Такі "братушки" расєйськіє ... Історія переслідування української мови. Наказ царя Михайла з подання Московської церкви спалити всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія», 1627 р.

19 січня 1939 р. сталінськими катами страчений Миха́йло Опана́сович Драй-Хма́ра — український поет, літературознавець, перекладач.

Михайло Добровольський про смерть поета:
"З «Емки» вилізли троє із сусманського управління, притримуючи при боках маузери. Усі, як завжди тоді, «під мухою»… Підійшли. Конвой щось їм доповів… Один із трьох повільно витяг маузер із дерев'яної кобури і, підійшовши за кілька кроків до першого в'язня, — трах, до п'ятого — трах… Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив колись у Кам'янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп'ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя…
Щойно кат наблизився до чергової п'ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв… Драй ще встиг прохрипіти «Гад!..» і, відштовхнувшись правицею від мого лівого плеча, бездиханно упав горілиць із розплющеними в небо очима…"

http://md-eksperiment.org/post/20160428-biografiya-mihajla-draj-hmari

За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

                                                             Памятаємо !  
                                                         
                                            20 січня !!!  
           День пам’яті захисників Донецького аеропорту

         

                  http://ukrmir.info/sogodni-den-pam-yati-zahisnikiv-donetskogo-aeroportu/

Зі Святом усіх !!! 22 січня 2018, понеділок. День Соборності (день Злуки)

                             


                        

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. 
Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того, на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. 
Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

У цей День єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з трепетом зберігати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну - Україну!

http://photo-lviv.in.ua/zhyvyj-lantsyuh-1990-ho-roku-u-lvovi/   !!!!!!!

                   

Про перенесення робочих днів у 2018 році

 Вихідні:

• 8-11 березня – для святкування Міжнародного жіночого дня;
• 28 квітня-1 травня – для святкування Дня праці;
• 28 червня-1 липня – для святкування Дня Конституції;
• 22-25 грудня – для святкування Різдва християн західного обряду;
• 29 грудня 2018 року-1 січня 2019 року – для святкування Нового року.

     У зв’язку з цим, перенести робочі дні:

• п’ятницю 9 березня на суботу 3 березня;
• понеділок 30 квітня на суботу 5 травня;
• п’ятницю 29 червня на суботу 23 червня;
• понеділок 24 грудня на суботу 22 грудня;
• понеділок 31 грудня на суботу 29 грудня.

Невже це може бути?

Перший крейсер, що підняв Український прапор і визнав владу УНР, 1917 р. «Судовий комітет крейсера „Пам'ять Меркурія“ повідомляє: завтра, 12 листопада, о 8 годині ранку замість кормового Андріївського прапору українцями вирішено підняти українського національного прапора».

                                    

Іван Виговський (1608 - 1664) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий князь Руський (1658–1659). Перехід булави до Виговського припав на складний час, коли міжнародне та внутрішнє становище України погіршувалося буквально на очах. У 1658 році гетьман зіткнувся з потужною опозицією, яка всіляко підтримувалася Москвою. Спочатку йому вдалося розгромити опозиціонерів. Побачивши крах першої опозиції, Москва все нахабніше втручається у внутрішні справи Української держави.

Міг  би  змінити долю України на кращу, але не пішов на землі Московського царства, а , постоявши на кордоні (а цар московитів уже втік на Волгу!), повернувся до України... Шкода.


                                                          

Різдвяні свята та вертеп у табірному бараці. Магадан, 1956.

                                         

Для учнів різних класів ! Виконуйте різні завдання з мови та літератури.

https://learningapps.org/index.php?category=100&s=
https://learningapps.org/2975942

10- Б , 11- А !!! 1. Відмінювання числівника. 2. Узгодження числівників з іменниками – експрес-урок. 3. Числівник. Онлайн-курс «Лайфхаки з української мови»

                                                            

1. https://www.youtube.com/watch?v=xx3rhAcbwVA

https://www.youtube.com/watch?v=JlpW7YISHVQ


2. https://www.youtube.com/watch?v=mK2U1bvm8Ps


3. https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k

ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ ДЛЯ ЗНО. Складнопідрядне речення (СПР), його будова. Головне й підрядне речення. Під час перегляду звертайте увагу праворуч, на інші відео !!!

                                                           

https://www.youtube.com/watch?v=S9SKyG9l-G4

https://www.youtube.com/watch?v=xwDIsFFNVaY&t=41s

https://www.youtube.com/watch?v=YvZTN268vTI

ЯК ВИЗНАЧАТИ ХУДОЖНІ ЗАСОБИ НА ЗНО !

                                                           

https://www.youtube.com/watch?v=Isxye9La5lU

Готуємось до ЗНО-2018. Завдання з української мови та літератури. Складні .

                                                            

https://www.youtube.com/watch?v=QxDoJcfrkgA

10- Б, 11- А ! ЗНО і завдання на НАГОЛОС. Перегляньте відео повністю !

                                                           


https://www.youtube.com/watch?v=eWLWlJSt8Aw&t=102s

Розпочалася реєстрація на пробне ЗНО

                                                               

Зареєструватися для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні можна самостійно на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Реєстрація триватиме з 9 до 31 січня 2018 року.

У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета: 24 березня з української мови і літератури, а 31 березня – з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов.

Учасники пробного зовнішнього незалежного оцінювання мають можливість:

• ознайомитися з процедурою та зразками тестів, що відповідають вимогам програм ЗНО, характеристикам і структурі сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року;
• виконати пробний тест і попрактикуватися в заповненні бланків відповідей;
  завчасно ознайомитися з організацією роботи пункту проведення зовнішнього незалежного оцінювання;
• навчитись ефективно розподіляти час на виконання тесту;
• отримати правильні відповіді та дізнатися результат тестування;
• оцінити власний ступінь готовності до проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною послугою. Докладніше про проходження пробного тестування, у тому числі про вартість, можна дізнатися на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти:  http://testportal.gov.ua/regions/. Для кропивничан тут :

Одеський

вул. Академіка Корольова, 26, м. Одеса, 65114 (048) 784-69-95, rc.odesa@od.testportal.gov.ua регіони обслуговування: Одеська, Кіровоградська області

                                        Українська мова і література

У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 24 травня.

Випускники загальноосвітніх навчальних закладів поточного року, а також учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту мають обрати українську мову і літературу як обов’язковий предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури визначено Програмою зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з української мови і літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.

Сертифікаційна робота з української мови і літератури налічує 58 завдань різних форм і складається з трьох частин: «Українська мова» (33 завдання), «Українська література» (24 завдання) і «Власне висловлення» (одне завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю).

При визначенні результату зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури за шкалою 100-200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в Характеристиці сертифікаційної роботи) та Критеріїв оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

     Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів.

     Випускники загальноосвітніх навчальних закладів поточного року, а також учні (слухачі, студенти) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту обов’язково проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Вони отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання завдань № 1–33 частини 1 і зав- дання № 58 частини 3.

     Результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 15 червня 2018 року.

                                       

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ЗНО – 2018  та  інша важлива  інформація :

 http://testportal.gov.ua/ukrmova/

http://testportal.gov.ua/programe/

http://testportal.gov.ua/sertificat/

http://testportal.gov.ua/evaluation/

О.М. Авраменко Українська мова та література. Власне висловлення 2014

Скачати - http://superschool.com.ua/load/10-1-0-3319

11- А ! Чи маєте час для виконання цього завдання ?

                                                             


                                                            Завдання можна скачати тут -

http://superschool.com.ua/load/10-1-0-5931

                                                         

РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ

Є два шляхи розвитку літератури: усний (фольклор, народна література) і писемний (книжна, авторська література).

ФОЛЬКЛОР (УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ)

Ознаки фольклору:

1. Усність – спосіб зберігання в пам’яті поколінь;

2. варіантність – існування одночасно кількох варіантів одного і того ж твору, серед яких неможливо встановити  оригінал;

3. традиційність – незважаючи на внесення «співавторами» змін до текстів, всі твори обмежені традицією  i спираються  на неї;

4. колективність -  кожен фольклорний твір створювався багатьма авторами, та і взагалі увібрав у себе досвід поколінь;

5. анонімність – відсутність конкретного автора, що дає кожному право вносити правки, доповнення, скорочення тощо.

             Перш ніж говорити про роди і жанри фольклору, визначимо поняття «спосіб викладу худ.матеріалу» та «роди літератури».

Отже, існує три основні способи викладу художнього матеріалу:

- розповідь (об’єктивне зображення подій у часі від особи автора. Не плутати з оповіддю – виклад від оповідача)

- опис (зображення предмета через повне або часткове розкриття його рис)

- роздум (міркування)

За способом зображення життя виділяємо три роди:

