Орієнтовна схема аналізу епічного та драматичного творів
1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку даного твору).
2. Історія написання та видання твору (якщо є потреба).
3. Життєва основа (реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для твору).
4. Жанр (роман, оповідання, трагедія, комедія, власне драма тощо).
6. Композиція твору, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем.
7. Значення позасюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо).
8. Система образів, їхня роль у розкритті проблем твору. Прийоми творення характерів. Художні деталі.
9. Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки). З якою художньою метою використовуються усі ці засоби?
10. Підсумок (художня цінність твору, його місце в доробку автора та в літературі, сприйняття цього твору критиками й сучасниками письменника та його пізніше прочитання).
Схема аналізу ліричного твору
1. Короткі відомості про автора (насамперед ті, що допомагають краще зрозуміти специфіку даного твору).
2. Історія написання твору (за потреби).
3. Жанр твору (громадянська, інтимна, релігійна, пейзажна, філософська лірика тощо).
4. Провідний мотив вірша, його зв'язок з іншими поезіями у збірці й у всій творчості митця.
5. Композиція твору.
6. Ключові образи твору.
7. Які мовні засоби сприяють емоційному наснаженню твору (лексика, тропи, фігури, фоніка), як саме?
8. Віршування (види рим, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), його роль у розкритті провідного мотиву твору.
9. Підсумок (почуття і роздуми, викликані твором).
Немає коментарів:
Дописати коментар