Translate
неділя, 3 грудня 2017 р.
Поёт Воронежская Украина
Поёт Воронежская Украина (Восточная Слобожанщина). 1) украинская песня "Древица - Пливе човен" из с. Луговое Богучарского р-на; 2) украинская песня "Їхали козаки із Дону додому" - с. Твердохлебовка. Воронежчина поёт на украинском языке. Украинская этническая территория Східна Слобожанщина. Восточная Слобожанщина еще в 17 веке начала заселяться украинцами. Тогда же были образованы слободские казацкие полки, пользовавшиеся правами автономии украинцев в России. Воронежчина была в составе Острогожского слободского полка. Карты расселения украинцев в 18 веке и карты полков смотрите на видео на 2:30 минуте. Решением сенатской комиссии 16 декабря 1764 г. Управление слободских полков Екатерина 2 ликвидировала и на его месте ввела отдельную губернскую канцелярию. Иначе говоря, у украинцев отобрали автономию. То же самое сделали с украинскими автономиями в Гетьманщине и в Запорожье. В 1897 году провели перепись населения по языку. Украинцы составляли большинство на территории половины Воронежчины. Смотрите карту на 2:55 минуте и данные переписи населения здесь http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ru... В 1897 году в Воронежской губернии жило 915 883 украинцев. В 1918 году Воронежчина входила в состав Украинской народной республики. В том же году ее оккупировали красноармейцы и включили в состав РСФСР. Карты УНР 1918 года смотрите на 3:00 минуте. В 1907 году на российской карте народов Европы украинцы были названы малоросами или русинами и территория украинцев охватывала и Воронежчину. Смотрите карту на 3:12 минуте. В 1914 году была составлена карта диалектов русского языка и Воронежчина была показана там как территория малороссийского (украинского) языка. Карту смотрите на 3:17 минуте. В 1926 году провели перепись населения. Украинцы в Воронежской области составляли 1 078 552 человек. Данные переписи 1926 года смотрите здесь http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_na... И карта результатов переписи на видео на 3:22 минуте. В 1941 году была составлена карта народов СССР из советского атласа. Украинцы там нарисованы на Воронежчине. Карту смотрите на видео на 3:27 минуте. В 1947 году украинец Кубийович составил карту народов и украинцы снова там позначены на Воронежчине. Карту смотрите на 3:32 минуте. На видео показаны украинские хаты и костюмы с Воронежской области. Русские хат отродясь не строили. Эта форма постройки сейчас у русских только потому что эти русские являются потомками украинских переселенцев, руссифицировавшихся во время советской насильственной руссификации после 1933 года, когда все украинские школы в России закрыли, а учителей украинского языка репрессировали. На 4:12 минуте показаны жовто-блакитные гербы районов Воронежской области.
Вот еще: Жовто-блакитний герб Хохольского района Воронежской области (название говорит само за себя) http://imgur.com/cdtlx24 Жовто-блакитный герб Богучарского района Воронежской области http://imgur.com/s53IQIz Жовто-блакитний герб Нижнедевицкого района Воронежской области http://imgur.com/pb8id0K Жовто-блакитний герб города Нововоронежа http://imgur.com/i6BFErH Жовто-блакитний герб Новоусманского района Воронежской области http://imgur.com/0dvnsiT Жовто-блакитний герб Новохопёрского района Воронежской области http://imgur.com/TyO9iIL Жовто-блакитний герб Ольховатского района Воронежской области http://imgur.com/w8zfDf2 Очень много сёл имеют жовто-блакитные гербы в Воронежской области. Посмотреть эти гербы можно здесь http://www.heraldik.ru/regions/36g.htm УКРАИНСКАЯ ТОПОНИМИКА ВОРОНЕЖСКОЙ ОБЛАСТИ : Новомакаровский (Аннинский район) = Макарів (Киевская обл.) Копаня (Бобровский район) - чисто украинское название Лугань (Бобровский район) - речка в Луганске тоже называется Лугань Данцевка (Богучарский район) - денцівка - украинское название дудочки Дьяченково (Богучарский район) - Дяченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Кравцово (Богучарский район) - кравець - украинское название "портного" Криница (Богучарский район) - украинское слово "криниця" соответствует русскому "колодец" Купянка (Богучарский район) = Куп’янськ (Харьковская обл.) Полтавка (Богучарский район) = Полтава Радченское (Богучарский район) - Радченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Горелка (Борисоглебский район) - горілка - украинское название "водки" Филиппенково (Бутурлиновский район) - Філіпенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Гвазда (Бутурлиновский район) - газда - украинское название "хозяина" Кучеряевка (Бутурлиновский район) - кучері - украинское название "кудрей" Зеленый Гай (Бутурлиновский район) - гай - украинское название "рощи" Копыл (Эртильский район) - копил - украинское слово означающее 1) швейную колодку, 2) колодку в санях 3) топор для изготовления лодок Шукавка (Эртильский район) - украинское "шукати" = русскому "искать" Кутки (Грибановский район) - украинское "кут" = русскому "угол" Борщево (Хохольский район) - борщ - украинское национальное блюдо Долженки (Хохольский район) - Довженко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Хохольский (Хохольский район) - русское название украинцев "хохол" произошло от слова "хохолок" - чубчик, так русские называли украинских казаков Пашенково (Хохольский район) - Пашенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Хрещатое (Калачеевский район) - хрещатий - украинское слово, соответствующее русскому "крещатый" Попасное (Калачеевский район) = Попасна (Луганская обл.) Поплавский (Калачеевский район) - украинская фамилия с окончанием на СКИЙ Репяховка (Калачеевский район) - ріп’ях - украинское слово = русскому "репейник" Ивченково (Каменский район) - Івченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Карпенково (Каменский район) - Карпенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Кириченково (Каменский район) - Кириченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Пилипы (Каменский район) - Пилип - украинское имя = русскому "Филипп" Тхоревка (Каменский район) - тхір - украинское слово = русскому "хорек" Волчанское (Каменский район) = Вовчанськ (Харьковская обл.) Ясиново (Каменский район) = Ясіня (Закарпатская обл.) - там где в русском языке буква Е (ясЕнь) - там часто в украинском языке иканье - буква і (ясІня) Фисенково (Кантемировский район) - Фісенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Гармашевка (Кантемировский район) - гармата - украинское слово = русскому "пушка" Хрещатый (Кантемировский район) - хрещатий - украинское слово, соответствующее русскому "крещатый" Колещатовка (Кантемировский район) - коліщатка - украинское слово = русскому "колёсики" Коваленковский (Кантемировский район) - Коваленко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО, украинское "коваль" = русскому "кузнец" Осиковка (Кантемировский район) - осика - украинское слово = русскому "осина" Пасюковка (Кантемировский район) - пацюк - украинское слово = русскому "крыса" Попасное (Кантемировский район) = Попасна (Луганская обл.) Романенков (Кантемировский район) - Романенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Шевченково (Кантемировский район) - Шевченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО, украинское "шевчик" = русскому "портной" Титаревка (Кантемировский район) - титар - украинское слово = русскому "церковный староста" Боево (Каширский район) - бойки - субетнос украинцев с Прикарпатья, депортированных советской властью из Польши в 1946 году за участие в УПА Ламакин (Каширский район) - ломака - украинское слово = русскому "палка" Демченков (Лискинский район) - Демченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Ковалево (Лискинский район) - украинское "коваль" = русскому "кузнец" Лиски (Лискинский район) - украинское "ліски" = русскому "лесочки" Николаевка (Лискинский район) = Николаев (Миколаїв) Почепское (Лискинский район) - почепити - украинское слово = русскому "поцепить" Попасное (Лискинский район) = Попасна (Луганская обл.) Каменный Буерак (Нижнедевицкий район) - байрак - украинское слово = русскому "яр" Кучугуры (Нижнедевицкий район) - "кучугури" - украинское слово = русскому "сугробы" Новокутковский (Нижнедевицкий район) - украинское слово "кут" = русскому "угол" Ракитное (Новоусманский район) = Рокитне (Киевская обл.) Рогачевка (Новоусманский район) - рогач - украинское название "ухвата" Кравцовка (Ольховатский район) - украинское "кравець" = русскому "портной" Кулишовка (Ольховатский район) - куліш - украинское национальное казацкое блюдо Лимарев (Ольховатский район) - украинское "лимар" = русскому "кожевник" Марченковка (Ольховатский район) - Марченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Новохарьковка (Ольховатский район) = Харків Новокулишовка (Ольховатский район) - куліш - украинское национальное казацкое блюдо Новомосковский (Ольховатский район) = Новомосковськ (Днепропетровская обл.) Бузенки (Острогожский район) - Бузенко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Хохол-Тростянка (Острогожский район) - русское название украинцев "хохол" произошло от слова "хохолок" - чубчик, так русские называли украинских казаков Криница (Острогожский район) - украинское слово "криниця" соответствует русскому "колодец" Луки (Острогожский район) - луки - украинское слово = русскому "луга" Мостище (Острогожский район) - названия на ИЩЕ - украинские названия Петренково (Острогожский район) - Петренко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Прокопец (Острогожский район) - Прокопець - украинская фамилия с окончанием на ЕЦ Черкасское (Павловский район) = Черкаси Данило (Павловский район) - украинское имя = русскому "Данил" Николаевка (Павловский район) = Николаев (Миколаїв) Поддубный (Павловский район) - Піддубний - украинский борец, украинская фамилия Червоно-Чехурский (Петропавловский район) - украинское "червоний" = русскому "красный" Кошарное (Подгоренский район) - кошара - украинское слово = русскому "загон для овец" Крамарев (Подгоренский район) - украинское "крамар" = русскому "продавец магазина" Кулешовка (Подгоренский район) - куліш - украинское национальное казацкое блюдо Серпанки (Подгоренский район) - серпанок - украинский "венок" Украинская Буйловка (Подгоренский район) Высокий Байрак (Подгоренский район) - украинское "байрак" = русскому "яр" Кривченково (Поворинский район) - Кривченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Большая Верейка (Рамонский район) - вірейка - украинское слово = русскому "кошолка" Кордон Зверинец (Рамонский район) - украинское "кордон" = русскому "граница" Кулешовка (Рамонский район) - куліш - украинское национальное казацкое блюдо Малая Верейка (Рамонский район) - вірейка - украинское слово = русскому "кошолка" Нижняя Верейка (Рамонский район) - вірейка - украинское слово = русскому "кошолка" Паньково (Рамонский район) - паньки - украинское слово = русскому "сыны господ" Севрюковка (Рамонский район) - севрюки - племя северян на Левобережье Украины, вырезанное московской армией во время восстания Болотникова в нач. 17 века Скляево (Рамонский район) - скло - украинское слово = русскому "стекло" Скляево 4-е (Рамонский район) - скло - украинское слово = русскому "стекло" Осадчее (Репьевский район) - Осадчий - украинская фамилия Сердюки (Репьевский район) - сердюки - охрана украинского гетьмана Цапково (Россошанский район) - цап - украинское слово = русскому "козёл" Чагары (Россошанский район) - чагарники, чагарі - украинские слова = русскому "заросли", "кусты" Иванченков (Россошанский район) - Івченко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО Копани (Россошанский район) - чисто украинское название Крамаренко (Россошанский район) - Крамаренко - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО, украинское "крамар" = русскому "продавец магазина" Криничное (Россошанский район) - украинское "криниця" = русскому "колодец" Кривоносово (Россошанский район) - Максим Кривоніс - украинский повстанец, фамилии типа "прилагательное"+"существительное" = украинские казацкие фамилии Лещенково (Россошанский район) - Ліщенко, Лященко - украинские фамилии с окончанием на ЕНКО Пинчук (Россошанский район) - Пінчук - украинская и беларусская фамилия = ПИНска (город) жителя внУК Стеценково (Россошанский район) - украинская фамилия с окончанием на ЕНКО, Стицько - украинское имя Украинский (Россошанский район) Вакуловка (Россошанский район) - Вакула - персонаж Гоголя с украинского села Малая Верейка (Семилукский район) - вірейка - украинское слово = русскому "кошолка" Рогачиха (Семилукский район) - украинское "рогач" = русскому "ухват" Гуляй Поле (Таловский район) = Гулайполе (Запорожская обл.) - столица Нестора Махно Корольский (Таловский район) - королей в России не было, а в Украине были Галицкие а потом польские и венгерские короли. Тот кто служил у короля получал фамилию Корольский Львов (Таловский район) = Львів (жителей Западной Украины депортировали в 1940 и в 1946 годах) Алешки (Терновский район) = Олешки (старе название Цюрупинска, Херсонской области) Чубровка (Терновский район) - чуб - украинское слово = русскому "хохолок" Николаевка (Терновский район) = Николаев (Миколаїв) Шукавка (Верхнехавский район) - украинское "шукати" = русскому "искать" Сухие Гаи (Верхнехавский район) - украинское "гай" = русскому "роща" Яруга (Воробьёвский район) - яруга - украинское слово = русскому "большой или крутой яр" Плейліст " Украинцы России / Українці Росії " https://www.youtube.com/playlist?list=PL806BBEI4Tlybc12uzJhGLID-SGMjmcxV
11- А ! До 12 грудня - вивчити та розповісти одну з поезій !
Богдан-Ігор Антонич.
«Автопортрет», «Дороги», «Вишні», «Зелена
Євангелія», «Різдво».
Цікава інформація,ділюся. НЕСКОРЕНИЙ: 12 ФАКТІВ ПРО ЖИТТЯ І СМЕРТЬ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ . Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останнього подиху. Його не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція. Він до останнього подиху був вірний обраній меті.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891р. у Зашкові, у вчительській родині. Багато чоловіків у сім’ї обрали шлях священиків. Дідусь майбутнього провідника був парохом у Зашкові, двоє дядьків – у Страдчі та Малехові.
З дитинства Євген Коновалець демонстрував непохитний характер і мав надзвичайне відчуття справедливості. Коли він навчався у шостому класі Львівської академічної гімназії, стався один випадок. Друг Євгена міг залишитися на другий рік через оцінки з математики. Одного дня, коли вчитель зайшов до класу і сказав дітям сісти, Коновалець так і залишився стояти доти, доки на нього не звернули увагу. Хоч професор і вважав поведінку учня нахабною, все ж дозволив його товаришу перескласти предмет. До речі, саме Євген Коновалець допоміг другові підготуватися, адже сам математику знав чудово.
До війська Євген Коновалець був мобілізований на початку Першої світової війни, коли був студентом юридичного факультету. В червні 1915-го, під час боїв на Маківці, потрапив до російського полону. І до початку 1916-го перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню), а з кінця 1916 — у таборі в Царицині. Під час Лютневої революції в Росії він разом з галицькими старшинами з табору розгорнули широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців.
Євген Коновалець не був професійним військовим, оскільки
середа, 29 листопада 2017 р.
вівторок, 28 листопада 2017 р.
Ультрас поставили жесткое требование: не начнете открыто поддерживать Украину и ее бойцов на востоке — будете играть в Донецке. Є відео. Я підтримую ультрас ! А ТИ ?
За великим рахунком, "шахтарі" заслуговують на це: давно більшість ігнорує ПРИВСЕЛЮДНО Україну, мову... Це видно повсюди, а ракицький ,зокрема, часто зухвало !
Відео :
https://inforesist.org/ultras-ostanovili-avtobus-fk-shahter-chtobyi-pogovorit-o-futbolkah-i-voyne-na-vostoke/
Відео :
https://inforesist.org/ultras-ostanovili-avtobus-fk-shahter-chtobyi-pogovorit-o-futbolkah-i-voyne-na-vostoke/
11- А ! Сатирична комедія « Мина Мазайло ». Характеристика персонажів комедії. Заповніть таблицю ,анкету, дайте відповіді на питання (письмово) на урок л- ри 30.11.2017 р.
Мовна характеристика героїв твору
та їх ставлення до українізації.
|
|||
Тьотя Мотя
|
Мина Мазайло
|
Мокій
|
Дядько Тарас
|
Заповніть анкету головного героя п’єси Мини Мазайла:
ПІБ.
Де проживає.
Національність.
Освіта.
Місце роботи.
Сімейний стан, склад сім’ї.
Винаходи.
Партійність.
Ставлення до українізації.
Риси характеру.
Дайте відповіді на
запитання літературного диктанту.
Запитання:
1. Якою
п’єсою М. Куліш уперше зарекомендував себе як драматург?
2. З яким театром найтісніше пов’язана діяльність М.Куліша – драматурга?
3. Яку організацію очолював М. Куліш у харківський період свого життя?
2. З яким театром найтісніше пов’язана діяльність М.Куліша – драматурга?
3. Яку організацію очолював М. Куліш у харківський період свого життя?
4. Темою
якого твору є міщанство й українізація?
