Для здобувачів освіти, їхніх батьків, колег !
понеділок, 26 лютого 2018 р.
10- Б, 11- А ! Повторюйте граючи.
1. Хронологічна лінійка : https://learningapps.org/3162478
2. Що було спочатку?: https://learningapps.org/3168299
3. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський:
4. Упізнай твір за присвятою або епіграфом:
5. Шевченко: https://learningapps.org/3259027
10- Б ! 11- А !!! Для вас завдання на повторення знанння тексту за посиланням !
«Intermezzo» — слово італійське, в буквальному перекладі означає «перерва».
Епоха після революції 1905-1907 pp. Це епоха репресій, чорносотенний терор. Скрізь лютували каральні загони і військово-польові суди. Вони жорстоко розправлялися з усіма, кого підозрювали в причетності до революційного руху. Тисячі учасників революції було страчено, десятки тисяч засуджено, заслано на каторгу. Тюрми були переповнені. Царський міністр Столипін дістав прізвисько «вішатель», а шибениці народ охрестив «столипінськими галстуками». Були й самосуди: стріляли, вішали, били.
М. Коцюбинський болісно переживав страждання народу. Та і його життя було сповнене всяких негараздів і випробувань: постійний нагляд жандармів, обшуки, виключення з «Просвіти», яку очолював.
Нескінченні «треба» і безконечні «мусиш» додавали муки. Душа митця як наповнена по вінця чаша. Потрібні зміни, бо надто втомився. Відомий меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити у нього в маєтку. Письменник їде у 1908 р. в с. Кононівку біля Яготина, на Полтавщину (тепер Київська область), де і прагне побути на самоті з собою, віддатися своїм мріям та думкам. 18 червня 1908 р. він прибув у Кононівку. Це стало поштовхом для написання поетичної новели — зразка світового масштабу — «Intermezzo» з посвятою кононівським полям. У ній яскраво відбилися риси імпресіонізму.
https://learningapps.org/555655
Епоха після революції 1905-1907 pp. Це епоха репресій, чорносотенний терор. Скрізь лютували каральні загони і військово-польові суди. Вони жорстоко розправлялися з усіма, кого підозрювали в причетності до революційного руху. Тисячі учасників революції було страчено, десятки тисяч засуджено, заслано на каторгу. Тюрми були переповнені. Царський міністр Столипін дістав прізвисько «вішатель», а шибениці народ охрестив «столипінськими галстуками». Були й самосуди: стріляли, вішали, били.
М. Коцюбинський болісно переживав страждання народу. Та і його життя було сповнене всяких негараздів і випробувань: постійний нагляд жандармів, обшуки, виключення з «Просвіти», яку очолював.
Нескінченні «треба» і безконечні «мусиш» додавали муки. Душа митця як наповнена по вінця чаша. Потрібні зміни, бо надто втомився. Відомий меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити у нього в маєтку. Письменник їде у 1908 р. в с. Кононівку біля Яготина, на Полтавщину (тепер Київська область), де і прагне побути на самоті з собою, віддатися своїм мріям та думкам. 18 червня 1908 р. він прибув у Кононівку. Це стало поштовхом для написання поетичної новели — зразка світового масштабу — «Intermezzo» з посвятою кононівським полям. У ній яскраво відбилися риси імпресіонізму.
https://learningapps.org/555655
7- А, 7- Б ! Повторіть матеріал про прислівник граючи !!! Ці завдання стануть в нагоді також 11- А класу !
1. Визначити розряд прислівників: https://learningapps.org/3226739
2. Виберіть з перелічених потрібну аргументацію , тобто пояснення:
https://learningapps.org/3257182
3. Установіть відповідність між прислівником та його розрядом за значенням:
https://learningapps.org/4604424
2. Виберіть з перелічених потрібну аргументацію , тобто пояснення:
https://learningapps.org/3257182
3. Установіть відповідність між прислівником та його розрядом за значенням:
https://learningapps.org/4604424
Учням різних класів ! Діти, ці завдання не заберуть у вас багато часу, а дадуть змогу відновити, закріпити матеріал граючи. Бажаю успіхів. Ті завдання, які ви не зможете пояснити, запишіть, принесіть - ми розглянемо на уроках .
1. Знайти назви частин мови:
https://learningapps.org/3168310
2. Розподілити слова, які б відповідали схемам: Питання , які вам не вдалося пояснити, виписуйте і приносьте на урок - розберемося.
https://learningapps.org/4011900
3. Очистіть текст від суржикових елементів, поясніть правильність написання:
https://learningapps.org/1964004
4. Тест з української мови:
https://learningapps.org/1946940
https://learningapps.org/3168310
2. Розподілити слова, які б відповідали схемам: Питання , які вам не вдалося пояснити, виписуйте і приносьте на урок - розберемося.
https://learningapps.org/4011900
3. Очистіть текст від суржикових елементів, поясніть правильність написання:
https://learningapps.org/1964004
4. Тест з української мови:
https://learningapps.org/1946940
неділя, 25 лютого 2018 р.
26 лютого 2018, понеділок
Початок війни Росії проти України
Початок війни Росії проти України
Як і водиться, - ця війна прийшла в кожен дім ... здебільшого в кожен український дім, заглядаючи при цьому і в деякі будинки сусідньої держави. У кого-то загинув брат або син, батько чи мати, знайомі, діти, хтось залишився без даху над головою, хтось без засобів до існування або роботи.
Війна не щадить нікого, вона безжальна.
Перший офіційний Державний герб України
З
історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як
своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у
багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери.
Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на
українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення
тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.
За
часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його
зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі,
настінних розписах.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.
З
22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став
використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом
гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше
спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у
травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською
Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по
виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Сучасний
герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з
прапором, гі́мном і Конституцією, було затверджено 19 лютого
1992 року.
З
історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як
своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у
багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери.
Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на
українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення
тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.
За
часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його
зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі,
настінних розписах.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.
З
22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став
використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом
гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше
спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у
травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською
Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по
виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Сучасний
герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з
прапором, гі́мном і Конституцією, було затверджено 19 лютого
1992 року.
Для всіх учнів вікторина «Чи знаємо ми Лесю Українку?»
1. Хто зі знаменитих письменників разом із своєю дружиною та дітьми відвідував Косачів у
Колодяжному:
А) В. Стефаник;
Б)
І. Франко;
В) Б. Грінченко.
От ЧИМ назвати цих варварів XXI століття ?!
25 лютого – день народження Лесі Українки.
Напередодні, як і в попередні роки, до її могили на Байковому цвинтарі прийшли письменники, працівники Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, шанувальники Лесиного таланту.
І буквально остовпіли, побачивши сплюндрований пам’ятник великій поетесі – від величних бронзових гірлянд, які зусібіч прикрашали пам’ятник, зосталися лиш металеві штирі.
Яка мерзота це вчинила?.. Чия рука осквернила пам’ять геніальної Лесі?..
Керівництво Національної спілки письменників України готує звернення до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування цього злочину.
Також ми будемо звертатися до Міністерства культури з клопотанням щодо відновлення пам’ятника.
При цьому варто принагідно дещо зазначити.
Насамперед – може, до 150-річчя з дня народження письменниці українська держава нарешті спроможеться хоча б розпочати видання вже давно анонсованого 16-томника творів Лесі Українки? Чи все відзначення знову перетвориться на ганебний державний пшик – як це було з 200-річчям від дня народження Тараса Шевченка чи 100-річчям з дня смерті Івана Франка?.. Нагадаю, що досі найбільш повним виданням письменниці вважається виданий ще наприкінці більшовицьких 1920-х років 12-томник, коли М.Зеров, мабуть, дещо передчасно, запевнив, що «нарешті виріс читач для Лесі Українки». А вже сторінками 12-томника, який вийшов у 1979 році, нещадно пройшлися мародери з гебістсько-комуністичної цензури.
І ще. Не помилюсь, якщо скажу: Леся Українка в нас дотепер не лише повністю не видана, але й належно не прочитана. Чому? Нехай кожен, хто мислить, сам знайде відповідь. Але насправді читач і досі не доріс до Лесі Українки. А ідеологічний образ «великої хворої» радянських часів нині дехто силкується замінити на не менш вмотивований ерзац «емансипованої постмодерністки».
Насправді ж Леся Українка, ця світового рівня аристократка української національної культури, – поза часом і над марнотою облуди…
Напередодні, як і в попередні роки, до її могили на Байковому цвинтарі прийшли письменники, працівники Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, шанувальники Лесиного таланту.
І буквально остовпіли, побачивши сплюндрований пам’ятник великій поетесі – від величних бронзових гірлянд, які зусібіч прикрашали пам’ятник, зосталися лиш металеві штирі.
Яка мерзота це вчинила?.. Чия рука осквернила пам’ять геніальної Лесі?..
Керівництво Національної спілки письменників України готує звернення до правоохоронних органів з вимогою провести розслідування цього злочину.
Також ми будемо звертатися до Міністерства культури з клопотанням щодо відновлення пам’ятника.
При цьому варто принагідно дещо зазначити.
Насамперед – може, до 150-річчя з дня народження письменниці українська держава нарешті спроможеться хоча б розпочати видання вже давно анонсованого 16-томника творів Лесі Українки? Чи все відзначення знову перетвориться на ганебний державний пшик – як це було з 200-річчям від дня народження Тараса Шевченка чи 100-річчям з дня смерті Івана Франка?.. Нагадаю, що досі найбільш повним виданням письменниці вважається виданий ще наприкінці більшовицьких 1920-х років 12-томник, коли М.Зеров, мабуть, дещо передчасно, запевнив, що «нарешті виріс читач для Лесі Українки». А вже сторінками 12-томника, який вийшов у 1979 році, нещадно пройшлися мародери з гебістсько-комуністичної цензури.
І ще. Не помилюсь, якщо скажу: Леся Українка в нас дотепер не лише повністю не видана, але й належно не прочитана. Чому? Нехай кожен, хто мислить, сам знайде відповідь. Але насправді читач і досі не доріс до Лесі Українки. А ідеологічний образ «великої хворої» радянських часів нині дехто силкується замінити на не менш вмотивований ерзац «емансипованої постмодерністки».
Насправді ж Леся Українка, ця світового рівня аристократка української національної культури, – поза часом і над марнотою облуди…
Ніби передбачаючи гірку історичну перспективу на сто років наперед, вона пророче писала: «Тоненька смужка // Брехню від правди ділить у минулім. // Але в прийдешньому нема вже й смужки»...
147 річниця з дня народження Лесі Українки (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка)
Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п'ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії.
На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Творчість Лесі Українки відіграла велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури.
Поетеса привнесла в українську літературу багатий духовний світ своїх героїв — людей з допитливим розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура — все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.
". . . її поезії годні лиш справжні інтелігенти розуміти.
Звичайна пересічна публіка недоросла до розуміння її.
Мусить доперва приготовитись до неї".
Ольга Кобилянська
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. *
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. *
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей. **
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей. **
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.
Датовано за автографом.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, с. 13–14.
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.
Датовано за автографом.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, с. 13–14.
оетеса не скорилася, вона вибрала другу пропозицію долі - стала на шлях боротьби за перемогу. У поєдинку з підступною хворобою, наперекір зловісним "осіннім хмарам" вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям. Ось чому такою зворушливою радістю струменять рядочки з листа до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): "Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати "сізіфовий камінь" догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:
"Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать".
Наведена в листі строфа може бути заспівом до всієї поетичної творчості Лесі Українки. Адже письменницька праця - то й справді нелегкий труд ("камінь важкий").Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать".
В умовах російського самодержавства, суцільних утисків, заборон і рабської покори (у поезії імперію символічно названо "довгою темною нічкою невидною") то й справді був "сізіфів труд". Тому гора, на яку їй потрібно піднятися, "крута, крем'яная". Та все ж поетеса сповнена мрій і сподівань на краще. Вона готова на "вбогім сухім перелозі" сіяти "барвисті квітки", що символізують волелюбні визвольні ідеї, доглядати і вирощувати їх. Щирість і глибина переживань за результати своєї праці підкреслено словами: "може, квіти зійдуть - і настане ще й для мене весела весна".
Наведені рядки поезії "Contra Spem Spero" засвідчують, наскільки воєдино сплелися особисті настрої авторки з усвідомленням свого призначення як митця та загальносуспільними настроями. Цікаво, що свою нелегку працю поетеса бажає виконувати без жодних нарікань на лиху долю, з піснею на устах. Жагучі сльози, що ними вона хоче розтопити "кору льодовую міцну", не позбавляють поезію оптимістичного звучання.
Символічним образам, які уособлюють самодержавство ("льодова кора", "крута, крем'яна гора", "темна ніч"), протиставлені ті, що символізують визволення ("барвисті квіти", "весела весна", "зірка провідна"). Дивовижним чином Леся Українка єднає контрастні символи, які спонукають до міркувань про конечну потребу визвольної боротьби. Особливо характерним у цьому плані є образ "зірки провідної, ясної владарки темних ночей". Віру в перемогу світла над темрявою, добра над злом підсилює часто вживане слово "буду". Віра і надія на кращу долю завжди супроводжували її твори. Саме з цього приводу поетеса писала: "Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі".
Поезія "Contra Spem Spero" є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі.
Повставши проти духовної деградації, яку нав'язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою "весну золоту".
А Україна отримала поетесу, що є національною совістю і національною гордістю.
http://www.abc-people.com/data/lesya-u/index.htm
| Леся Українка | |
| При народженні | Лариса Петрівна Косач |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми | Lesya Ukrainka |
| Народження | 13 (25) лютого 1871 |
| Звягель, нині Новоград-Волинський | |
| Смерть | 19 липня (1 серпня) 1913(42 роки) |
| Сурамі, Тіфліська губернія Туберкульоз кісток та суглобів | |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Національність | українка |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Мова творів | українська, російська[1], французька[2] |
| Рід діяльності | прозаїк, поет, драматург, публіцист |
| Роки активності: | 1884–1913 |
| Жанр | драматична поема, вірш |
| Magnum opus: | «Лісова пісня» |
| Батько | Косач Петро Антонович |
| Матір | Олена Пчілка |
| Чоловік | Квітка Климент Васильович |
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про відзначення 150-річчя від дня народження Української письменниці та громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)
25 лютого 2021 року виповниться 150 років від дня народження Лесі Українки - однієї із центральних постатей в історії національної культури.
Враховуючи важливість постаті Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), Верховна Рада України постановляє:
пʼятниця, 23 лютого 2018 р.
четвер, 22 лютого 2018 р.
22.02.1942 - у Бабиному Яру разом із чоловіком розстріляно 36-річну українську поетесу Олену Телігу, обидва члени ОУН
21 лютого 1942 р. прийнято вважати днем пам'яті української письменниці Олени Теліги та її чоловіка Михайла, точне місце та дата їх загибелі невідомі.
Оле́на Іва́нівна Телі́га — українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка ОУН, була страчена німецькими окупантами в Бабиному Яру.
У 1941—1943 р. у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН.
В цілому близько п'яти тисяч членів ОУН впали жертвами гітлерівського терору у боротьбі за визволення України.
http://heroes.profi-forex.org/ua/teliga-olena-ivanivna
вівторок, 20 лютого 2018 р.
понеділок, 19 лютого 2018 р.
Кацапи ті ще винахідники. У китайців вкрали самовар і пельмені, у японців - матрьошку і Курили, у поляків - водку, у німців - гармонь і АК-47, у американців - ядерну бомбу, у ненців - нафту, у евенків - газ, у якутів - алмази, у бурятів – Байкал, а в українців – історію Русі і саме ім’я. З миру по нитці – голому Вєлікая Расєя!
неділя, 18 лютого 2018 р.
четвер, 15 лютого 2018 р.
середа, 14 лютого 2018 р.
вівторок, 13 лютого 2018 р.
понеділок, 12 лютого 2018 р.
100-річчя визнання УНР: багато документів "застрягли" у Москві - дипломат
Сто років тому, 9 лютого 1918-го, центральні держави - Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія і Туреччина - на мирних переговорах у Бересті визнали Українську Народну Республіку незалежною і самостійною державою.
Про це нагадав Надзвичайний та Повноважний Посол України Ігор Турянський на прес-конференції в Укрінформі.
"А 12 лютого 1918 року в розвиток цієї акції в Бересті було підписано додатковий Українсько-турецький договір про дружбу і співробітництво", - додав Турянський.
Він зазначив, що українці ще дуже мало знають про історію виникнення нашої держави як незалежної у 1917 році. Зокрема, у СРСР комусь відкривали певні історичні документи, а потім науковці, базуючись на правді чи напівправді, продовжували розвивати ті чи інші моделі облаштування нашої державності під егідою "старшого брата".
"Багато документів, пов'язаних з існуванням УНР, або перебувають у Москві, і враховуючи сьогоднішню ситуацію, ми ніколи їх не побачимо, адже Україна хотіла залучити їх на свою територію ще тоді, коли відносини з РФ були формально нормальні.
неділя, 11 лютого 2018 р.
"Літературна карта Кіровоградщини"
Інтерактивна вправа Чи знаєш ти письменників рідного краю?
- ВАСИЛЬ БОНДАР
- ОЛЕКСАНДР ЖОВНА
- ГРИГОРІЙ ГУСЕЙНОВ
- СЕРГІЙ КОЛІСНИК
- ГАЛИНА БЕРІЗКА
- ВОЛОДИМИР БІЛЬ - БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ
- ВІКТОР ПОГРІБНИЙ
- ДМИТРО БУЗЬКО
- АНАТОЛІЙ ГАЙ
- ЮРІЙ ДМИТРЕНКО
- МИКОЛА ПОНЕДІЛОК
- СЕРГІЙ ПЛАЧИНДА
- ЯРОСЛАВА БАБИЧ
- ВОЛОДИМИР БАЗИЛЕВСЬКИЙ
- СВІТЛАНА БАРАБАШ
- ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО
- ВІКТОР ГАНОЦЬКИЙ
- МИКИТА ГОДОВАНЕЦЬ
- САВА ГОЛОВАНІВСЬКИЙ
- ВАЛЕРІЙ ГОНЧАРЕНКО
- КАТЕРИНА ГОРЧАР
- ЮРІЙ ДАРАГАН
- ДОН АМІНАДО
- ОЛЕСЬ ЖОЛДАК
- ТАМАРА ЖУРБА
- ОЛЕНА ЖУРЛИВА
- АНАТОЛІЙ ЗАГРАВЕНКО
- ДМИТРО ІВАНОВ
- ВІКТОР КОРЖ
- АНТОНІНА КОРІНЬ
- ОЛЕКСАНДР КОСЕНКО
- ТЕРЕН МАСЕНКО
- ВОЛОДИМИР МОГИЛЮК
- ЛЮДМИЛА СКИРДА
- ЯР СЛАВУТИЧ
- АРСЕН ТАРКОВСЬКИЙ
- БОРИС ЧАМЛАЙ
- АНАТОЛІЙ ЧЕРНИШ
пʼятниця, 9 лютого 2018 р.
