Translate

четвер, 25 травня 2017 р.

Українська родина – хто кому кум, сват, стрийко

http://korali.info/obryadi/rodina-to-sila.html

Автор публікації: Повітруля Н

15 лютого 1574 року Іван Федоров надрукував у Львові першу в Україні книгу – «Апостол».

Вигнаний зі столиці Московії реакційним духівництвом першодрукар Іван Федоров прямує до «богоспасенного міста Львова», де у власній друкарні власним коштом з допомогою небагатих львівських міщан видруковує «Діяння та Послання Святих Апостолів».

Перша українська книга відзначається великим форматом, різноманітністю та високим рівнем художнього оформлення і поліграфічного виконання. Львівський «Апостол» видрукуваний накладом, досить великим на свій час, – 1 200 примірників. На сьогодні збереглося близько 100 примірників видання у найбільших книгозбірнях України а також Росії, Польщі, Болгарії, США та інших країн.

http://ok.ru/group/52815682601052/topic/66423311185244
Фотографія

Термин «Украина» в ХІІ-XVIII веках — Новини України

Термин «Украина» в ХІІ-XVIII веках — Новини України

Для вас, учні, небагато релаксу і навчання англійської The Angry Birds Movie - The Early Hatchling Gets the Worm (Hatchling Short)

неділя, 14 травня 2017 р.

18 травня, четвер: День вишиванки

День вишиванки

У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

неділя, 7 травня 2017 р.

8 травня, понеділок: День пам’яті та примирення в Україні.


День пам’яті та примирення
Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

четвер, 4 травня 2017 р.

В якому місці цей пам’ятник на засланні Шевченку?

Інформує газета «Kanos».

Цієї неділі, 30-го квітня, за ініціативи Громадського руху «Рідна країна» та за підтримки Канівського природного заповідника у селі Прохорівка, що на Канівщині, було проведено толоку з упорядкування місць біля дуба Шевченка, сосни Гоголя й могили видатного українського вченого, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича .
 Максимович жив неподалік Прохорівки на хуторі Михайлова гора з 1845 року до самої смерті у 1873-ому. Це було улюблене місце речників української ідеї середини 19 ст.
Зокрема, кілька разів Михайла Максимовича навідували Тарас Шевченко й Микола Гоголь. За переказами, під величезним кількасотолітнім дубом на Михайловій горі Шевченко написав поему «Марія», коли приїздив в гості до друга Максимовича. Кобзар тут проводив останні свої вільні дні в Україні до свого арешту влітку 1859-ого. В Прохорівці його заарештували, примусивши виїхати з України. А Гоголь почув від місцевих селян легенду про панночку-відьму і надихнувся на написання повісті «Вій». Його пам’яті в селі присвятили сосну, під якою любив відпочивати письменник.
«Редкая птица долетит до середины Днепра!», – ці загальновідомі рядки Гоголя теж про Дніпро в Прохорівці, адже у весняні місяці річка розливалася тут на півтора десятки кілометрів".Про унікальність цього місця мало хто знає. Для того, щоб люди сюди приїздили, маємо тактичні й стратегічні завдання. Тактичні – навести порядок на цій території, оцій умовній «стежці українських класиків»: місце, де похований Максимович, сосна Гоголя, дуб Шевченка. Таким чином, вималювався своєрідний маршрут», – розповів лідер Громадського руху «Рідна країна» Микола Томенко. Стратегічне завдання, за його словами, спонукати, до участі, можливо, Київський університет, бо Михайло Максимович був першим ректором цього навчального закладу.Також за даними прес-служби громадського руху, в ході толоки активістами було приведено до ладу місця біля дуба Шевченка й сосни Гоголя, бо старі парканчики навколо дерев були вже понівечені; поставлені вказівники з основними об’єктами «стежки українських класиків», а також впорядковано могилу Максимовича, облаштовано лавку для відвідувачів.
Фото: сайт Рідна Черкащина
Світлина від Анастасії Вербіцької. 

Світлина від Анастасії Вербіцької.

Світлина від Анастасії Вербіцької.

Світлина від Анастасії Вербіцької.

понеділок, 1 травня 2017 р.

Героям Холодного Яру та сучасним Героям у війні з російською навалою в Україну !!!

      Світлина від Ігора Савлука. 

      Світлина від Ігора Савлука.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/111153/

Учасники фестивалю “Холодний Яр” відкрили пам’ятник українському військовому діячу, старшині армії УНР і автору книги про “Холодний Яр”  Юрію Горліс-Горському в селі Розумівка Олександрівського району Кіровоградської області в суботу.

Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак на своїй сторінці у Facebook.

“У селі Розумівка, що неподалік Кропивницького, відкрито і освячено пам'ятник Юрію Горліс-Горському. Холодний Яр запалив вогонь боротьби ОУН і УПА. Вогонь Холодного Яру горить у наших серцях!” – написав пан Червак.


Зауважимо, що село Розумівка знаходиться неподалік адміністративної межі Кіровоградської і Черкаської областей й історично та географічно належить до Холодного Яру.

«Холодний Яр і його околиці - моя неміфічна Шамбала, моя точка опори. Сьогодні до місця останнього бою Чорного Ворона повернувся видатний Юрій Горліс-Горський. Загалом тут в лісі, де загинув Чорний Ворон із своими побратимами, панує вселенський спокій. Величезна українська громада з різних куточків Держави вшановувала Героїв Української Революції. Тішилась від спілкування, раділа неймовірній весні і дякувала Героям сьогоднішньої українсько- російської війни. Друзі, хто ще не був тут, обов'язково приїдьте», - написала у Facebook  активістка Ірина Малик.

Зазначимо, що фестиваль «Холодний Яр 2017» відбувається 29-30 квітня у Кіровоградській і Черкаській областях.  

Як повідомив дослідник національно-визвольних змагань початку ХХ ст., президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль в рамках фестивалю відзначають століття Вільного козацтва та Української революції.

Зокрема, на Черкащині - у Золотоноші, Медведівці, Івківцях, Мельниках та інших містечках і селах Холодного Яру заплановані найрізноманітніші заходи - виставки картин, відкриття пам’ятників, музичні та кінофестивалі, освячення зброї, дитячий турнір із шабельного бою, показові виступи шкіл бойових мистецтв тощо.

Юрій Горліс-Горський (справжнє ім'я Юрій Юрійович Городянин-Лісовський; літературний псевдонім Горліс-Горський, у підпіллі Залізняк) — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.

Учасник Першої світової війни. В роки Національної революції — хорунжий Богданівського полку Запорізької дивізії, до якого вступив у віці 20 років.

На початку лютого 1920 року, під час Зимового походу, коли Запорізька дивізія перебувала в околицях Холодного Яру, Юрій занедужав і був змушений лишитися на лікування в Мотронинському монастирі, де в той час розміщувався штаб полку гайдамаків Холодного Яру. Після лікування мав наздоганяти свою частину та холодноярівці, яким бракувало старшин з військовим досвідом, переконали його лишитися.

Обравши прізвисько Залізняк, Лісовський прийняв призначення осавулом 1-го куреня полку гайдамаків, ставши одним з найближчих помічників курінного Івана Петренка та Головного отамана Василя Чучупаки.

Повертався до Холодного Яру в часи Другої світової війни, де збирав свідчення учасників холодноярської боротьби.

пʼятниця, 28 квітня 2017 р.

Пам'ятаймо !!! Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

28 квітня 1947 р., 70 років тому, польська влада почала операцію «Вісла» з виселення українців Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на північ та захід Польщі. Щоб прискорити асиміляцію та ополячення переселенців-українців, поляки допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських родин. До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.
Станом на 31 липня 1947 р. було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі 3800, вбито 655, заарештовано 1466 діячів українського руху Опору.
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/19/25892/
Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Ось "русский мир", кровожерливий, ненависний як до України, так і до інших його сусідів. Зупинімо цю сарану !

https://ok.ru/video/269438751131

четвер, 27 квітня 2017 р.

Стела у степу в Казахстані на місці, де колись знаходився Форт Карабутак, в якому у травні 1848 р. перебував Тарас Шевченко

                                 

27 (14) квітня 1904 р. помер Михайло Старицький — український письменник, театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру. Батько української письменниці Людмили Старицької-Черняхівської.

 Михайло Старицький: "Живеш в Україні, то знай її мову!"

            Михайло Старицький: 'Живеш в Україні, то знай її мову!'

Микола Зеров: "неокласик" і "терорист"

Микола Зеров: "неокласик" і "терорист"
26 квітня 1890 р. народився Зеро́в Мико́ла Костянти́нович — український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії.
Розстріляний у 1937 р. сталінськими карателями в Сандармоху на Соловках.
http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/06/17/88788/

четвер, 20 квітня 2017 р.

