Сторінки

пʼятниця, 28 квітня 2017 р.

Пам'ятаймо !!! Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

28 квітня 1947 р., 70 років тому, польська влада почала операцію «Вісла» з виселення українців Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини на північ та захід Польщі. Щоб прискорити асиміляцію та ополячення переселенців-українців, поляки допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських родин. До кінця 1947 року у місця, звідки було депортовано українське населення, переселено близько 14 тис. осіб польської національності.
Станом на 31 липня 1947 р. було переселено 140 575 осіб, ув'язнено в концтаборі 3800, вбито 655, заарештовано 1466 діячів українського руху Опору.
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/19/25892/
Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Микола Зеров: "неокласик" і "терорист"

Микола Зеров: "неокласик" і "терорист"
26 квітня 1890 р. народився Зеро́в Мико́ла Костянти́нович — український поет, літературознавець, літературний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми та перекладач античної поезії.
Розстріляний у 1937 р. сталінськими карателями в Сандармоху на Соловках.
http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/06/17/88788/

вівторок, 18 квітня 2017 р.

Музеї-онлайн

Кімната-музей Т.Г. Шевченка     http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=24&idm=54&3dtour=1&l=ua

Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=21&idm=48&3dtour=1&l=ua

Музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка   http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ua&city=19&idm=47&3dtour=1&l=ua

Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності у Києві   http://museum-portal.com/php/index.php?l=ua

Остання квартира Т.Г. Шевченка (м. Санкт-Петербург)   http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=23&idm=45&3dtour=1&l=ua

Віртуальна екскурсія «Пам’ятник Т. Шевченку в Орську» (м. Орськ)     http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=10&idm=39&3dtour=1&l=ua

Орський музей Т. Шевченка (м. Орськ)    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=10&idm=35&3dtour=1&l=ua

Меморіальний музей-гауптвахта Т. Шевченка (м. Оренбург)    http://museum-portal.com/php/museum.php?chapter=3&country=ru&city=9&idm=33&3dtour=1&l=ua

четвер, 13 квітня 2017 р.

Учні ! Для вас: Українська мова. Зразки завдань.

                                Завдання з вибором однієї правильної відповіді
♫    ☛   💗

середа, 12 квітня 2017 р.

11 квітня 1597 р. після тортур четвертований Севери́н Налива́йко — український військовий діяч, козацький ватажок. Один з керівників повстання 1594—1596 р. у Речі Посполитій.
http://vidia.org/2012/8245

понеділок, 10 квітня 2017 р.

5 квітня 1710 р. обраний Гетьманом Пилип Орлик підтвердив договір (Конституцію) Гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки козаків Війська. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків, є однією з перших європейських конституцій нового часу. Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.
http://ridna.ua/2016/10/konstytutsiya-pylypa-orlyka-povnyj-tekst/

Учням ! Повторно ! Запитання “Котра година?” українською. Це точно знадобиться Вам для ЗНО ( і не тільки !), для життя ! Додатково : зайдіть в АРХІВ місяць січень 2016 рік !

+https://www.youtube.com/watch?list=PL_zDp5rG6Hqv6jmHeOSq0zeklGD-xt1J6&v=2LLV2aWBja4 

Час, коли зовсім необов’язково знати, котра година – це канікули та відпустки! Проте що варто знати завжди – це як правильно відповісти на запитання “Котра година?” українською. Це точно знадобиться Вам для ЗНО, для життя!


Відповідно, щоб дізнатися про час, ЗАВЖДИ питайте так: 

четвер, 6 квітня 2017 р.

Колегам ! Сергій ОМЕЛЬЧУК. Прийом «Асоціативний рядок» чи прийом «асоціативний рядок» (Про вживання великої і малої літери у власних і загальних назвах на позначення методичних понять)


