Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами й мотивами; досконало володіючи катренами й октавами, сонетами й оригінальними строфічними будовами, використовуючи гекзаметр, верлібр, п'ятисто-повий вірш тощо, вона збагатила строфіку, ритміку й метрику української поезії.
На зламі 19-20-х століть, використовуючи сюжети світової літератури, Леся Українка стала в авангарді творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.
Творчість Лесі Українки відіграла велику роль у розвитку вітчизняної і світової культури.
Поетеса привнесла в українську літературу багатий духовний світ своїх героїв — людей з допитливим розумом і палким серцем. Могутній талант, відданий служінню народові, глибоке проникнення в найістотніші питання доби, висока професійна культура — все це поставило Лесю Українку в ряди найвидатніших поетів світу.
". . . її поезії годні лиш справжні інтелігенти розуміти.
Звичайна пересічна публіка недоросла до розуміння її.
Мусить доперва приготовитись до неї".
Ольга Кобилянська
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. *
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать. *
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей. **
Не стулю ні на хвильку очей -
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей. **
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.
Датовано за автографом.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, с. 13–14.
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
2 травня 1890 р.
Датовано за автографом.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, с. 13–14.
оетеса не скорилася, вона вибрала другу пропозицію долі - стала на шлях боротьби за перемогу. У поєдинку з підступною хворобою, наперекір зловісним "осіннім хмарам" вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям. Ось чому такою зворушливою радістю струменять рядочки з листа до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): "Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати "сізіфовий камінь" догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:
"Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать".
Наведена в листі строфа може бути заспівом до всієї поетичної творчості Лесі Українки. Адже письменницька праця - то й справді нелегкий труд ("камінь важкий").Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать".
В умовах російського самодержавства, суцільних утисків, заборон і рабської покори (у поезії імперію символічно названо "довгою темною нічкою невидною") то й справді був "сізіфів труд". Тому гора, на яку їй потрібно піднятися, "крута, крем'яная". Та все ж поетеса сповнена мрій і сподівань на краще. Вона готова на "вбогім сухім перелозі" сіяти "барвисті квітки", що символізують волелюбні визвольні ідеї, доглядати і вирощувати їх. Щирість і глибина переживань за результати своєї праці підкреслено словами: "може, квіти зійдуть - і настане ще й для мене весела весна".
Наведені рядки поезії "Contra Spem Spero" засвідчують, наскільки воєдино сплелися особисті настрої авторки з усвідомленням свого призначення як митця та загальносуспільними настроями. Цікаво, що свою нелегку працю поетеса бажає виконувати без жодних нарікань на лиху долю, з піснею на устах. Жагучі сльози, що ними вона хоче розтопити "кору льодовую міцну", не позбавляють поезію оптимістичного звучання.
Символічним образам, які уособлюють самодержавство ("льодова кора", "крута, крем'яна гора", "темна ніч"), протиставлені ті, що символізують визволення ("барвисті квіти", "весела весна", "зірка провідна"). Дивовижним чином Леся Українка єднає контрастні символи, які спонукають до міркувань про конечну потребу визвольної боротьби. Особливо характерним у цьому плані є образ "зірки провідної, ясної владарки темних ночей". Віру в перемогу світла над темрявою, добра над злом підсилює часто вживане слово "буду". Віра і надія на кращу долю завжди супроводжували її твори. Саме з цього приводу поетеса писала: "Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі".
Поезія "Contra Spem Spero" є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі.
Повставши проти духовної деградації, яку нав'язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою "весну золоту".
А Україна отримала поетесу, що є національною совістю і національною гордістю.
http://www.abc-people.com/data/lesya-u/index.htm
| Леся Українка | |
| При народженні | Лариса Петрівна Косач |
|---|---|
| Псевдоніми, криптоніми | Lesya Ukrainka |
| Народження | 13 (25) лютого 1871 |
| Звягель, нині Новоград-Волинський | |
| Смерть | 19 липня (1 серпня) 1913(42 роки) |
| Сурамі, Тіфліська губернія Туберкульоз кісток та суглобів | |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Національність | українка |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Мова творів | українська, російська[1], французька[2] |
| Рід діяльності | прозаїк, поет, драматург, публіцист |
| Роки активності: | 1884–1913 |
| Жанр | драматична поема, вірш |
| Magnum opus: | «Лісова пісня» |
| Батько | Косач Петро Антонович |
| Матір | Олена Пчілка |
| Чоловік | Квітка Климент Васильович |
ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про відзначення 150-річчя від дня народження Української письменниці та громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)
25 лютого 2021 року виповниться 150 років від дня народження Лесі Українки - однієї із центральних постатей в історії національної культури.
Враховуючи важливість постаті Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), Верховна Рада України постановляє:
1. Урочисто відзначити на державному рівні 150-річчя від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
у двотижневий термін від дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки);
у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 150-річчя від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), вирішити питання щодо його фінансового та матеріально-технічного забезпечення, зокрема щодо виділення коштів на підготовку та видання Повного зібрання творів Лесі Українки у 16-ти томах (відповідно до Постанови Верховної Ради України N 2633-VI від 29.10.2010 року), персональної енциклопедії "Леся Українка", наукової біографії Лесі Українки, словника мови творів Лесі Українки, оновленого варіанту спогадів про Лесю Українку, репринтного видання з належними науковими коментарями прижиттєвих поетичних збірок та ліро-епічних і драматичних поем Лесі Українки, електронного видання основних періодичних видань, у яких опубліковано твори Лесі Українки, продовження роботи з підготовки та видання щорічних збірників наукових праць, матеріалів та документів "Леся Українка і сучасність" та "Леся Українка: доля, культура, епоха ", створення повного корпусу бібліографії Лесі Українки, створення електронного варіанту архіву родини Драгоманових-Косачів: О. Косач (Олени Пчілки), М. Драгоманова, О. Косач-Кривинюк, О. Косач-Шимановської, відкриття інтернет-сайту Науково-дослідного інституту Лесі Українки, підготовка і проведення щорічних наукових конференцій та семінарів з проблем підготовки Повного зібрання творів Лесі Українки та персональної енциклопедії "Леся Українка";
під час роботи над проектами закону про Державний бюджет України на відповідні роки передбачати видатки на забезпечення проведення заходів з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
3. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле - і радіопередачі, присвячені життю і творчості Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), та забезпечити висвітлення через засоби масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 150-річчя від дня її народження.
4. Рекомендувати місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування розробити план заходів з відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), в якому в межах повноважень передбачити:
проведення урочистих заходів з нагоди цієї дати;
проведення у лютому 2021 року в закладах культури тематичних виставок, лекцій, вечорів, мистецьких конкурсів, святкових концертів, присвячених 150-річчю з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки).
5. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
6. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради
України |
А. ПАРУБІЙ
|
Немає коментарів:
Дописати коментар