ЗНО + стильові напрями
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Історична пісня “Чи не той то Хміль”
Балада “Ой летіла стріла”
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
БАРОКО
напрямок у
літературі кінця 16 – початку 18 століття, для якого характерні різкі
протиставлення, використання слів у переносному значенні, прагнення вразити
читача.
КЛАСИЦИЗМ
напрямок у
європейській літературі 15 – початку 19 століття, що орієнтувався на зразки античної
літератури і зовнішньо повторював їх.
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ
напрямок у
літературі й мистецтві другої половини 18 – початку 19 століття,
що полягав у відображенні ідеалізованої дійсності, духовного світу людини. Завдання
таких творів – розчулити читача, викликати в нього співчуття
до нещасливої долі героїв.
що полягав у відображенні ідеалізованої дійсності, духовного світу людини. Завдання
таких творів – розчулити читача, викликати в нього співчуття
до нещасливої долі героїв.
РОМАНТИЗМ
напрямок у
літературі й мистецтві кінця 18 – початку 19 століття, для якого характерне прикрашене,
ідеальне зображення дійсності; у творах переважає героїка, мрійливість, захоплення
таємничим.
РЕАЛІЗМ
напрямок у
літературі й мистецтві, що полягає в об’єктивному зображенні дійсності;
основний принцип – узагальнення життєвих явищ і людських характерів
Тарас Шевченко “Кавказ“, “Сон”
(“У всякого своя доля…”), “І мертвим, і живим, і ненарожденним…“, “Заповіт”
Іван Франко “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”,
“Мойсей”
ІМПРЕСІОНІЗМ (ОДНА З МОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕЧІЙ)
напрямок у
літературі й мистецтві 19 – 20 століття, який відзначається прагненням відбити
найтонші нюанси настроїв, вражень, яскраві деталі.
Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”,
“Intermezzo”
СИМВОЛІЗМ (ОДНА З МОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕЧІЙ)
напрямок у
літературі й мистецтві, характерною ознакою якого є заміна думок чи понять відповідними знаками, символами, що мають прихований
зміст.
Ольга Кобилянська “Земля”
НЕОРОМАНТИЗМ (ОДНА З МОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕЧІЙ)
стильова
хвиля модернізму; основна риса – спроба подолати протистояння між ідеалом і
дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити сподіване, можливе дійсним.
Леся Українка “Contra spem spero!”, “Лісова
пісня”
ЕКСПРЕСІОНІЗМ (ОДНА З МОДЕРНІСТСЬКИХ ТЕЧІЙ)
напрямок у
літературі й мистецтві, що виражає особисті переживання під впливом настрою,
але уникає деталей
у зображенні життєвих явищ.
у зображенні життєвих явищ.
Микола Хвильовий “Я (Романтика)”
МОДЕРНІЗМ
загальна
назва літературних напрямів та шкіл ХХ ст., яким притаманні формотворчість,
експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість.
Визначальні риси: новаторство, антитрадиціоналізм, перевага форми над змістом, психологізм, зосередження уваги на боротьбі роздвоєного людського “Я”, використання прийомів “потоку свідомості” та монтажу, який прийшов у літературу з кіномистецтва.
Визначальні риси: новаторство, антитрадиціоналізм, перевага форми над змістом, психологізм, зосередження уваги на боротьбі роздвоєного людського “Я”, використання прийомів “потоку свідомості” та монтажу, який прийшов у літературу з кіномистецтва.
Микола Вороний “Блакитна Панна”
Олександр Олесь “Чари ночі”, “О слово рідне!
Орле скутий !..”
Павло Тичина “О панно Інно”, “Пам’яті
тридцяти”, “Ви знаєте, як липа шелестить…”
Володимир Сосюра “Любіть Україну”
Остап Вишня “Моя автобіографія”, “Сом”
Юрій Яновський “Дитинство”
Микола Куліш “Мина Мазайло”
Богдан-Ігор Антонич “Різдво”
Максим Рильський “Молюсь і вірю. Вітер грає…”
Микола Зеров “Київ — традиція”
Андрій Малишко “Пісня про рушник”
Олександр Довженко “Україна в огні”,
“Зачарована Десна”
ШІСТДЕСЯТНИКИ
Василь Симоненко “Ти знаєш, що ти — людина…”,
“Задивляюсь у твої зіниці…”
Олесь Гончар “Залізний острів”
Григір Тютюнник “Три зозулі з поклоном”
Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь
я”, “О земле втрачена, явися!..”
Іван Драч “Балада про соняшник”
Ліна Костенко “Страшні слова, коли вони
мовчать”, “Українське альфреско”, “Маруся Чурай”
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
течія, яка
виникла після Першої світової війни. Основна риса – прагнення зрозуміти причини
трагічної невлаштованості людського життя.
ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ
Іван Багряний “Тигролови”
Євген Маланюк “Стилет чи стилос?”