вівторок, 18 квітня 2017 р.

Музеї-онлайн

Кімната-музей Т.Г. Шевченка     http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=24&idm=54&3dtour=1&l=ua

Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=21&idm=48&3dtour=1&l=ua

Музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка   http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=19&idm=47&3dtour=1&l=ua

Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності у Києві   http://museum-portal.com/php/index.php?l=ua

Остання квартира Т.Г. Шевченка (м. Санкт-Петербург)   http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=23&idm=45&3dtour=1&l=ua

Віртуальна екскурсія «Пам’ятник Т. Шевченку в Орську» (м. Орськ)     http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=10&idm=39&3dtour=1&l=ua

Орський музей Т. Шевченка (м. Орськ)    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=10&idm=35&3dtour=1&l=ua

Меморіальний музей-гауптвахта Т. Шевченка (м. Оренбург)    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=9&idm=33&3dtour=1&l=ua

9- А, 10- А ! Для вас: Т. Шевченко "Гайдамаки"

https://learningapps.org/2085654

9- А, 10- А ! Для вас :

https://learningapps.org/2403724

https://learningapps.org/2031875

9- А , 10- А ! Для вас :

https://learningapps.org/2098984

10- А ! Для вас : Цікаве завдання "Лісова пісня" .

https://learningapps.org/1277332

6- А ! Для вас :

https://learningapps.org/1538821

Збагати себе українською: 15 незвичайних українських слів про весну. У нашій мові чимало незаслужено призабутих або ж рідковживаних слів. Пропонуємо 15 вишуканих висловів українською, актуальних саме для весни, які гарантовано прикрасять вашу бесіду.

http://svitlanashev.blogspot.com/2017/04/15.html

ЗНО-2018 в 4 і 9 класах: програми і обов’язкові предмети

http://education.od.ua/zno-9-klas-programi-predmety.html

Тест: Великдень: обряди та традиції . Наскільки добре ви знайомі з цим святом?

http://www.radiosvoboda.org/a/test-easter/28425935.html?nocache=1

                                

пʼятниця, 14 квітня 2017 р.

жага до знань ... Такого в Україні - немає !

https://www.youtube.com/watch?v=gkiysN2EYww

9- А ! Для вас . Перегляньте ще в Архіві ( січень 2016 р. !) матеріал про роман П.Куліша "Чорна рада" та відеофільми періоду Руїни, що лягли в основу роману..Цей матеріал буде потрібен для розуміння цього періоду нашої України !


14 квітня 1768 р. Максим Залізняк та Іван Гонта підняли повстання гайдамаків проти поляків — почалася Коліївщина. Незабаром на Раді Залізняка було обрано гетьманом, а Гонту – полковником. Метою повстанців було відновлення незалежної козацької держави.

https://we.org.ua/legendarni-ukrayintsi/maksym-zaliznyak/

середа, 12 квітня 2017 р.

11 квітня 1597 р. після тортур четвертований Севери́н Налива́йко — український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594—1596 р. у Речі Посполитій.
http://vidia.org/2012/8245

понеділок, 10 квітня 2017 р.

5 квітня 1710 р. обраний Гетьманом Пилип Орлик підтвердив договір (Конституцію) Гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки козаків Війська. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків, є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.
http://ridna.ua/2016/10/konstytutsiya-pylypa-orlyka-povnyj-tekst/

4 (16) квітня 1882 р. народився Ю́рій Косьмич Глушко́ (Мова) — український громадський і політичний діяч, один із організаторів українського державного, національно-культурного й громадського життя на Зеленому Клині.

Учням ! Повторно ! Запитання “Котра година?” українською. Це точно знадобиться Вам для ЗНО ( і не тільки !), для життя ! Додатково : зайдіть в АРХІВ місяць січень 2016 рік !

+https://www.youtube.com/watch?list=PL_zDp5rG6Hqv6jmHeOSq0zeklGD-xt1J6&v=2LLV2aWBja4 

Час, коли зовсім необов’язково знати, котра година – це канікули та відпустки! Проте що варто знати завжди – це як правильно відповісти на запитання “Котра година?” українською. Це точно знадобиться Вам для ЗНО, для життя!


Відповідно, щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так: 

четвер, 6 квітня 2017 р.

Колегам ! Сергій ОМЕЛЬЧУК. Прийом «Асоціативний рядок» чи прийом «асоціативний рядок» (Про вживання великої і малої літери у власних і загальних назвах на позначення методичних понять)


   Останнім часом автори наукових і навчально-методичних текстів, зокрема й надрукованих у провідних усеукраїнських фахових виданнях, ви­користовують різні варіанти написання назв ме­тодів і прийомів, безсистемно вживаючи лапки і малу чи велику літери. Це, безперечно, є пору­шенням правописних норм сучасної української літературної мови. Спираючись на чинні правила українського правопису, визначімо правильне на­писання назв на позначення методичних понять.
   Родові найменування метод і прийом (техно­логія, методика, підхід, спосіб, етап, модель то­що) за нормами орфографії пишемо з малої літе­ри (наприклад, методи навчання, загальнодидатичні методи, методичні прийоми, прийоми дослідницького методу та ін.), крім тих випадків, коли ці поняття виступають початковими слова­ми в реченні чи тексті.
   Назви методів і прийомів, тобто видові на­йменування у складі методичної термінології, потрібно писати з великої літери й у лапках. На­приклад, метод «ПРЕС», метод «Мозкова ата­ка», прийом «Дослідження-моделювання», при­йом «Мікрофон» тощо. Ця орфографічна норма поширюється і на правопис інших видових на­йменувань у поєднанні з родовими, такими як рубрика, вправа, гра, вікторина, завдання, проект та ін. (рубрика «Читайте українською!», вправа «Перевір себе», лінгвістична гра «Хто більше?», мовознавча гра «Добери антонім», мовознавча вікторина «Назви іншим словом», завдання «Ти — редактор», ігрове завдання «Знайди зайве слово», спільний проект «Чи знаєте ви…»).
   Проте коли методичне видове найменування вживають без родової назви, то його слід писати з малої літери й без лапок. Наприклад: зошит з практикуму з правопису української мови (але основна мета вивчення курсу за вибором «Практикум з правопису української мови»); навчання орфографії на внутрішньопредметних зв’язках (але основні поняття розділу «Орфо­графія»). Це також стосується правопису видо­вих найменувань методів і прийомів. Порівняй­мо: Метод «Мозковий штурм» спонукає учнів виявляти уяву і творчість. — Варіантів мозково­го штурму може бути кілька. Прийом «Лінг­вістична дуель» сприяє формуванню в учнів продуктивної мовленнєвої діяльності. — Під час лінгвістичної дуелі вчитель організовує ефек­тивне спілкування учнів.
   З малої літери пишемо видове найменування методу чи прийому, якщо його вжито у складі підрядного словосполучення в ролі залежного компонента у формі родового відмінка, де голов­ним словом виступає родова назва (метод або прийом): метод вільного письма (але метод «Вільне письмо»), метод символічного бачен­ня смислу тексту (але метод «Символічне ба­чення смислу тексту»), метод морфологічної скриньки (але метод «Морфологічна скринька»), прийом рефлексивної бесіди (але прийом «Рефлексивна бесіда»).
   Тож варіант написання видових найменувань методів і прийомів у лапках, але з малої літери є штучним і не відповідає нормам чинного україн­ського правопису.
Сергій ОМЕЛЬЧУК,
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри мовознавства Херсонського державного університету

Колегам ! Але й учням і батькам варто почитати !

Креативний чи творчий?

Деякі вчителі часто запитують, чи тотожні поняття креативний і творчий, чи можна використовувати їх як синоніми. Пояснюємо.
Креативність означає ще й уміння генерувати несподівані ідеї. У цьому сенсі креативний - не те саме, щотворчий. «Сутність творчості - у відкритті та створенні чогось якісно нового, що має значну цінність, - пояснює філолог Олексій Шмельов. - Це можуть бути естетичні цінності, факти і закони, технічні пристрої. А словакреативністькреатив використовують у галузі реклами, маркетингу та управління персоналом і мають на увазі нестандартний підхід до виконання поставленої задачі або навіть «потокове виробництво» ідей. У номенклатурі спеціальностей з'явилися «креативщик» і «кріейтор»; смішно було б бачити оголошення про вакансії творця».
e-mail
Друк
PDF

