Біля повороту в село Рокосово (якщо їхати з Ужгорода, то км за 10 перед Хустом) серед Красного поля височить хрест. На Закарпатті багато хрестів, але цей особливий: він пам'ять про березневу трагедію Карпатської України 1939 року.
Уранці біля меморіального парку "Красне поле", традиційно оновленого до річниці, ще тихо. Кого й чого сьогодні чекають душі загиблих за рідну землю? Пишних урочистих промов? Прапорів? Чи, може, молитви за мир і спокій та нашої з вами пам'яті? Про що нагадують і від чого застерігають?
...Мирне Закарпаття, чарівна природа, працелюбний (і дуже покірний?) народ - чи не тому на нього зазіхали сусіди?
Чехословацька армія отримала наказ відступати. Королівство Угорщина одержала 12 березня найбільші закарпатські міста Ужгород і Мукачеве, але хотіла захопити всю Карпатську Україну. Угорці розпочали переговори з Польською республікою. Країни обмежили Карпатській Україні телеграфний, телефонний та поштовий зв'язок. На кордоні Угорщина зосередила 12 дивізій VI армії. Через кордон перекинули угорських та польських диверсантів. Вони стикалися з армією Чехословаччини.
У ніч із 13 на 14 березня угорська армія невеликими силами почала просування углиб території Карпатської України. Глава держави Міклош Хорті отримав дозвіл на це від Адольфа Гітлера. Августин Волошин 15 березня 1939-го оголосив по радіо про незалежність Карпатської України зі столицею в Хусті. Направив Адольфу Гітлеру телеграму, в якій просив узяти країну під протекторат Третього Рейху. Німеччина у підтримці відмовила. Угорський уряд направив до Хуста свого парламентера з пропозицією роззброїтися і мирно увійти до складу Королівства Угорщина. Волошин відмовив.
14 березня 1939 року в Карпатську Україну вторглася 40-тисячна угорська армія.
Бій на Красному полі — бій між підрозділами Карпатської України (автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 року) та Угорщини на рівнині Красне Поле, поблизу міста Хуста. Через внутрішні політичні чвари, сумнівність ідеології й методів, а також непевність керівництва Карпатської України, армія молодої держави не мала особливої підтримки з боку населення.
У цих умовах нечисленні патріоти вийшли на бій проти військ Угорщини, знаючи наперед фінал. Сили були занадто нерівними, угорська сторона мала значно більше бійців, українські січовики мали дуже слабке озброєння і майже відсутній військовий вишкіл. Трапилася різня. Напад угорців тривав до 18 березня. Останнім населеним пунктом, який утримували січовики став Воловець. Партизанська боротьба проти угорців тривала ще 3 тижні, на території Воловеччини і Рахівщини — до січня 1940 року. Українські війська мали 430 убитих, понад 400 поранених, майже 750 полонених. За офіційними даними, угорські війська втратили 72 особи.
Бій на Красному Полі є повторенням подвигу героїв Крут.
За матеріалами Вікіпедії
Немає коментарів:
Дописати коментар