   Останнім часом автори наукових і навчально-методичних текстів, зокрема й надрукованих у провідних усеукраїнських фахових виданнях, ви­користовують різні варіанти написання назв ме­тодів і прийомів, безсистемно вживаючи лапки і малу чи велику літери. Це, безперечно, є пору­шенням правописних норм сучасної української літературної мови. Спираючись на чинні правила українського правопису, визначімо правильне на­писання назв на позначення методичних понять.
   Родові найменування метод і прийом (техно­логія, методика, підхід, спосіб, етап, модель то­що) за нормами орфографії пишемо з малої літе­ри (наприклад, методи навчання, загальнодидатичні методи, методичні прийоми, прийоми дослідницького методу та ін.), крім тих випадків, коли ці поняття виступають початковими слова­ми в реченні чи тексті.
   Назви методів і прийомів, тобто видові на­йменування у складі методичної термінології, потрібно писати з великої літери й у лапках. На­приклад, метод «ПРЕС», метод «Мозкова ата­ка», прийом «Дослідження-моделювання», при­йом «Мікрофон» тощо. Ця орфографічна норма поширюється і на правопис інших видових на­йменувань у поєднанні з родовими, такими як рубрика, вправа, гра, вікторина, завдання, проект та ін. (рубрика «Читайте українською!», вправа «Перевір себе», лінгвістична гра «Хто більше?», мовознавча гра «Добери антонім», мовознавча вікторина «Назви іншим словом», завдання «Ти — редактор», ігрове завдання «Знайди зайве слово», спільний проект «Чи знаєте ви…»).
   Проте коли методичне видове найменування вживають без родової назви, то його слід писати з малої літери й без лапок. Наприклад: зошит з практикуму з правопису української мови (але основна мета вивчення курсу за вибором «Практикум з правопису української мови»); навчання орфографії на внутрішньопредметних зв’язках (але основні поняття розділу «Орфо­графія»). Це також стосується правопису видо­вих найменувань методів і прийомів. Порівняй­мо: Метод «Мозковий штурм» спонукає учнів виявляти уяву і творчість. — Варіантів мозково­го штурму може бути кілька. Прийом «Лінг­вістична дуель» сприяє формуванню в учнів продуктивної мовленнєвої діяльності. — Під час лінгвістичної дуелі вчитель організовує ефек­тивне спілкування учнів.
   З малої літери пишемо видове найменування методу чи прийому, якщо його вжито у складі підрядного словосполучення в ролі залежного компонента у формі родового відмінка, де голов­ним словом виступає родова назва (метод або прийом): метод вільного письма (але метод «Вільне письмо»), метод символічного бачен­ня смислу тексту (але метод «Символічне ба­чення смислу тексту»), метод морфологічної скриньки (але метод «Морфологічна скринька»), прийом рефлексивної бесіди (але прийом «Рефлексивна бесіда»).
   Тож варіант написання видових найменувань методів і прийомів у лапках, але з малої літери є штучним і не відповідає нормам чинного україн­ського правопису.
Сергій ОМЕЛЬЧУК,
кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри мовознавства Херсонського державного університету

Колегам ! Але й учням і батькам варто почитати !

Креативний чи творчий?

Деякі вчителі часто запитують, чи тотожні поняття креативний і творчий, чи можна використовувати їх як синоніми. Пояснюємо.
Креативність означає ще й уміння генерувати несподівані ідеї. У цьому сенсі креативний - не те саме, щотворчий. «Сутність творчості - у відкритті та створенні чогось якісно нового, що має значну цінність, - пояснює філолог Олексій Шмельов. - Це можуть бути естетичні цінності, факти і закони, технічні пристрої. А словакреативністькреатив використовують у галузі реклами, маркетингу та управління персоналом і мають на увазі нестандартний підхід до виконання поставленої задачі або навіть «потокове виробництво» ідей. У номенклатурі спеціальностей з'явилися «креативщик» і «кріейтор»; смішно було б бачити оголошення про вакансії творця».
e-mail
Друк
PDF

