремих тем. Вiдтак, контроль щодо так званого «вiдхилення» вчителя вiд календарного планування чи вiд матерiалiв пiдручника є неправомiрним i неприпустимим.
4. Вибiр форм та методiв викладання є винятково прерогативою вчителя й не можуть регламентуватися нi адмiнiстрацiєю навчального закладу, нi органами управлiння освiтою. Вимоги окремих керiвникiв щодо зведення дiяльностi педагога до застосування ним лише традицiйної класно-урочної форми проведення занять чи застосування тих чи iнших методик є неправомiрними й вчитель не зобов’язаний їх виконувати.
Що ще треба, яка «окончательная бумага», щоб відчипились від учителя, дали йому змогу хоч трішечки розпрямити крила?!
Вольтер таки був правий, стверджуючи: «Свобода – це не те, що вам дали. Це – те, що у вас не можна забрати».
Як показує практика, свободу педагогічної думки і дії теж не можна дарувати зверху, її можна тільки відвоювати внизу.
Сподіваюсь, що кожен вчитель нарешті зрозуміє, що «пролетаріату немає чого втрачати» і матиме сміливість сказати самодуру –завучу, наприклад, таке :
Я прочитала, що у сусідній Молдові вчителі замість написання традиційних конспектів уроків створює «дидактичний проект уроку. У ньому плануються форми діяльності на уроці учителя і учнів, час на ті чи інші етапи… Та головне в тому, що «дидактичний проект уроку» - це вже зовсім інша філософія освіти, інший підхід до роботи вчителя. Мені це підходить і я робитиму саме так!
*Маразм з медицинської точки зору - це стан повного занепаду психофізичної діяльності людини внаслідок атрофії кори головного мозку, викликаної старінням або тривалою хронічною хворобою. У розмовній мові слово «маразм» вживається для позначення стану повної деградації в поведінці кого-небудь, неадекватності вчинків тощо. Використовуючи термін «маразми в освіті» у циклі публікацій «Ліквідовуємо маразми в шкільній освіті», ми маємо на увазі абсурди і деформації, які паралізують розвиток вітчизняного шкільництва.
Немає коментарів:
Дописати коментар