Translate

четвер, 26 листопада 2015 р.

09.11.2015 р. Свято для 5-6 класів : День української писемності та мови !!!



Мета: сприяти усвідомленню значення рідної мови; виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб — українську мову.
Обладнання: святково прибрана зала, крилаті вислови про мову; на стінах вишиті рушники, портрети князів Руси-України; презентація, відеофільм, виставка книг.


Учитель.   Слайд  1.   9 листопада ( 28 жовтня за старим стилем) - День української писемності та мови.  Це свято запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка та затверджено указом тодішнього президента України Леоніда Кучми того ж року і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Учитель.   Слайд  2. 
 Мудрі  вислови  Нестора Літописця:
”Книги  подібні  рікам, що тамують  спрагу  цілого світу, - це  джерела мудрості.                                                                
Книги – бездонна  глибина, ми  ними в печалі втішаємося, вони – узда для  тіла  й  душі.                                                      

З  книжних  слів набираємося  мудрості  й стриманості…”     
                                                                                      
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська   мова.  9 листопада - не тільки державне, а й церковне свято. В українських церквах цього дня відбувається відправа памяті преподобного Нестора - літописця  Печерського.  Під час служби співають: «Дивні часи й роки Церкви , життя й чесноти давніх отців ти для нас описав і послідовником їх був ти , славний Несторе! Вихваляємо тебе серед отців, співаючи – благословенний Бог отців наших!» 
Учень  1 .   Синiв і дочок багатъох народiв
                    Я зустрiчав, якi перетинали
                 Гiрські й морськi кордони i, на подив,
                    Багато бачили, багато знали,
            
                   Я їх питав із щирою душею:
                - Яку ви любите найбiльше мову? —
                   І всi відповiдали: — Ту, що нею
                   Спiвала мати колискову.
 Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову і буденну .

Учитель.  Слайд  3.  «Історія — скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє»,- говорив один з наймудріших серед письменників, іспанець Мігель де Сервантес.
                                                                   
Бібліотекар (Валентина Василівна)  Слайд 4.   А чи завжди люди вмiли розмовляти? Чи спiлкувалися вони між собою за допомогою мови?
 Про це можна довiдатись, заглянувши у наше далеке-далеке минуле.
Легенда про виникнення писемності
Жило на землi плем’я розумних людей. Вмiли вони полювати, готувати їжу на вогнищi. А всi ці знання зберiгали в пам’ятi, а дiтки вчились у батькiв, спостерiгаючи за ними.
I жила в цьому племенi сiм’я: мама, тато i донька Ая. Одного разу пiшли тато з Аєю до лiсу i вистежили здоровенного ведмедя. Тато хотiв вполювати звiра, та списа забув удома. Взяв тодi вiн шматок кори i намалював листа дружинi (писати тодi вмiли тiльки так).
Мама «прочитала» листа i закричала. Збiглися всi родичі племенi. А жiнка їм пояснила, що її чоловiка хоче ведмідь з’їсти, i показала кожному листа.
Всi схопили зброю i кинулись на допомогу. А мисливець, побачивши озброєних родичiв, подумав, що його хочуть убити, i почав утiкати. Бiгав, доки не натрапив по дорозi на старця-мудреця. Почав просити у нього захистуКоли все з’ясувалося, то люди племенi ще довго смiялися. Та старiйшини задумались i, щоб не було плутанини, вирiшили придумати iнше письмо, щоб легше було тлумачити написане. І придумали лiтери.
Не знали, як же назвати всi цi лiтери, а тут перед ними дiвчинка гралася на iм’я Ая. Отож вирішили, що першу літеру назвуть А, а остання буде Я. Згодом були названi всi лiтери.
 Бібліотекар (Валентина Василівна).  Слайд 5. Так виникло письмо. З того часу люди почали користуватися не лише усним, а й писемним мовленням.
   Зараз вам може бути смiшно, але одного разу до моїх рук потрапили рукописи грецького iсторика Геродота, який жив ще у V столiттi. Вiн писав, що скiфи направили персам «лист», який складався з жаби, мишi, птаха та п’яти справжнiх стрiл. Як на вашу думку, що б вiн мiг означати?
(Вiдповіді  учнів).

Цей лист означав: «Якщо ви, перси, не навчитеся стрибати по болотах, як жаба, ховатися в норах, як миша, i лiтати, як птах, то ви будете засипанi нашими стрiлами, як тiльки ступите на нашу землю» .
    Багато столiть пройшло, доки люди звикли до письма, доки запам’ятали, що як називається.  Наше слов’янське письмо — знайомі і звичайнi лiтери абетки — пройшло довжелезний шлях, поки дiйшло до нас.
   На нашу землю ця азбука прийшла тисячу рокiв тому. Увесь час вона змiнювалась, аж поки не стала такою, якою ми сьогоднi й користуємося. Важко навiть сказати, скільки людей протягом столiть доклали зусиль, щоб сьогоднi ми з вами могли читати і писати.
   Поява письма в історії людства не випадкова: писемність виникла з потреби зафіксувати думку, щоб передати її на відстань або прийдешнім поколінням.
   Кожен народ ішов своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма в усіх народів земної кулі приблизно однакові.
Учениця 1.  Слайд 6. А зараз ми згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже давно, майже одночасно з приходом християнства на наші землі.
  Сьогодні імена святих Кирила та Мефодія відомі і шановані у всьому християнському світі. Заслуги цих великих братів в історії культури важко переоцінити. Близько 1138 років тому (877 році)  Кирило і Мефодій принесли на землі слов'ян світло писемності та знань. Більшу частину свого життя ці просвітителі присвятили справі створення і розвитку слов'янської писемності, адже вони слушно вважали, що писемність є найважливішою складовою частиною культури будь-якого народу.


 Учень  2.  Слайд  7.  Кирило розробив і уклав першу упорядковану слов'янську абетку на базі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему, чим поклав початок розвитку слов'янської писемності. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. Найдревніша книга, яка дійшла до нас і є написана кирилицею, - Остромирове Євангеліє 1057 року.
   Старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках.

Учениця 1.   Слайд 8.  У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора "Повість временних літ”.  Хто такий Нестор, за що його так вихваляють?
                                         
                                      (Перегляд відеоролика про Нестора)
Учениця  1. (читає про Нестора-літописця) :
    Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятилітнім юнаком і назавжди залишився тут, щоб  стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком української історії. Ще застав він тут славетного Феодосія Печерського, йому пощастило на розмову з Великим старцем, і потім він залишив для нащадків образ цього мудрого і чистого чоловіка, який дбав про благо рідної землі і хотів щастя для кожної людини.
Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії.

                                                            

Учень  3.  Слайд  9.  Зачинателем сучасної української літературної мови вважається
І. П. Котляревський,  а основоположником — Т. Г. Шевченко.


 Він так сказав:

              Одна вона у нас така -

             Уся співуча і дзвінка,

              Уся плакуча і гримуча,

                  Хоч без лаврового вінка.

Учениця  2.   Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови.
 Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б".
"Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".
Учень  4.  "Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур'я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".
Учениця  3. «Боже! Бачиш - боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько - батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!».
Учениця  4. А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова.
    Ось в англійській мові "хенд" - це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко.  А які слова можна добрати до слова "мама"  - неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко !!!
Учениця  5.  Ой яка чудова українська мова 
                       Де береться все це, звідкіля і як
 
                       Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
 
                       Бір, перелісок, чорноліс. Є ще і байрак.
           І така ж розкішна і гнучка, як мрія. 
           Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
 
           Є у ній хурделиця, віхола, завія,
 
           Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
           Та не втому справа, що така багата 
           Помагало слово нам у боротьбі. 
           Кликало на битву проти супостата, 
           То звучало сміхом на полях плаката, 
           І за все це, мово, дякуєм тобі.
Учитель:  коментує   Слайди  10 (темний фон), 11 (О.Забужко).
   Оксана  Забужко  нарахувала 173 урядові  постанови за неповних  200 років, а були ж іще й підзаконні, таємні регіональні укази, директиви, розпо- рядження тощо, зміст і впровадження яких особливо запопадливо, на превеликий  жаль, виконувався  на місцях.
   Сучасників жахають  наслідки, а  обурювати  має причина - більше  ніж  350-річна політика русифікації, що  триває  в  різних формах.
Учениця  6.   Слайд 12.   Як хочеш, друже, шану всюди мати,
                                            Навчися рiдну мову шанувати.
                                            Вона — твоє обличчя, твоя доля.
                                            На це була свята Господня воля.
                                  
                               ( Огляд  книжкової  виставки проводить бібліотекар )




Учениця  7.  Слайд 13.   Одна вона у нас така - уся співуча і дзвінка,
                                           Уся плакуча і гримуча , хоч без лаврового  вінка   (Т.Шевченко).
Учень   5.    Слайд 14.     Памятник  Нестору у сквері Києво-Печерської лаври. 
                            Автори : Скульптор- Ф.Согоян, архітектор- М.Кислий. Загальна висота-2,75 м. 
                                                  
Учениця  7.   Слайд 15.     Хто  не  знає  свого  минулого,
                                              той  не  вартий  і  майбутнього.
                                              Хто  не  шанує  визначних  людей свого   народу,
                                              той  сам  не  годен  пошани.         Максим  Рильський

Учениця 6-А класу читає напамять вірш «Лиш  по-украї́нськи» (автор А. Незна́ний):
                                                                Українські діти 
                                                             Всім говорять сміло: 
                                                             Свій народ любити — 
                                                             То велике діло!

                                                             Лиш по-украї́нськи 
                                                             Любо говорити, 
                                                             І по-украї́нськи 
                                                              Господа молити!

                                                             Треба й чужі мови 
                                                                   Ста́рано вивчати,
 
                                                             Та з усіх найбільше
 


                                                             Рідну шанувати!

Учениця  9-Б класу виконує пісню «Українці».
                                                                   
                                                        
                                                    

                                                           Заключне слово вчителя  




                                                     






                                                         












                                                       


                                                          

Немає коментарів:

Дописати коментар