10- Б, 11- А !!! Даю завдання за романом "Чорна рада" П.Куліша. Виконайте у робочому зошиті з мови тести : 10- Б - на 17 квітня, 11- А - на п'ятницю, 13 квітня.

                                                          

Тестові завдання до тексту

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Варіант 1

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1. Леся сама себе не пам'ятала од жаху. 2. Той стук, те звяканнє, тії блискавиці по/над головами  усе те діялось, мов у неї в серці. 

3. А чорно/горець аж  на коні не всидить, дивлячись на ту мономахію. 4. Мистець він був у лицарському  ділі, так йому страшенна січа побратима з Петром  Шраменком була не герцем, а справді ігрищем. 5. А вони спершу повагом складали шаблюки, мов тілько примірялись; а потім усе скоріш, усе з більшим притиском давали один одному маху.  6. То приступали, то одступали; то розмахувались з усеї сили, що аж шабля свище; то знов один одного тілько манили, а самі чигали, як/би рубонути да й закінчити зразу. 7. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити – одвічають самі шаблі. 8.Тим часом у обох очі вже йграють, як у звірюки; щоки горять; на руках жили понабрякали, як вірьовки; і вже б'ють козаки на/пропаще; іскри сиплються густо, і от-от комусь погибель! 9.Аж зразу – черк! 10.По/полам обидві шаблі.

1.Разом у тексті треба писати слова, крім

А  по/над

Б  чорно/горець

В  як/би

Г на/пропаще

2. Відокремленою обставиною ускладнено речення

А  третє

Б  п’яте

В  шосте

Г  сьоме

3.Тире  пропущено в реченні

А  другому

Б  четвертому

В  шостому

Г  восьмому

4. Лексичне значення слова шермицерія (речення 7) подано у варіанті

А  справа

Б  фехтування

В  тактика

Г  забава

5. Роль підмета виконує слово

А  мистець

Б  шаблюки

В  сили

Г  обидва

Варіант 2

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1. Да одчинивши дідусь у пасіку хвірточку, і повів Шрама попід деревом. 2. Що ж/то був за Шрам такий і як се він був разом піп і полковник? 3. Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного, (у/в)чився в Київській братській школі і (y/в)же сам вийшов був на попи. 4. Як/же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів/би у своїй парафії, чуючи, як іллєт…ся рідна йому кров за безбожний глум пол…ських консистентів і урядників над україн…цями, за наругу католиків і уніатів над греко-рус…кою вірою. 5.Тоді/бо дійшло безладдє (y/в) Польщі до того, що робив усякий староста, усякий ротмістр, усякий значний чоловік, що йому (y/в) божевільну голову прийде, а найбільш із народом неоружним, з міщанами і хліборобами, которі не мали  жодного способу супротив його стати.

1. Через дефіс треба писати слова

А  що ж/то

Б  як/же

В  не всидів/би

Г  тоді/бо

2. В треба писати в усіх випадках, окрім

А  (у/в)чився

Б  (y/в)же

В  (y/в) Польщі

Г  (y/в) божевільну

3. Мякий знак не треба писати в слові.

А  іллєт…ся

Б  пол…ських

В  україн…цями

Г  греко-рус…кою

4. Відокремленою прикладкою ускладнено речення

А  перше

Б  друге

В  третє

Г  четверте

5. Кому перед  і слід поставити в реченні

А  другому

Б  третьому

В  четвертому

Г  п’ятому

Варіант 3

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1.А подорожні були якось смутнії. 2. Ніхто б не сказав, що вони ідуть у гості до веселого пана Череваня. 3. От же вони вже й під Хмарищем. 4. А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. 5. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами.

 6. Через річку йшла до воріт гребелька. 7. А ворота в Череваня не прості, а державські. 8. Замість ушул – рублена башта під гонтовим щитом, і під башту вже дубові ворота, густо од верху до низу цвяховані. 9. Бувало тоді, у ту старовину, таке, що і вдень і вночі сподівайсь лихого гостя – татарина або ляха. 10.Так над ворітьми у башті було й віконце, щоб роздивитись перше, чи впускати гостя до господи, чи ні. 11. Над щитом – гостроверхий гребінь із дубових паль, а округ хутора  – годящий вал.

1. Слово, утворене способом переходу однієї частини мови в іншу, є в реченні

А  першому

Б  третьому

В  четвертому

Г  шостому

2. Прийменником  є слово

А  наче (речення 4)

Б  кругом (речення 5)

В  замість (речення 8)

Г  ту (речення 9)

3. Роль присудка виконують усі слова, окрім

А  смутнії

Б  не прості

В  сподівайсь

Г  віконце

4. Відокремленим означенням ускладнено речення

А  четверте

Б  восьме

В  дев’яте

Г  одинадцяте

5. Складносурядним є речення

А  п’яте

Б  сьоме

В  восьме

Г  десяте

Варіант 4

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

Справді, Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний, мов зараз тілько з не/волі випущений ? не/величкий, похилий, а очі йому позападали і наче до  чого придивляються, а губи яко/сь покривились, що ти б сказав – він і з/роду не/сміявся. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах, да й те на йому було мов позичене.

