У К Р А Ї Н І
Лягаю і встаю
Отут в Сибіру
З тобою, Україно.
А ти далеко, так далеко
Зі своїм болем
І в надії.
Твій біль – моя розлука,
Переплились в молитву:
Боже, мій Боже,
Невже ти не бачиш,
Невже ти не чуєш,
Як треба їй ласки,
Твоєї поради.
Звільнись, Україно,
Від розпачу й плачу,
Розправ свої плечі,
Народе козачий,
Розправ, наче сокіл
Своїх два крила –
Зі Сходу на Захід,
Від Півдня на Північ –
Народе єдиний,
Твоя і моя
Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар