- Я на вигляд круглолице, Наче баня на дзвіниці; Щирим золотом горю, Глянь на мене — засліплю. (Сонце)
- Постійного місця не має, День і ніч бродить, Весь світ обходить. (Сонце)
- Кругом землі ходить, але ще жодного разу кругом не обійшло. (Сонце)
- Ой за лісом, за горою червоний прапор сяє. (Схід сонця)
- Він і гріє, і пече. І, як зайчик, грається, Схочеш взять його — втече І мерщій сховається. (Промінь сонця)
- Всю ніч бродить навмання, Прокладає шлях до дня. Ні електрика, ні гас, — Світить всюди в нічний час. (Місяць)
- Що існує він на волі, А кружляє вічно в колі? (Планета)
- Яку кулю не заженеш в гніздо? Не птах і не літак, а в небі літає; воно оживає — зразу ж заплаче. (Земну кулю)
- Пливуть, пливуть — не по воді. Без весел управляють; А як де жарко — там тоді Тягар свій розливають. З небокраю, з-за діброви Вийшли кралі чорноброві: Принесли водиці збан, Полили колгоспний лан. (Хмари)
- Видно край, але скільки йдеш — до нього не дійдеш. (Горизонт)
- Бачиш край, а не дійдеш. (Горизонт)
- Яке коло не можна виміряти? (Коло обрію)
- Ти йдеш туди, де бачиш воду; А там води немає зроду. (Марево)
- Він скрізь: у полі і в саду, А в дім не попаде; І я тоді лиш з дому йду, Коли вже він не йде. (Дощ)
- Ми збираєм його пашею, А воно нам платить кашею. (Просо)
- Є рослина в нас така, Що від неї кінь скака. (Овес)
- Там, де впаде каскадами, Росте й цвіте смарагдами. Зросте в теплі і в холоді. Діамант ясний у золоті. Усі його ми маємо. І край ним свій вінчаємо. (Пшениця)
- Одно кинув — цілу жменю взяв. Де зсапано, де сполото По вибалках, по пагорбах. Цвіте воно, як золото, Плоди на нім, мов яблука. (Помідори)
- У жнива гіркі, а в мороз солодкі. Що це за ягідки? (Горобина)
- Ходить свашка із мітлою, Заміта до лісу слід, Де недавньою порою Тут відбувсь її обід. (Лисиця)
- Дуже товсті ноги маю, Ледве їх переставляю, Сам високий я на зріст, Замість носа в мене хвіст. (Слон)
- В морі рибка золота Кораблі переверта. (Кит)
- Ні птах, ні звір, — щось змішане. (Кажан)
- А істота золота, В неї праця є свята.Устають усі чуть світ, — Ще й роси не згубить цвіт, І працює кожна так, Що позаздрить з нас усяк. (Вулик і бджоли)
- Що літає дуже гарне, Робить діло всім погане? Коли раньше нас устане, То в саду чогось не стане. (Метелик)
- Голі поля, мокне земля Дощ поливає, коли це буває? (Восени)
- Жовте листячко летить, Під ногами шелестить. Сонце вже не припікає, Коли, діти, це буває? (Восени)
- Невидимка ходить в гаї, Всі дерева роздягає. (Осінь)
- У садках, гаях блукає, Жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)
- Там доорює, там сіє, Трусить яблука в садах. І малює, як уміє, На листочках і листках. — Ну й завзята ж у роботі! — Так за те вся в позолоті. (Осінь)
- Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)
- Без пензлика, без олівця розфарбувала деревця. (Осінь)
- Кличуть нас ліси, поля, сади Дозбирати осені плоди. Із дерев спадає листя овте. То землею ходить місяць... (Жовтень)
- Капле з неба, дахів, стріх Дощ холодний, перший сніг. Почорнів без листя сад, Що за місяць? (Листопад)
- Золоті метелики з дерева летять, Крильцями своїми сумно шарудять. (Листопад)
- Сумно у гаях блукає, Жовті шати одягає. Золотисту стелить постіль — Жде сестрицю білу в гості. (Осінь під час листопаду)
- Тремчу, тремчу — змерзаю, Холодним всім вітрам Сорочку золотую По клаптику роздам.(Осінній ліс)
- На городі восени лежать жовті кабани, Прив'язані за хвости, Щоб не здумали втекти.(Гарбузи)
- Що то за курочка, що під землею несеться. (Картопля)
- Сто хустин собі напнула, Кожушок вдягнуть забула. (Капуста)
- Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Насіння соняшника)
- Ходить баба сива-сива, розсипа горох по нивах. (Дощова хмара)
- То чорна, то сива По небі ходила; Набив її вітер — Сльози розпустила. (Хмара, дощ).
Translate
пʼятниця, 15 квітня 2016 р.
Відгадай !
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар