Маріуполь не пахне бузками,
На асфальті - запечена кров...
Знову ранок в диму, і так само
Захищається гордий Азов!
Відпрацьовує снайпер "на мокре",
Добиває підранка в лице.
На руїнах,відстояних вкотре,
Сентименти не дружать з бійцем.
Не здає гарнізон Азовсталі
Свій кільцевий,блокований фланг.
Йде солдату гвардійському в залік
Спалахнувший у ворога танк.
А внизу,медсестра в лазареті
На промивку відмірює спирт.
На зруйнованій в щебінь планеті
Тихо двоє підтримують флірт.
Ще надія в боях не розбита -
По руїнах спецназ не пройшов.
Непомітно змужніла еліта,
Захищає нас юний Азов!
Десь плетуть проросійські інтриги
В кабінетах високі чини -
Чужеземні,продажні бариги,
Не козацького роду сини.
А в підвалі,вдягаючи броник,
Як вояк,залишаючий схрон,
Маріупольський воїн в патронник
Досилає рішуче патрон. | |
Немає коментарів:
Дописати коментар