Украина на зимних Олимпийских играх 2018. Болеем за наших!!! Российские олимпийские обезьянки прошли под белым флагом сразу после Украины. Организаторы так тонко троллят россиян , которых не пустили за употребление мельдония ( допинга !) , разрешенное российской властью , что есть грубейшим нарушением международных норм !
Стали відомі лауреати Шевченківської премії 2018 року !!!
https://zaxid.net/stali_vidomi_laureati_shevchenkivskoyi_premiyi_2018_roku_n1448714
У категорії «Театр» переможця не визначили
Стали відомі лауреати Шевченківської премії 2018 року. Іх імена назвав на своїй сторінці у Facebook член комітету премії Ростислав Семків.
Література – письменниця, поетка та художниця Емма Андієвська (книги «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи»). Емма Андієвська є авторкою двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин. Андієвська є членом Національної спілки письменників України, українського ПЕН-клубу та Професійного об'єднання художників Баварії. Вона живе та працює у Німеччині та США.
Публіцистика – Сергій Плохій (книга «Брама Європи»), українсько-канадсько-американський історик, професор української історії та директор Українського наукового інституту у Гарварді.
Музичне мистецтво – Вікторія Польова (хорова симфонія на канонічні тексти «Світлі піснеспіви» у 15-ти частинах для солістів та мішаного хору а сарреllа), композиторка, членкиня Національної спілки композиторів України. Вікторія Польова є лауреаткою численних премій та конкурсів.
Візуальні мистецтва – Павло Маков (проект «Paradiso Perduto»), художник, член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії, член-кореспондент Академії мистецтв України. Праці Макова виставлені в Музеї Вікторії та Альберта (Лондон), Метрополітен-музеї (Нью-Йорк), Національній художній галереї (Київ), Центрі сучасного мистецтва (Осака), Державній Трєтьяковській галереї (Москва), Музеї сучасного мистецтва (Ібіца) та інших зібраннях. Роботи Павла Макова було також виставлено на аукціоні Сотбі(2009).
Кіномистецтво – Володимир Тихий, Ярослав Пілунський, Сергій Стеценко, Юрій Грузінов (цикл історико-документальних фільмів, присвячених Революції Гідності). Ці режисери та оператори є представниками кіноугруповання «Вавилон’13». Кінопроект розпочав свою діяльність коротким відео: «Prologue», що було записано на Михайлівській площі 30 листопада 2013-го року. Кінематографісти фіксують події на Майдані на сході України. У 2018 році має вийти у прокат ігровий фільм Володимира Тихого «Брама».
«Ми ухвалили вручити окремі премії з літератури та публіцистики, оскільки не було претендентів у номінації "Театр". Премій може бути лише 5», - пояснив у коментарях до допису Ростислав Семків.
До складу комітету премії увійшли: кінознавець Сергій Тримбач, артист Олексій Богданович, театральний режисер Дмитро Богомазов, кінорежисер Сергій Буковський, хоровий диригент Микола Гобдич, письменниця Любов Голота, письменник Григорій Гусейнов, кінорежисер і телережисер Андрій Дончик, літературознавець Дмитро Дроздовський, письменник Сергій Жадан, мистецтвознавець Марія Задорожна, художник Анатолій Криволап, композитор Юрій Ланюк, журналіст, телеведучий Юрій Макаров, музикознавець Олександра Олійник, співак Тарас Петриненко, актриса Ада Роговцева, художник Сергій Савченко, літературознавець Ростислав Семків, кінорежисер Мирослав Слабошпицький, літературознавиця Елеонора Соловей, акторка Наталя Сумська, майстер народного мистецтва Олександра Теліженко, галерист, куратор Тетяна Тумасян.
Список лауреатів передано на підпис президенту України.