Так говоримо
Так треба (або доречно) сказати
Маленька літера
Мала літера
Уживання в учительському й учнівському усному мовленні терміна маленька літера замість мала літера пов’язане із калькуванням його з російської методичної терміносистеми (порівняймо рос. маленькая буква). Прикметник маленький є стилістично маркованим, а термінологія, як відомо, позбавлена емоційного забарвлення й експресії. Цей прикметник уживають у значенні невеликий розміром, недовгий, неширокий, невеликий кількістю, незначний силою або ступенем вияву, нетривалий, неістотний тощо. Наприклад, маленький хлопчик, маленька площа, маленька сума грошей, маленький вітер та ін.
Недоречним також є вживання й інших термінів із суфіксами з відтінком здрібнілості й зменшеності. Наприклад, буквочка замість буквасторіночка замість сторінказразочок замість зразокоповіданнячко замість оповідання тощо.
Три крапки
Крапки
Термін крапки зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 122 розділу «Найголовніші правила пунктуації».
М’який знак
Знак м’якшення
Термін знак м’якшення зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 17 розділу «Правопис основи слова». Цей термін спостерігаємо й у назвах літер в абетках, розміщених в академічних лексикографічних працях української мови, до яких ми зараховуємо словники, видані Інститутом української мови НАН України, Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, а також Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.
Функціональний стиль
Функціональні особливості
Функційний стиль
Функційні особливості
Похідний прикметник функційний походить від іменника функція і має такий самий суфіксальний спосіб творення, як і прикметники акцентуаційний (від акцентуація), інфекційний (від інфекція), позиційний (від позиція) тощо.
Розвиваюча мета (розвиваюче навчання)
Розвивальна мета (розвивальне навчання)
Діюча програма
Чинна програма
Узагальнююче слово
(узагальнююча таблиця)
Узагальнювальне слово
(узагальнювальна таблиця)
Уточнюючі члени речення
Уточнювальні члени речення
Головна думка твору
Основна думка твору
Граматичне запитання
Граматичне питання
Проблемне запитання
Проблемне питання
Запитання потребує конкретної відповіді, роз’яснення (наприклад, дати відповіді на запитанняставити запитання тощо). Питання вживають тоді, коли йдеться про проблему чи справу, корті потребують розв’язання, обговорення (наприклад, питання життя і смерті,питання майбутнього та ін.). Також лексему питання вживають у значенні граматичного питання (наприклад, питання непрямих відмінків, іменник відповідає на питання тощо).
Хід уроку
Перебіг уроку
Вид уроку: урок засвоєння нових знань
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
У вітчизняній лінгводидактиці тип і вид уроку належать до різних методичних понять.
До основних типів уроку належать: урок засвоєння нових знань; урок формування практичних умінь і навичок; урок повторення; урок узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок; урок контролю навчальних досягнень учнів; урок корекції знань, умінь і навичок учнів; урок розвитку комунікативних умінь (урок мовленнєвого розвитку) та ін.
Вид уроку зазначають тоді, коли урок проводять нестандартно. Тому ця рубрика в конспектах і розробках не є обов’язковою. Видами уроку можуть бути: урок-дослідження; урок-пошук; урок-екскурсія; урок-дискусія; урок-лекція; тренінг-контроль та ін.
Детальніше з матеріалами авторської статті "Основні аспекти мовленнєво-методичної компетентності сучасного вчителя-словесника" можна ознайомитися в журналі "Дивослово" (2012. - № 5. - С. 13-18).

Учні, батьки ! Увага ! Узгодження географічної назви із загальною.

Власні назви населених пунктів у поєднанні із загальними (місто, село, селище тощо) можна узгоджувати з відмінком загальної назви, а можна вживати в називному відмінку. Наприклад, у місті Миколаєві  у місті Миколаїв, до міста Києва  до міста Київ.

Чим менше відома власна назва, тим бажаніший називний відмінок, оскільки тоді можна запобігти двозначності. Наприклад, у місті Бучау селищі Баштанка
Це стосується й офіційно-ділового стилю (особливо в документах). Наприклад, конференція відбудеться в місті Херсонпроїзд до селища Бахчисарай та ін.

Знак м'якшення чи м'який знак ? Пояснює С.Омельчук :

Чи варто знову повертати термін м’який знак у шкільний курс української мови? На нашу думку, це, по-перше, не відповідатиме термінологічному апаратові сучасного академічного правопису; по-друге, порушуватиме принцип наступності між початковою й основною школою.

На підставі наших спостережень зазначимо:
1. В абетках, поданих в академічних лексикографічних працях, виданих НАН України (Інститутом української мови й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні), ь кваліфіковано саме як знак м’якшення, зокрема:
–  «Український орфографічний словник» за ред. В. Скляренка (К. : Довіра, 2008);
– «Орфоепічний словник української мови в двох томах» за ред. М. Пещак, В. Русанівського (К. : Довіра, 2001);
–  «Словник наголосів» С. Головащука (К. : Наукова думка, 2003) та ін.
2. У чинному «Українському правописі» (§§ 16–17) йдеться про вживання знака м’якшення(наприклад, «У словах баскийбоязкийв’язкий … знак м’якшення не пишеться …» [Український правопис. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 20]; «знак м’якшення (ь) не пишеться…» [Там само. – С. 21]), хоча натрапляємо й на використання терміна м’який знак(наприклад, «Не ставиться м’який знак після л у групах -лц--лч-, коли вони походять із    -лк- …» [Там само. – С. 20]).
3. В удосконаленій і доопрацьованій програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою «Українська мова. 1–4 класи», розміщеній на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, уведено термін знак м’якшення (наприклад, «Використання знака м’якшення (ь) та букв яюєі для позначення м’якості приголосних звуків»).
З огляду на це ми звернулися по консультацію до директора Інституту української мови НАН України пана Павла Гриценка, на що отримали відповідь у формі офіційного листа, у якому зазначено: "... щоб уникнути розбіжностей в уживанні термінів знак м’якшення ім’який знак ... , потрібно вживати термін знак м’якшення".