5. Хто з
персонажів п’єси « Мина Мазайло» виступає основним опонентом войовничого міщанства?
6. Що
хотів додати до свого прізвища Мокій?
7. Кого
запросив Мазайло для вивчення правильної російської вимови?
8. Який
вірш розучив Мазайло з учителькою?
9. Хто
такі селяни, за висловом тьоті Моті?
10. Які
повні імена Лини й Рини?
11. Який
пристрій вигадав Мазайло?
12. На що
покладався Мазайло при вирішенні всіх питань?
понеділок, 27 листопада 2017 р.
неділя, 26 листопада 2017 р.
субота, 25 листопада 2017 р.
Як Кремль намагався знищити Україну. До радянської влади в Україні ніколи не було голоду. 2 лютого 1933 Генріх Ягода, керівник органів безпеки СРСР, пише доповідну записку Йосипу Сталіну та В'ячеславу Молотову: "Для припинення масового виїзду голодуючих з України та Північного Кавказу транспортними органами ОГПУ організовані на дорогах заслони і оперативно розшукові групи". Мільйони громадян УРСР і Кавказу пухли з голоду. Карателі Кремля диявольським способом штучно утримували людей в зоні найстрашнішого лиха. Олександр Солженіцин у своїй книзі Архіпелаг ГУЛАГ записав: "Люди бігли з України, приїжджали в Медвежьегорск в центр Біломорського-балтійського табору, і намагалися працювати біля концтабору і так врятуватися від голоду. Зеки із зони виносили їм поїсти". Ситуація трагічно-анекдотична. Люди багатющої республіки, маючи під ногами 20% світового запасу чорнозему, близько 60000 річок і вихід до двох морів, з власної волі їдуть до концтабору, щоб поїсти. І ще, за більш ніж тисячолітню історію України (європейської житниці), голод, який забрав мільйони життів, траплявся тут три рази. Увага: 1921. 1932-33 року. 1946-47 року. До радянської влади, до Кремля, тут ніколи не було голоду.



https://ru.krymr.com/a/video/28876762.html
Он пережил Голодомор: история Зиновия Масло (видео)
УРИВОК ІЗ МОГО РОМАНУ("БАТЬКО")
(жертвам геноциду українського народу)
....А перед моїми очима стоїть 1933 рік. Як мої батько, 12 років, та тітка, 14 років, схожі на маленькі скелети, із одним качанчиком вареної кукурудзи на двох, хитаючись від вітру, втрачаючи час від часу по черзі свідомість від голоду, долали відстань від Новогеоргіївська до Кременчука в сорок кілометрів пішки вночі. Щоб уже в Кременчуці чудом на станції, що була напічкана НКВД-истами, які не випускали нікого із голодного московського капкану,— прошмигнути під носом у чекістів та причепитися і прив’язатися під вагоном. Та й доїхати ось так до Донбасу, де були родичі, і чудом вижити.
...Щоб потім у 41-му у вже новому пеклі по-пластунськи від москви до Берліна! І повернутися у новий післявоєнний голодомор із орденами та медалями на грудях.
...Щоб ті ордени і медалі зірвали потім прилюдно та відправили у сталінські табори.
...Щоб потім вже у шестидесятих отримати знову ті ордени та медалі із листом, що, бачте, Кремль помилявся,і суд та зона— то теж випадковість. А батько читав те і плакав...
Отак москва «випадково» і винищила не один десяток мільйонів українців, а ви хочете, щоб я їм оте все взяв і простив...
28.11.2015
https://plus.google.com/u/0/113974840682554415618/posts
25.11.2017 Володимир Давидов
пʼятниця, 24 листопада 2017 р.
середа, 22 листопада 2017 р.
✠ 100-річчя створення Першого українського полку – ПОРОХІВНИЦЯ
22 листопада 1917 р. Петра Болбочана призначено командиром сформованого ним же І Українського Республіканського полку.
вівторок, 21 листопада 2017 р.
понеділок, 20 листопада 2017 р.
неділя, 19 листопада 2017 р.
10- Б, 11- А ! Історико - романтична повість «ОБОРОНА Буші» М.Старицького. “СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” , ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ , ОБРАЗИ ТВОРУ, ТЕМА ТВОРУ , ІДЕЯ ТВОРУ .