Так говоримо
Так треба (або доречно) сказати
Маленька літера
Мала літера
Уживання в учительському й учнівському усному мовленні терміна маленька літера замість мала літера пов’язане із калькуванням його з російської методичної терміносистеми (порівняймо рос. маленькая буква). Прикметник маленький є стилістично маркованим, а термінологія, як відомо, позбавлена емоційного забарвлення й експресії. Цей прикметник уживають у значенні невеликий розміром, недовгий, неширокий, невеликий кількістю, незначний силою або ступенем вияву, нетривалий, неістотний тощо. Наприклад, маленький хлопчик, маленька площа, маленька сума грошей, маленький вітер та ін.
Недоречним також є вживання й інших термінів із суфіксами з відтінком здрібнілості й зменшеності. Наприклад, буквочка замість буквасторіночка замість сторінказразочок замість зразокоповіданнячко замість оповідання тощо.
Три крапки
Крапки
Термін крапки зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 122 розділу «Найголовніші правила пунктуації».
М’який знак
Знак м’якшення
Термін знак м’якшення зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 17 розділу «Правопис основи слова». Цей термін спостерігаємо й у назвах літер в абетках, розміщених в академічних лексикографічних працях української мови, до яких ми зараховуємо словники, видані Інститутом української мови НАН України, Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, а також Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.
Функціональний стиль
Функціональні особливості
Функційний стиль
Функційні особливості
Похідний прикметник функційний походить від іменника функція і має такий самий суфіксальний спосіб творення, як і прикметники акцентуаційний (від акцентуація), інфекційний (від інфекція), позиційний (від позиція) тощо.
Розвиваюча мета (розвиваюче навчання)
Розвивальна мета (розвивальне навчання)
Діюча програма
Чинна програма
Узагальнююче слово
(узагальнююча таблиця)
Узагальнювальне слово
(узагальнювальна таблиця)
Уточнюючі члени речення
Уточнювальні члени речення
Головна думка твору
Основна думка твору
Граматичне запитання
Граматичне питання
Проблемне запитання
Проблемне питання
Запитання потребує конкретної відповіді, роз’яснення (наприклад, дати відповіді на запитанняставити запитання тощо). Питання вживають тоді, коли йдеться про проблему чи справу, корті потребують розв’язання, обговорення (наприклад, питання життя і смерті,питання майбутнього та ін.). Також лексему питання вживають у значенні граматичного питання (наприклад, питання непрямих відмінків, іменник відповідає на питання тощо).
Хід уроку
Перебіг уроку
Вид уроку: урок засвоєння нових знань
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
У вітчизняній лінгводидактиці тип і вид уроку належать до різних методичних понять.
До основних типів уроку належать: урок засвоєння нових знань; урок формування практичних умінь і навичок; урок повторення; урок узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок; урок контролю навчальних досягнень учнів; урок корекції знань, умінь і навичок учнів; урок розвитку комунікативних умінь (урок мовленнєвого розвитку) та ін.
Вид уроку зазначають тоді, коли урок проводять нестандартно. Тому ця рубрика в конспектах і розробках не є обов’язковою. Видами уроку можуть бути: урок-дослідження; урок-пошук; урок-екскурсія; урок-дискусія; урок-лекція; тренінг-контроль та ін.
Детальніше з матеріалами авторської статті "Основні аспекти мовленнєво-методичної компетентності сучасного вчителя-словесника" можна ознайомитися в журналі "Дивослово" (2012. - № 5. - С. 13-18).

Учні, батьки ! Увага ! Узгодження географічної назви із загальною.

Власні назви населених пунктів у поєднанні із загальними (місто, село, селище тощо) можна узгоджувати з відмінком загальної назви, а можна вживати в називному відмінку. Наприклад, у місті Миколаєві  у місті Миколаїв, до міста Києва  до міста Київ.

Чим менше відома власна назва, тим бажаніший називний відмінок, оскільки тоді можна запобігти двозначності. Наприклад, у місті Бучау селищі Баштанка
Це стосується й офіційно-ділового стилю (особливо в документах). Наприклад, конференція відбудеться в місті Херсонпроїзд до селища Бахчисарай та ін.

Знак м'якшення чи м'який знак ? Пояснює С.Омельчук :

Чи варто знову повертати термін м’який знак у шкільний курс української мови? На нашу думку, це, по-перше, не відповідатиме термінологічному апаратові сучасного академічного правопису; по-друге, порушуватиме принцип наступності між початковою й основною школою.

