Креативний чи творчий?
Деякі вчителі часто запитують, чи тотожні поняття креативний і творчий, чи можна використовувати їх як синоніми. Пояснюємо.
Креативність означає ще й уміння генерувати несподівані ідеї. У цьому сенсі креативний - не те саме, щотворчий. «Сутність творчості - у відкритті та створенні чогось якісно нового, що має значну цінність, - пояснює філолог Олексій Шмельов. - Це можуть бути естетичні цінності, факти і закони, технічні пристрої. А словакреативність, креатив використовують у галузі реклами, маркетингу та управління персоналом і мають на увазі нестандартний підхід до виконання поставленої задачі або навіть «потокове виробництво» ідей. У номенклатурі спеціальностей з'явилися «креативщик» і «кріейтор»; смішно було б бачити оголошення про вакансії творця».
Так говоримо
|
Так треба (або доречно) сказати
|
Маленька літера
|
Мала літера
|
Уживання в учительському й учнівському усному мовленні терміна маленька літера замість мала літера пов’язане із калькуванням його з російської методичної терміносистеми (порівняймо рос. маленькая буква). Прикметник маленький є стилістично маркованим, а термінологія, як відомо, позбавлена емоційного забарвлення й експресії. Цей прикметник уживають у значенні невеликий розміром, недовгий, неширокий, невеликий кількістю, незначний силою або ступенем вияву, нетривалий, неістотний тощо. Наприклад, маленький хлопчик, маленька площа, маленька сума грошей, маленький вітер та ін.
Недоречним також є вживання й інших термінів із суфіксами з відтінком здрібнілості й зменшеності. Наприклад, буквочка замість бу
| |
Три крапки
|
Крапки
|
Термін крапки зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 122 розділу «Найголовніші правила пунктуації».
| |
М’який знак
|
Знак м’якшення
|
Термін знак м’якшення зафіксовано чинним Українським правописом (4-те видання). Дивіться § 17 розділу «Правопис основи слова». Цей термін спостерігаємо й у назвах літер в абетках, розміщених в академічних лексикографічних працях української мови, до яких ми зараховуємо словники, видані Інститутом української мови НАН України, Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, а також Українським мовно-інформаційним фондом НАН України.
| |
Функціональний стиль
Функціональні особливості
|
Функційний стиль
Функційні особливості
|
Похідний прикметник функційний походить від іменника функція і має такий самий суфіксальний спосіб творення, як і прикметники акцентуаційний (
| |
Розвиваюча мета (розвиваюче навчання)
|
Розвивальна мета (розвивальне навчання)
|
Діюча програма
|
Чинна програма
|
Узагальнююче слово
(узагальнююча таблиця)
|
Узагальнювальне слово
(узагальнювальна таблиця)
|
Уточнюючі члени речення
|
Уточнювальні члени речення
|
Головна думка твору
|
Основна думка твору
|
Граматичне запитання
|
Граматичне питання
|
Проблемне запитання
|
Проблемне питання
|
Запитання потребує конкретної відповіді, роз’яснення (наприклад, дати відповіді на запитання, ставити запитання тощо). Питання
| |
Хід уроку
|
Перебіг уроку
|
Вид уроку: урок засвоєння нових знань
|
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
|
У вітчизняній лінгводидактиці тип і вид уроку належать до різних методичних понять.
До основних типів уроку належать: урок засвоєння нових знань; урок формування практичних умінь і навичок; урок повторення; урок узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок; урок контролю навчальних досягнень учнів; урок корекції знань, умінь і навичок учнів; урок розвитку комунікативних умінь (урок мовленнєвого розвитку) та ін.
Вид уроку зазначають тоді, коли урок проводять нестандартно. Тому ця рубрика в конспектах і розробках не є обов’язковою. Видами уроку можуть бути: урок-дослідження; урок-пошук; урок-екскурсія; урок-дискусія; урок-лекція; тренінг-контроль та ін.
|
Детальніше з матеріалами авторської статті "Основні аспекти мовленнєво-методичної компетентності сучасного вчителя-словесника" можна ознайомитися в журналі "Дивослово" (2012. - № 5. - С. 13-18).
Немає коментарів:
Дописати коментар