1. ПОЛЬСЬКА ШЛЯХТА, НАЙНЯВШИ ТАТАРСЬКІ ЗАГОГОНИ, ВИРІШИЛА ПОМСТИТИСЯ
ЗА УГОДУ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ 1654 РОКУ Й ВІДІБРАТИ СВОЇ КОЛИСЬ ЗАХОПЛЕНІ
ЗЕМЛІ.
11- А, виконайте завдання «Лінгвістична карта»
https://drive.google.com/drive/mobile/folders/0BzLm8yAV5H7HLU5tZHlzMmxoR0U?tab=jo&sort=13&direction=a
Лінгвістична карта учня
11-А ________________________________________Дата__________________
Просте речення
Річниця перепоховання українських патріотів , замордованих московськими нелюдями... Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий, визначні українці - дисиденти, "особо опасные государственные преступники". Пам'ятаймо їх !
А проте:
ми ще повернемось
бодай –
ногами вперед,
але: не мертві,
але: не переможені,
але: безсмертні.
В.Стус
Згідно з "найгуманнішими в світі" радянськими законами, останки померлого в'язня не віддавали родині для поховання на батьківщині, доки не закінчиться термін ув'язнення. Отже, хто зі в'язнів вижив – той уже був удома, а хто помер, той залишався під арештом. Олекса Тихий – на кладовищі "Северное" в Пермі, Юрій Литвин і Василь Стус – у селі Борисово, що поблизу села Кучино, під стовпчиками з номерами 7 і 9.
субота, 18 листопада 2017 р.
пʼятниця, 17 листопада 2017 р.
четвер, 16 листопада 2017 р.
25 грудня – вихідний, а 2 травня – робочий день
Верховна Рада з другої спроби зробила день святкування Різдва католиками – 25 грудня – вихідним, а 2 травня – робочим днем. За відповідний законопроект проголосували 238 народних депутатів.
Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу закону про працю, відповідно до яких 25 грудня стає вихідним. Також наголошувалося, що в разі, якщо 25 грудня припадає на вихідний, то наступний день оголошується вихідним.
При цьому парламентарії скасували вихідний день 2 травня.
середа, 15 листопада 2017 р.
Підготовка до ЗНО : 7 «за» і «проти» скорочених переказів
Цитати твори повністю чи скорочено? Що ж робити? Особливо, якщо з часом халепа.
Є поради від викладача. Читайте й вирішуйте для себе самі.
Поради тут.
Багато хто починає готуватись до тесту з української мови та літератури вже тоді, коли немає часу на ведення конспектів та прочитання великих за об’ємом текстів. На допомогу приходять пошукові запити на кшталт «наталка полтавка скорочено», «тигролови короткий зміст», «місто підмогильний дуже стисло». Ми дібрали 7 «за і проти», які допоможуть вам визначитись, чи справді скорочені перекази можуть стати рятівною соломинкою у підготовці.
За:
- Скорочені перекази дозволяють освіжити в пам’яті події й сюжет.
- Твори скорочено – це економія часу.
- Короткий зміст твору – це єдиний порятунок для того, хто взагалі не встигає прочитати текст.
- Скорочені перекази дають загальне уявлення про текст. Якщо сподобається – читатиму, якщо ні – не буду.
- Тексти в короткому викладі – це єдина можливість підготуватись тим, хто взагалі не любить читати.
- Скорочені перекази – це данина прогресові. Сучасне покоління спілкується «скороченою мовою», тому для них читання текстів «у форматі Twitter» – це тільки корисно.
- Короткі тексти можуть стати чудовою базою для написання конспектів та схем.
Проти:
- Скорочені перекази дуже часто фокусуються на основних сюжетних лініях і персонажах, забуваючи про другорядних.
- Стислі перекази убивають фантазію і творче мислення.
- Мала ймовірність того, що скорочені перекази орієнтуються на програму ЗНО, тому деталей, які будуть на тесті, там може не бути.
- Навряд чи можна сформувати думку про такі тексти, як «Я (Романтика)» Хвильового чи «Intermezzo» Коцюбинського, прочитавши їх короткий зміст.
- Любов і нелюбов до читання – це не справа обсягу. Скорочені твори не виправлятимуть помилок шкільних вчителів, які викладали предмет нудно й нецікаво.