На підставі наших спостережень зазначимо:
1. В абетках, поданих в академічних лексикографічних працях, виданих НАН України (Інститутом української мови й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні), ь кваліфіковано саме як знак м’якшення, зокрема:
–  «Український орфографічний словник» за ред. В. Скляренка (К. : Довіра, 2008);
– «Орфоепічний словник української мови в двох томах» за ред. М. Пещак, В. Русанівського (К. : Довіра, 2001);
–  «Словник наголосів» С. Головащука (К. : Наукова думка, 2003) та ін.
2. У чинному «Українському правописі» (§§ 16–17) йдеться про вживання знака м’якшення(наприклад, «У словах баскийбоязкийв’язкий … знак м’якшення не пишеться …» [Український правопис. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 20]; «знак м’якшення (ь) не пишеться…» [Там само. – С. 21]), хоча натрапляємо й на використання терміна м’який знак(наприклад, «Не ставиться м’який знак після л у групах -лц--лч-, коли вони походять із    -лк- …» [Там само. – С. 20]).
3. В удосконаленій і доопрацьованій програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою «Українська мова. 1–4 класи», розміщеній на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, уведено термін знак м’якшення (наприклад, «Використання знака м’якшення (ь) та букв яюєі для позначення м’якості приголосних звуків»).
З огляду на це ми звернулися по консультацію до директора Інституту української мови НАН України пана Павла Гриценка, на що отримали відповідь у формі офіційного листа, у якому зазначено: "... щоб уникнути розбіжностей в уживанні термінів знак м’якшення ім’який знак ... , потрібно вживати термін знак м’якшення".

Учням від Сергія Омельчука :

Національною особливістю української граматики є те, що нерозщеплені присудки переважать над розщепленими. Зокрема, замість проводити дослідження надаємо перевагу досліджувати, замість здійснити аналіз – проаналізувати, замість здійснювати вимірювання – вимірюватиздійснювати реалізацію – реалізовувати та ін.

Тож чого цю закономірність не поширити на завдання, які замість нерозщепленого присудка увідповіднити містять розщеплений присудок установити відповідність? Наприклад, умову завдання «Установіть відповідність між видом речення та прикладом» бажано було б сформулювати так: «Увідповідніть вид речення з прикладом». Це, звичайно, є не так зауваженням, як побажанням для всіх, хто укладає тести (до речі, зауважу: не займається укладанням, а саме укладає!).

В інструктивних матеріалах до складання власного висловлення випускникам запропоновано проілюструвати «Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва...» (с. 14 тестового зошита). А чи не є віддієслівний іменник посилання невмотивованою калькою з російської мови (рос. ссылка)? Цей іменник у сучасній українській літературній мові (якої ми навчаємо учнів у школі) заступає український відповідник покликання з наголосом на третьому складі. Адже ми покликаємося на думку вчених, покликаємося на художні твори і нарешті робимо покликання на наукові джерела в квадратових дужках (саме в квадратових, а не в квадратних!).

До речі, одне із завдань тесту потребує від учнів володіння практичними вміннями замінювати словосполучення, що містять лексичну помилку, нормативними. Зокрема, запропоновані словосполучення погляди співпадають, багаточисельні дзвінки, рішити завдання містять кальковані з російської мови слова. Тож чи варто учням це вміти, якщо ми, дорослі, самі цієї лексичної норми не дотримуємось, а посилаємося на щось і когось, замість того, щоб покликатися?!

І насамкінець про дистактор тестового завдання, що містить словосполучення «допоможе ввійти». На думку експертів із затвердження правильних відповідей, саме цей рядок мав бути правильною відповіддю. Таку позицію обстоюють укладачі тестових завдань та експерти, покликаючись на правила «Українського правопису», що ніби «незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в потрібно вживати у»!

Але ж хочу застерегти всіх тих, хто має таку категоричну позицію! Уважно подивімося на ті приклади, які пропонує нам «Український правопис» (усі вони лише з прийменником у). А тут випадок, коли у/в є частиною слова. Якщо погодитися з такою думкою, тоді виходить, що немає місця в українській мові таким словам, як ввічливий, вважати, ввійти, ввіч, бовван, бовваніти, напіввислохлий і под., бо в усіх цих словах літера в стоїть перед наступною в? Абсурдна й непереконлива теза! Ми ж у цьому завданні говоримо про орфографічну норму, а не вимову (де першу літеру в усному мовленні передаємо губно-губним звуком [?], а другу – губно-зубним звуком [в]! З огляду на це подвоєння літер вв є досить поширеним явищем в українській орфографії, якщо дотримуватися норм позиційного чергування. Порівняймо: дослідниця вважає – дослідник уважає, бути ввічливим – був увічливим, допоможе ввійти – допоміг увійти.