1.Разом треба  писати всі слова, крім

А   не/волі

Б  не/сміявся

В   яко/сь

Г   з/роду

2. Неузгодженим означенням  є

А  такий мізерний

Б  випущений

В  у синьому жупанкові

Г  мов позичене

3.  На місці ? слід поставити

А  кому

Б  тире

В  крапку з комою

Г  двокрапку

4. Слово  мізерний  можна замінити синонімом

А  убогий

Б  нікчемний

В  змарнілий

Г  жалюгідний

5. Слово  наче  є

А  часткою

Б  вигуком

В  сполучником

Г  прийменником

Варіант 5

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1. Де ж пробував, де тинявсь попович паволоцький, Шрам, десять рік од Остряниці до Хмельницького?

2. Про/те багато треба було б писати. 3. Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди Божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. 4. Ні/хто краще його не ставав до бою; ні/хто не крутив ляхам такого веремія... 5. У тих/то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. 6. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано. 7. Било козацтво в ту війну на те, що або пан, або пропав, то не кожен писався власним прізвищем. 8. Ідуть вони, аж бандура заговорила голосніше. 9. Од/далеки — так наче сама з собою розмовляла, а тут і голос почав підтягувати до неї.

1.Окремо треба писати

А  ні/хто

Б  про/те

В  тих/то

Г  од/далеки

2. Фразеологізм, що означає «здіймати колотнечу, спричиняти неспокій» є в реченні

А  третьому

Б  четвертому

В  сьомому

Г  восьмому

3. Безсполучниковим є речення

А  шосте

Б  сьоме

В  восьме

Г  дев’яте

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:

А  третьому

Б  п’ятому

В  шостому

Г  восьмому

5. Префіксально-суфіксальним способом утворено слово

А  попович

Б  прізвище

В  записано

Г  оддалеки

Варіант 6

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1. Гляне Шрам, аж сидять на траві під липою і Божий чоловік, і Черевань, а перед ними стоїть полу/день.

2. Звався божим чоловіком сліпий старець/кобзар. 3. Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. 4. Що ж він робив із тими грішми? 5. Викупляв невольників із неволі. 6. Іще ж до того знав він лічити усякі болісті і замовлять усякі рани. 7. Може, він помагав своїми молитвами над недужим, а може, і своїми піснями; бо в його пісня лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. 8. За теє/то за все поважали його козаки, як батька; і хоть би, здається, попросив у кого остатню свитину з плечей на викуп невольника, то й ту б йому оддав усякий. 9. Тепер він розпочав смутную думу про Хмельницького, як умирав козацький батько

- Ой настала жаль/туга да по всій Україні...

1.Через дефіс треба писати всі слова, крім

А  полу/день

Б  старець/кобзар

В  теє/то

Г  жаль/туга

2. Вигуком є слово

А  аж (речення 1)

Б  що (речення 3)

В  іще (речення 6)

Г  ой (речення 9)

3.Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А  шостому

Б  сьомому

В  восьмому

Г дев’ятому

4. Слово  усякий  виступає в ролі

А  означення

Б  не є членом речення

В  підмета

Г  додатка

5. Прикладка є в реченні

А  першому

Б  другому

В  третьому

Г  п’ятому

Варіант 7

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1.Не один козак гірко плакав од сії думи, а Черевань тілько похитувавсь, гладючи черево; а щоки як – кавуни: сміявсь од щирого серця. 2. Полковник Шрам, стоючи за деревом, дививсь на їх обох. 3. Давно вже він не бачив свого смішливого приятеля  і хоть би кришечку пер…мінився Черевань; тілько лисина почала наче більш вилискуватись. 4. А в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвіла сідинами; а на виду дідусь просіяв якимсь світом. 5. Співаючи пісню, од серця голос…ть і до плачу довод…ть, а сам підведе вгору очі, наче бач…ть таке, чого видющий зроду не побачить. 6. Слухав його Шрам довго, а далі вийшов із-за дерева да й став навпроти Череваня.

1.На місці пропуску в словах слід вставити літеру и в усіх словах, крім

А  пер…мінився

Б  голос…ть

В  довод…ть

Г  бач…ть

2. Слово  чого  є

А  прийменником

Б  прикметником

В  сполучником

Г  займенником

3. «…як кавуни» виступає в реченні:

А  обставиною

Б  означенням

В  присудком

Г  підметом

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А  першому

Б  третьому

В  п’ятому

Г   шостому

5. Двокрапку в реченні 1 треба поставити, бо

А  друга частина виражає причину

Б  друга частина доповнює попередню

В  друга частина виражає наслідок

Г  після узагальнюючого слова

Варіант 8

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1.Світлиця в Череваня була така/ж, як і тепер буває в якого заможного козака (що ще то за луччих часів дід або батько збудовав). 2. Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований; і слова з святого письма вирізані; вирізано і хто світлицю збудовав, і якого року. 3. І лавки були хороші, липові, із спинками, та ще й килимцями позастилані. 4. І стіл, і божник із шитим рушником округи, і все так було, як і тепер по/добрих людях ведеться. 5. Одно тілько диво було в Череваня таке, що вже тепер ніде не зуздриш. 6. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті й кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці і всяка посудина, що то на війні поздобувано. 7. Як палили козаки шляхетськії двори і княжецькії замки, то все те мішками виносили. 8. Так-то бог тоді погодив козацтву, що тії вельможнії каштеляни і старости пишнії, несказанно горді, що гукали на гайдуків, сидя із сими кубками да конвами по/за столами, пішли в неволю до Криму або полягли головою в полі, а їх кубки стоять у козака в світлиці. 9. Іще ж по стінах висять і їх шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, шитії золотом ронди, німецькі гаркебузи, сталеві сорочки, шапки/сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою -  і ніяка шабля не візьме.

1. Через дефіс треба писати

А така/ж

Б по/добрих

В по/за

Г шапки/сисюрки

2. Слово  світлиця можна замінити синонімом, крім

А  вітальня

Б  горниця

В  світлина

Г  велика хата

3.  Слово  що  (речення 8) виконує синтаксичну роль

А  додатка

Б  означення

В  підмета

Г  не є членом речення

4. Дієприкметником є всі слова, крім

А  заможного

Б  покарбований

В  вирізані

Г  позастилані

5. Складне речення з підрядним означальним

А  першому

Б  другому

В  четвертому

Г  сьомому

Варіант 9

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1. Тілько ж Петру, Шрамовому синові, здалось найкраще у пекарні, … там не було ні шабель, ні сагайдаків, а тілько самі квітки да запашнії зілля за образами й поза сволоком, а на столі лежав ясний да в…сокий хліб. 2. Так Леся ж усе скрашала собою так, що вже справді годилось би сказати «У хаті в неї, як у віночку; хліб випеч…ний, як сонце; сама сидить, як квіточка». І розговоривсь із нею Петро, як брат із сестрою. 3. А сама Череваниха була пані ввічлива: знала як до кого з речами обернутись. 4. Так моєму козакові луччої компанії було й не треба: тут би він і засів на весь вечір, дивлячись на чорні дівоцькі брови да на шиті рукава. 5. І що то вже, як хороше вдасться! 6.Чи заговорить, чи рукою пов…де, чи піде по хаті – усе не так, як хто інший: так усі й дивляться, і так усякому на душі,  мов сон…чко світить.

1.Літеру и треба писати в слові

А  в…сокий

Б  випеч..ний

В  пов..де

Г  сон..чко

2. Правильну вимову слова дивляться відображає фонетичний запис

А  [ дивл'ац:а]

Б  [ дивлац':а]

В  [ дивл'ац':а]

Г  [ дивл'атс':а]

3. Підрядне допустове речення утвориться, якщо на місці пропуску в реченні 1 використати сполучник

А  але

Б  так що

В  і

Г  хоч

4. Неоднорідні означення є в реченні

А  першому

Б   другому

В  четвертому

Г  шостому

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А  другому

Б  третьому

В  четвертому

Г  п’ятому

Варіант 10

Прочитайте текст і виконайте завдання 1-5.

1.Черевань, стоячи з/боку, усе дививсь на Шрама, роззявивши рот, да слухав. 2. Як/же Шрам замовк, тоді він повернув шию до жінки, що то вона скаже. 3. А та вже тоді медовим голосом

– Панотче, пан… полковник…, приятелю наш любий!

4. Нема на Вкраїні чоловіка, щоб не знав, чого стоїть старий Шрам, і який старшина, який полковник не оддав/би дочки за твого пана Петра? 5.  Не к тому, панотченьку, тут річ. 6. З дорогою душею раді й ми оддать за його свою дитину; тілько ж бо треба чинити таке діло по/християнськи. 7. Наші діди й баби, як думали заручати дітей то перше їхали з усею сім'єю на прощу до якого монастиря да молились богу. 8.  От бог давав дітям і здоров'я і талан на всю жизнь. 9. Се діло святе: зробімо ж і ми по-предківськи. 10. Знала Череваниха, що сказати: так і посадила Шрама мов горщок од жару одставила.

1.Правильною є форма кличного відмінка

А  пане полковниче

Б  пане полковнику

В  пане полковник

Г  пан полковник

2. Відносний прикметник вжито в ролі якісного в реченні А  першому

Б  другому

В  шостому

Г  сьомому

3.Через дефіс треба писати слово

 А  з/боку

Б  як/же

В  не оддав/би

Г  по/християнськи

4. Дієслово наказового способу є в реченні

А  другому

Б  шостому

В  дев’ятому

Г  десятому

5. Кому пропущено в усіх реченнях, крім

А  третього

Б  сьомого

В  восьмого

Г  десятого