- Звісно, зміст майже будь-якого твору можна передати у обсязі до 140 знаків, але тоді зовсім втрачається відчуття стилю й естетики. А одна з цілей літератури в школі – це виховання смаку.
- Набагато ефективніше робити записи під час прочитання тексту у повному обсязі, тоді вам не потрібно буде звертатись до «скорочених творів», щоб скласти «скелет конспекту».
По секрету: уважно прочитавши «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та «Місто» Валер’на Підмогильного, ти зможеш підібрати приклад з літератури чи не до будь-якої теми власного висловлення! Адже проблема- тика цих романів дуже широка, та й читати їх справді цікаво (я вже мовчу про пригодницький роман «Тигролови»).
Якщо ж ти твердо вирішив, що читати повністю «не твоє», або ж часу на це майже не залишилось – читай скорочені варіанти.
АЛЕ. Тут є аж два «але»:
1) читай стисло, а не «дуже стисло» (хіба можна за сторінку передати суть роману на 300 сторінок?);
2) обов’язково перечитуй якісну теорію! (хоча б так у тебе є шанс дізнатись, що Фійона – персонаж «Тигроловів», а не відомого мультфільму).
Дай можливість програмним творам сподобатись тобі, і тоді ти точно запам’ятаєш їх.
Приємного читання! :)
То як ви готуватиметесь до ЗНО з української літератури? Читатимете твори повністю чи скорочено?
11- А, 10- Б !!!

Думаєш, підготовка до ЗНО з літератури — це перелік творів, які треба прочитати? Віриш, що прочитані повні варіанти забезпечать тобі 100% правильних відповідей на тесті? Тоді я тебе розчарую.
Прочитані тексти — це важливо, але вони складають лише половину успіху. І навіть якщо ти додатково переглянеш одним оком теорію, цього буде ще недостатньо. Та й визубрювати довідники теж немає сенсу.
То ж які секрети підготовки до ЗНО з української літератури?
Читайте тут.
вівторок, 14 листопада 2017 р.
Підсвідома ненависть до українців. Маленька історія з луганського села
Є відомий вислів Винниченка, що «там, де починається українське питання, зникає російський демократ».
Ніхто ніколи задавався питанням, а чому так?
Цікавий висновок з цього приводу я зробив після однієї розмови з хлопцем, за освітою істориком, що їхав з АТО на побивку в Київ до дружини та малої дитини. Повертаючись з лекційного туру, я підібрав його в Черкасах та відвіз до Києва.
Він мені розповів цікаву історію з одного села в Луганській області. Він ходив купувати молоко до однієї дуже старої жінки, якій було далеко за 80 років. Він ходив саме до неї навмисно, бо вона з люттю ставилась до наших військових, але гроші все ж таки для неї були не зайвими, тому продавала молоко тим, кого, насправді, щиро ненавиділа.
Сама ця бабка родом з Росії. Привезли її ще зовсім малою дитиною в це село батьки, яких туди цілеспрямовано переселила радянська влада. Переселяла в село, де під час Голодомору загинуло від голоду більше 90 відсотків селян. Селили росіян саме в ті хати, де жили та вмирали від голоду українські селяни цілими сім’ями. І ця стара жінка люто ненавиділа все українське, бо розуміла, що колись її батькам, віддали те, що належало українцям. Зробили, як мародери. Привласнили у вбитих ними ж.
Тому у цієї старої жінки виникала така підсвідома ненависть до тих, хто може вважатись нащадками загиблих українських селян. Це ненависть, що базується на страху викриття скоєного колись злочину.
Теж саме ми спостерігаємо на рівні підсвідомості у переважної більшості росіян. Вони розуміють, що їхніми прапрадідами колись в українців була вкрадена історія, назва народу – все, що є основою нації. А тому така ненависть до всього українського, заперечення українських традицій, мови, культурної спадщини.
Бо якщо визнати, що все це вкрадено, тоді стане зрозумілим, більшість з того, що росіяни оголошують «исконно русским», їм не належить. Це вони колись лише захопили з надзвичайною підступністю та жорстокістю у тих чи інших народів. Це ненависть лиходіїв, які бояться, що колись прийдуть та назвуть злочин – злочином, а вкрадене – вкраденим.