Учням від Сергія Омельчука :

Національною особливістю української граматики є те, що нерозщеплені присудки переважать над розщепленими. Зокрема, замість проводити дослідження надаємо перевагу досліджувати, замість здійснити аналіз – проаналізувати, замість здійснювати вимірювання – вимірюватиздійснювати реалізацію – реалізовувати та ін.

Тож чого цю закономірність не поширити на завдання, які замість нерозщепленого присудка увідповіднити містять розщеплений присудок установити відповідність? Наприклад, умову завдання «Установіть відповідність між видом речення та прикладом» бажано було б сформулювати так: «Увідповідніть вид речення з прикладом». Це, звичайно, є не так зауваженням, як побажанням для всіх, хто укладає тести (до речі, зауважу: не займається укладанням, а саме укладає!).

В інструктивних матеріалах до складання власного висловлення випускникам запропоновано проілюструвати «Ваші міркування посиланнями на приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва...» (с. 14 тестового зошита). А чи не є віддієслівний іменник посилання невмотивованою калькою з російської мови (рос. ссылка)? Цей іменник у сучасній українській літературній мові (якої ми навчаємо учнів у школі) заступає український відповідник покликання з наголосом на третьому складі. Адже ми покликаємося на думку вчених, покликаємося на художні твори і нарешті робимо покликання на наукові джерела в квадратових дужках (саме в квадратових, а не в квадратних!).

До речі, одне із завдань тесту потребує від учнів володіння практичними вміннями замінювати словосполучення, що містять лексичну помилку, нормативними. Зокрема, запропоновані словосполучення погляди співпадають, багаточисельні дзвінки, рішити завдання містять кальковані з російської мови слова. Тож чи варто учням це вміти, якщо ми, дорослі, самі цієї лексичної норми не дотримуємось, а посилаємося на щось і когось, замість того, щоб покликатися?!

І насамкінець про дистактор тестового завдання, що містить словосполучення «допоможе ввійти». На думку експертів із затвердження правильних відповідей, саме цей рядок мав бути правильною відповіддю. Таку позицію обстоюють укладачі тестових завдань та експерти, покликаючись на правила «Українського правопису», що ніби «незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в потрібно вживати у»!

Але ж хочу застерегти всіх тих, хто має таку категоричну позицію! Уважно подивімося на ті приклади, які пропонує нам «Український правопис» (усі вони лише з прийменником у). А тут випадок, коли у/в є частиною слова. Якщо погодитися з такою думкою, тоді виходить, що немає місця в українській мові таким словам, як ввічливий, вважати, ввійти, ввіч, бовван, бовваніти, напіввислохлий і под., бо в усіх цих словах літера в стоїть перед наступною в? Абсурдна й непереконлива теза! Ми ж у цьому завданні говоримо про орфографічну норму, а не вимову (де першу літеру в усному мовленні передаємо губно-губним звуком [?], а другу – губно-зубним звуком [в]! З огляду на це подвоєння літер вв є досить поширеним явищем в українській орфографії, якщо дотримуватися норм позиційного чергування. Порівняймо: дослідниця вважає – дослідник уважає, бути ввічливим – був увічливим, допоможе ввійти – допоміг увійти.

Пояснює Сергій Омельчук :

Нарешті в сучасному українському мовленні позанормативний іменник вуз замінено
літературним відповідником

Санта-Клаус чи Санта Клаус?

У деяких колег виникає питання щодо орфографічного оформлення різдвяного персонажа в західних країнах: писати окремо (Санта Клаус) чи з дефісом (Санта-Клаус).
Відповідно до академічних лексикографічних праць Санта-Клаус потрібно писати з дефісом. Так само, як і Санта-Барбара (місто), Санта-Клара (водосховище), Санта-Марія (острів), Санта-Роза (місто), Санта-Фе (протока).
Водночас можна натрапити і на написання окремо Санта Клаус. Це можна пояснити тим, що в англійській мові, з якої походить назва міфологічного персонажа, Santa Claus пишуть окремо.  Зокрема, дивіться словник-довідник Віталія Жайворонка "Велика чи мала літера?"
(К.: Наукова думка, 2004).

вівторок, 4 квітня 2017 р.

7 квітня, п’ятниця: Благовіщення


Свято Благовіщення, коли Ангел Господній доніс Марії благу звістку про народження Сина Свого Ісуса
Починаючи з ранньої християнської Церкви подія Благовіщення розглядалася як перший акт виконання Богом Своїх обітниць про Христа.
Христос - це грецьке слово, що означає помазаник, слово ж Месія є єврейським і означає те ж саме, що й грецьке. Тому юдеї або євреї

понеділок, 3 квітня 2017 р.