Епос	Лірика	Драма
(від грец. – епос – слово, розповідь) У вузькому, історико-літературному, значенні епос – це сукупність фольклорних творів розповідного характеру.	(від грец. - ліра). Твори, що виконувались під ліру, стали називатися ліричними.	(від грец. - ) У вузькому значенні – п’єса, тобто вид драматичної творчості.
У широкому розумінні – один із 3-х родів. Епічні твори – твори, в яких письменник у розповідно-описовій формі змальовує події, людей; їхні характери і вчинки. Події можуть бути зображені в минулому, чи теперішньому часі – для надання яскравості. Події зображені в їхньому виникненні, розвитку та завершенні. У ході подій розв’язується життєвий конфлікт, тому основною особливістю композиції є сюжетність. Також у епічних творах є позасюжетні елементи. Образ оповідача тут – це умовний образ, від особи якого письменник веде розповідь у творі. Образ автора відчутний у ставленні до зображуваного, у ліричних відступах, у доборі зображувально-виражальних засобах. Основний спосіб викладу художнього матеріалу: (всі) розповідь, опис, роздум.	Ліричні твори – твори, в яких віддзеркалені думки, настрої та почуття людини, душевний стан автора, його ставлення до оточення. У них багато суб’єктивного, розкрито світогляд автора. Ліричні поезії майже завжди безсюжетні. Головне завдання ліричного твору не розповісти про перебіг подій, а викликати у читача емоції, збудити думки, створити певний настрій, часом закликати до дій. Основний спосіб викладу художнього матеріалу: роздум, опис (як засіб розкриття стану людини). Ліричний герой – образ людини, думки, почуття та переживання якої поет розкриває у ліричному творі.	У широкому: драма – літературний вид, для якого характерне зображення дійсності через висловлювання та дії самих персонажів. Драматичні твори призначені для театральної постановки (Драма розрахована на синтез мистецтва слова з іншими видами мистецтва). Спосіб викладу художнього матеріалу: роздум та розповідь у формі розмови між дійовими персонажами. Форми прямої мови: - монолог, діалог, полілог. Особливості композиції: поділ тексту на дії (акти), які поділяються на яви (або відміни). Дія (акт) – частина драматичного твору, уривок, у якому склад дійових осіб лишається незмінним.
Ліро-епос – проміжний літературний рід, у якому поєднані властивості епічних і ліричних творів, наявний розгорнутий сюжет з системою образів (як в епосі), але присутній і автор, який висловлює свої думки, почуття, оцінює зображуване (як у ліриці)

А тепер розбираємо роди і жанри фольклору.

Роди і жанри УСНОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ

Роди	Епос	Лірика	Драма
Жанри	*Перекази     *казки       *міфи              *легенди *байки            *анекдоти	*Пісні (родинно-побутові та соціально-побутові) Малі фольклорні жанри:    *замовляння     *прислів’я  *приказки *загадки     *скоромовки	Обрядові жанри: *Пісні (календарно-обрядові та родинно-обрядові) *ігри (у т.ч. ігри-пісні) *народні п’єси та дійства(вертеп, весілля тощо)
	Ліро-епос: думи, історичні пісні, пісні-хроніки, балади, співомовки

Роди і жанри ПИСЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роди	Епос	Лірика	Драма
Жанри   А) За формою:	1)Малі прозові жанри: * новела,        * оповідання,         * нарис,          *есе 2) Середні прозові жанри:           * повість,       * кіноповість 3) Великі прозові жанри:             * роман,         * епопея	* Ода,                * послання, * епіграма,       * елегія, * романс,         * ідилія, * медитація,    * акростих, * вірш,      * поезія в прозі.	* комедія, * трагедія, * трагікомедія, * драма.
	Ліро-епічні Поема, роман у віршах, балади, байки
Б)За темами та відношенням до дійсності:	Етнографічні,побутові, історичні, психологічні, соціальні, біографічні, автобіографічні, авантюрно-пригодницькі, лицарські, фантастичні, детективні. (Бувають змішані: побутово-етнографічні, соціально-побутові, соціально-психологічні повісті, романи тощо)	Громадянсько-політична, філософська, патріотична, інтимна, пейзажна лірика.
В) За гумор:	Гумореска, усмішка, шарж, епіграма тощо (ліричні, ліро-епічні)

А тепер детальніше: Розгорнута таблиця «Роди і жанри (із визначенням останніх) усної народної творчості»

Епос	Лірика	Драма
Перекази відображають життєві факти, явища й події, очевидцями яких автори не були, а чули про них від інших. Як вияв історичної пам’яті народу перекази у своїй основі відштовхуються від конкретної дійсності, у них відсутній надприродний елемент,  минуле відображається правдоподібно, в межах життєвої достовірності.	Пісні – це ліричні вірші, що виконуються співом. Бувають епічні, суто ліричні та обрядові (з елементами драми). Основні риси пісень: 1)органічна злитість слова і наспіву, 2)лаконізм, 3)стабільність віршового розміру, ритмічної будови і римування, 4)стійкі традиції використання художніх засобів, 5) відносно проста мелодія, 6)усталеність структури, 7) типовість образів (кожний – представник певного прошарку суспільства, родини тощо) та конфліктних ситуацій, 8)звертання до аудиторії чи героїв пісні, 9)використання форми діалогу, 10) психологічний паралелізм, 11)символічність образів.
Казки – це епічні оповідання чарівно-фантастичного (1), алегоричного (2-казки про тварин) та соціально-побутового (3) характеру із своєрідною системою художніх засобів, підпорядкованих героїзації позитивних, сатиричному викриванню негативних образів, часто гротескному зображенню їх взаємодії. Особливості їх стилю: (1)- алегоризм та сатиричне спрямування; повчально-розважальна функція; міфологізм, який є трансформацією тотемізму та анімістичних уявлень древніх про природу; дитяче начало. (2) – мають надреальні елементи: вигадані герої, надзвичайні якості та можливості, чарівні речі, магічні закляття, фантастичні перетворення тщ. (3) – найбільша група. Відбивають принципи народної моралі в уявленнях про добро і зло, про правду та кривду, про щастя та нещастя. Часто засуджуються пороки людські (заздрість, скупість тощо) Отже, взагалі особливості казок: 1)традиційний зачин та кінцівка, 2)алегорія, 3)фантастика, 4)чарівна казкова символіка, 5)магічна числова символіка, 6) поділ героїв на злих та добрих, 7)гіперболізація, 8)діалогізована ритмічна мова, 9)використання малих фольклорних жанрів, 10)використання прикладок в іменах героїв, 11)ідеалізація знедолених, 12)перемога добра над злом. Міфи – стародавні перекази про богів, святих. Героїв, надприродні явища. Легенди – перекази про якісь події, людей чи предмети, але оповиті казковістю.  Дійсність надреальна, побудована на основі язичницьких та християнських вірувань, на уявленнях про потойбічні сили та надприродні явища, які осмислені народом як достовірне. Байки – невеликі твори алегоричного змісту, в яких через образи тварин викриваються людські недоліки та соціальні негаразди. Анекдоти – невеликі смішні оповідання.
	Ліричні родинно-побутові пісні – це пісні про кохання, про родинне життя, це колискові та жартівливі пісні. Коломийки – коротенькі пісеньки у два рядки по чотирнадцять складів, що можуть виконуватись як приспівки до танцю або окремо. Часто перший рядок виступає природним паралелізмом до другого. Бувають об’єднані у в‘язанки. Ліричні соціально-побутові пісні: чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, солдатські, козацькі та рекрутські.	Календарно-обрядові пісні: колядки та щедрівки, веснянки, русальні та петрівочні, купальські, жниварські (найдавніші, що дохристиянські пісні, які служили супроводом у язичницьких обрядах) Родинно-обрядові пісні: весільні пісні; пісні, які супроводжували народження дитини, перше купання, роковини тощо; голосіння.
Ліро-епос: Думи – епічні пісні з розгорнутою розповіддю про події, важливі для всього народу, виконувані речитативом у супроводі бандури чи кобзи. Історичні пісні – епічні пісні, в яких зображено конкретні історичні події й участь у цих подіях реальних осіб. Пісні-хроніки – пісні, в основу яких покладено справжні факти, але такі пісні, як правило, обмежуються зображенням якогось одного випадку, найчастіше трагічного, свідком або й учасником якого був співак. Балади – невеликий віршований сюжетний твір фольклорного походження, в основі якого, як правило, лежить незвичайна подія, найчастіше легендарно-історичного змісту. Співомовки – невеличкі твори, які виконуються речитативом.

  

Розгорнута таблиця Роди і жанри ПИСЕМНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Роди	Епос	Лірика	Драма
Жанри   А) За формою:	1)Малі прозові жанри: * новела – невеликий розповідний твір з гострим, захоплюючим сюжетом, як правило, про незвичайну подію з несподіваною розв’язкою. Подано 1 чи 2 епізоди з життя 1-ї або кількох осіб. Портретні характеристики скупі, розкрито лише кілька головних рис вдачі.  Головну увагу автор може звертати не на самі події, а не переживання героїв.  * В оповіданні стисло замальовується одна чи кілька подій з життя головної дійової особи чи кількох осіб. Ці події показано лише в декількох епізодах. Буває, що розповідь ведеться від 1-ї особи. * нарис – твір оповідного характеру, що має художньо-публіцистичні особливості. У ньому автор показує замальовки якихось фактів, подій, людей. Йому притаманні гостра злободенність, увага до найболючіших питань сучасності. («Нарис стоїть між дослідженням та оповіданням» - М.Горький) *есе – короткі критичні, наукові та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. 2) Середні прозові жанри: * повість – розповідно-описовий твір, у якому йдеться про одну чи декілька подій у житті однієї чи небагатьох дійових осіб. Найчастіше це історія одного людського життя, яка так чи інакше торкається доль інших людей, розказана від імені автора чи самого героя. * кіноповість – твір, для якого характерні: осмислення автором значних пластів дійсності, монтажна композиція, динамізм сюжету, використання зорових образів в пейзажах, портретах, авторських відступах. 3) Великі прозові жанри: * роман – великий епічний твір, для якого характерні велика кількість дійових осіб, дві та більше сюжетних ліній, іноді – досить широкі часові межі, детальне дослідження характерів героїв та формування їхнього світогляду. * епопея – худ.твір,де широко й різнобічно зображено великі історичні події, проблеми загальнонародного значення	* Ода – у давніх греків урочистий ліричний вірш для хору. Пізніше - хвалебна пісня, присвячена видатній події чи особі. * послання, * епіграма – у давніх греків – напис на пам’ятнику, будинку тощо з поясненням значення предмета. Зараз – короткий вірш, сатиричного змісту, здебільшого на адресу якоїсь персони * елегія – ліричний вірш, у якому висловлені сумні настрої, журба, смуток, меланхолія. * романс – музично-поетичний твір для голосу з інструментальним супроводом. * ідилія – один із видів античної поезії, де замальовувалось життя селян, зокрема пастухів, на лоні природи як безтурботне, веселе, ідеальне у всіх відношеннях. * вірш, * поезія - медитація – вірші-роздуми на філософську та житейську теми. * акростих – вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово або речення. * поезія в прозі – невеликий прозовий твір ліричного характеру, графічно переданий як проза.	* комедія – драматичний твір, у якому сатиричними й гумористичними засобами відображаються смішні сторони життя, висміюються негативні риси в поведінці людей (пияцтво, нечесність, жорсткість тощо) або недоліки державної системи, бюрократія. («Пошились у дурні» М.Кропивницького, «Москаль-чарівник» І.Котляревського, «Хазяїн» і «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого та багато інших). * трагедія – драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиренний конфлікт, в якому герой потрапляє в безвихідне становище, вступає в нерівну боротьбу і часто гине. («Оборона Буші» та «Тарас Бульба» М.Старицького, «Сава Чалий» І.Карпенка-Карого) * трагікомедія – драматичний твір, п’єса, в якій поєднано елементи трагічного й комічного. * драма – п’єса, що змальовує складний серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами. («Блакитна троянда» Лесі Українки, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Ясні зорі» Б.Грінченка, «Маруся Богуславка» М.Старицького та ін.)
	Ліро-епічні Поема – ліро-епічний віршований твір з розгорнутим сюжетом і широким розвитком образу ліричного героя, який активно включається в характеристику персонажів, оцінює їх, співчуває їм. У поемах змальовуються важливі події, яскраві, сильні людські характери, причому зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами. Часто ліричним героєм виступає сам автор. Для поеми властиві динамізм, напруженість, повне розкриття характерів. («Сон», «Наймичка», «Катерина» Т.Шевченко, «Мойсей» І.Франка тощо). Роман у віршах – найбільш розгорнута і об’ємна форма ліро-епічного жанру, що з’явилась в період переходу від романтизму до реалізму. Відзначається широко розвинутим сюжетом, який охоплює ряд людей і подій і одночасно має ліричні відступи, які в цілому створюють образ ліричного героя. («Маруся Чурай» Ліни Костенко)  Балади – ліро-епічний сюжетний віршований твір з описом незвичайних ситуацій, незвичайних людей, героїчних вчинків. Має фольклорні джерела Байки- невеликий алегоричний твір повчального характеру. Ознаки: алегорія, повчальний характер, невеликий обсяг, зображення 1 події з життя головного героя, нетривалий час дії, 2-3 дійові особи, віршова (рідше - прозова) форма.
Б)За темами та відношенням до дійсності:	Етнографічні,побутові, історичні, психологічні, соціальні, біографічні, автобіографічні, авантюрно-пригодницькі, лицарські, фантастичні, детективні. (Бувають змішані: побутово-етнографічні, соціально-побутові, соціально-психологічні повісті, романи тощо)	Громадянсько-політична, філософська, патріотична, інтимна, пейзажна лірика.	Здебільшого драми можуть бути: етнографічні, соціально-побутові, історичні, релігійні, політичні, міфологічні тощо.
В) За  гумором	Гумореска, усмішка, шарж, епіграма тощо (ліричні, ліро-епічні)