Недарма так часто можна почути від цілком інтелігентних росіян емоційну думку, що питання взагалі не в Україні та не в українцях, яких вони ніколи на підсвідомому рівні не визнавали окремою нацією. Питання зараз в самій Росії. Визнавши Україну та українців, доведеться визнавати, що саме вони є нащадками тих, хто жили в Київській Русі – Україні. А тоді вся концепція «руського світу» розвалюється в прах. Що нічого справді свого в них немає. Все було в когось з розбоєм забрано.
Тому зараз дійсно вирішується доля Російської імперії. Якщо українці збережуть свою державність, тоді остаточний розпад цієї тюрми народів, це лише питання часу. Причому, впевнений, що йдеться, навіть, не про десятиліття. Це питання лічених років.
http://uainfo.org/blognews/435071-pdsvdoma-nenavist-do-ukrayincv-malenka-storya-z-luganskogo-sela.html?_utl_t=fb
понеділок, 13 листопада 2017 р.
БОЙКИ. ХТО МИ ? МИ - КЕЛЬТИ !!!
Гуцули – це коломийки, бриндза, ліжники і “Тіні забутих предків”. Лемки – це ...
13 (25) листопада 1905 р. народився Ніл Антонович Хасевич (псевда: Бей-Зот, Левко, Рибалка, 333, Старий, Джміль.) — український графік, активний громадський і політичний діяч, активіст ОУН і Української головної визвольної ради. Лицар Срібного Хреста Заслуги та медалі «За боротьбу в особливо важких умовах». Друком вийшли «Екслібрис Ніла Хасевича» (1939) і «Графіка в бункерах УПА» (1952). Загинув у лавах УПА.
МИ ПОВИННІ ЦЕ ЗНАТИ, ПАМ'ЯТАТИ І , НАЙГОЛОВНІШЕ, - ЗРОБИТИ ВИСНОВОК !!!
Злочини «братніх» московитів проти українців з 1169 по 1990 рр.
НАЙДОВША СКОРОМОВКА У СВІТІ
Українці - найкрутіші!!! Це відео містить 688 слів і увібрало у себе понад 70 українських скоромовок.
У четвер четвертого числа о четвертій дня у центрі столиці садівник роз - садівникувався. Та так розсадівникувався, що ...
неділя, 12 листопада 2017 р.
субота, 11 листопада 2017 р.
№ 2 . Краса є страшно ТУПА сила! Україночки, не будьте такими, а "учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь"(Тарас Шевченко)
1. https://www.youtube.com/watch?v=S_tMIJkpRlw
2. Студентка Национального исследовательского ядерного университета «МИФИ» затрудняется ответить на, казалось бы, элементарные вопросы:
http://www.dnilife.ru/%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%B8%D1%84%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%82-%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0-%D1%8D%D0%BB%D0%B5/
3. https://www.youtube.com/watch?v=bqaEeRZ3n70
2. Студентка Национального исследовательского ядерного университета «МИФИ» затрудняется ответить на, казалось бы, элементарные вопросы:
http://www.dnilife.ru/%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%BC%D0%B8%D1%84%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%82-%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BD%D0%B0-%D1%8D%D0%BB%D0%B5/
3. https://www.youtube.com/watch?v=bqaEeRZ3n70
пʼятниця, 10 листопада 2017 р.
14 листопада 2008 року в Батурині відбулися заходи з перепоховання жертв Батуринської трагедії. Останки були перепоховані у знову побудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку за наказом спалили московські війська після взяття міста. 300-ліття Батуринської трагедії (2008) в Україні відзначалося на державному рівні.
Ми пам’ятаємо: в цей день “братські народи” Московії вирізали Батурин
http://milnavigator.com.ua/%D0%BC%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BE-%D0%B2-%D1%86%D0%B5%D0%B9-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE/
четвер, 9 листопада 2017 р.
середа, 8 листопада 2017 р.
Митрополит Антоній розкрив маловідомі факти про преподобного Нестора Літописця.
https://religions.unian.ua/orthodoxy/2232566-mitropolit-antoniy-rozkriv-malovidomi-fakti-pro-prepodobnogo-nestora-litopistsya.html
Православні християни 9 листопада відзначають день пам'яті преподобного Нестора.
Православні християни 9 листопада відзначають день пам'яті преподобного Нестора.
четвер, 2 листопада 2017 р.
середа, 1 листопада 2017 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)








