БЕЗКОШТОВНІ РЕСУРСИ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО !
1.
2.
Опорні схеми для підготовки до зно з української мови:
3.
4.
5.
6.
http://pravopys.net/
7.
https://znoclub.com/pidgotovka-do-zno/803-programi-ta-kharakteristiki-testiv-zno.html
8.
9.
10.
Інформаційні ресурси, про які мають знати вчитель та учні:
11.
Дистанційне навчання, про яке мають знати вчитель та учні:
Курс «Українська мова та література. Підготовка до ЗНО» покликаний допомогти всім охочим вступникам поглибити та закріпити набуті знання із шкільного курсу української мови та літератури.
Цей курс розрахований не на вивчення української мови та літератури як такої, а на допомогу вам саме у підготовці до ЗНО. Він містить необхідні для підготовки відомості, теми та матеріали :
https://prometheus.org.ua/zno/
https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:ZNO+UKR101+2017_T1/about
12.
Дистанційне навчання, про яке мають знати вчитель та учні:
13.
Дистанційне навчання, про яке мають знати вчитель та учні:
Курс :
14.
ЧЕТВЕР
16. Самостійне навчання як наслідок системної роботи
17. Сервіси контролю: тестові платформи
18. Інформаційні ресурси, про які мають знати вчитель та учні:
Сайт :
Сайт:
https://ukr-mova.in.ua/library/nagolos
https://drive.google.com/file/d/11LZgR9_7uCtTT23ROFkNh_Jo6ZiT4flG/view
Користуйся словником
НОРМИ НАГОЛОШУВАННЯ
НАГОЛОШУВАННЯ ПРІЗВИЩ
Користуйся словником
Словник наголосів
А
абИхто
абИчий
алфАвіт
Б
близькИй
босОніж
бОрючись
будь-хтО
б’ючИ
В
вербА
веретЕно
везтИ
вестИ
вИгадка
визнАння
вимОва
вимОга
вИнагородити
вИпадок
вИпрягти
вирАзність
виставкОвий
вичЕрпний
возз’ЄднАння
вОїнський
Г
гетьмАнський
горобИна
городИти
горошИна
грушЕвий
Д
далечинА
дворОвий
децимЕтр
дИхання
діалОг
дІдів
діточкИ
дІтьми
довестИ
довІдник
дОнька
допІзна
досхочУ
дочкА
дОщечка
дощовИй
Ж
жадАний
жалИти
жалюзІ
жаркИй
живОпис
живопИсний
житлО
житловИй
З
завдАння
завдОвжки
зАгАдка
зАйнятий
запитАння
застЕлити
зібрАння
злЕгка
зОвсім
І
ідучИ
Іскра
Ї
істівнИй
К
кАжучи
кИдати
кіломЕтр
кОвзатися
кОрИсний
котрИй
кропивА
Л
легкИй
листопАд
літОпис
льодовИй
лялькОвий
М
медикамЕнт
мерЕжа
местИ
мілімЕтр
морОчити
Н
навІки
навкОло
навчАння
насАмперед
незлічЕнний
незлІчений
ненАвидіти
ненАвисть
несказАнний
нескАзаний
нестИ
новИй
нуднИй
О
обіцЯнка
обрАння
обрУч
одинАдцять
одноразОвий
Олень
олЕнячий
острівнИй
Отже
П
пізнАння
плигАти
поблизУ
пОдруга
позАочі
полЕжати
пОмИлка
порядкОвий
посИдіти
послАння
постОяти
посУха
прийнЯти
прИязний
прОстИй
Р
ранкОвий
річковИй
розв`язАння
розповІстИ
руслО
С
саднО
сАнкИ
сантимЕтр
свердлО
серЕдина
спИна
старАнність
стОляр
Т
тОвпитися
товстИй
тонкИй
торф`янИй
У
украЇнець
украЇнський
урочИстий
Ф
фартУх
Х
хтОзна-якА
Ц
цЕнтнер
цИган
цукрОвий
Ч
чарівнИй
черговИй
черпАти
черствИй
читАння
чорнОзем
чорнОслив
чотирнАдцять
Ш
швидкИй
шовкОвий
Я
яка-нЕбудь
яскравІший
ялИнкОвий
ялИновий
ярмаркОвий
Порівняй наголошування і запам'ятай !
Українська мова
|
Російська мова
|
топОля
|
тОполь
|
ненАвидіти
|
ненавИдеть
|
Олень
|
олЕнь
|
дОшка
|
доскА
|
руслО
|
рУсло
|
фартУх
|
фАртух
|
просІка
|
прОсека
|
дОговір
|
договОр
|
рукОпис, літОпис
|
рУкопись, лЕтопись
|
спИна
|
спинА
|
дочкА
|
дОчка
|
отАман
|
атамАн
|
кИшка
|
кишкА
|
цИган
|
цигАн
|
прИятель
|
приЯтель
|
змОвчати
|
смолчАть
|
страшнИй
|
стрАшный
|
малИй
|
мАлый
|
зАгадка
|
загАдка
|
крОїти
|
кроИть
|
кИдати
|
кидАть
|
дрОва
|
дровА
|
кОлесо
|
колесО
|
вітчИм
|
Отчим
|
новИй
|
нОвый
|
веретЕно
|
веретенО
|
мОлодь
|
молодЁжь
|
одинАдцять
|
одИнадцать
|
папУга
|
папугАй
|
товарИство
|
товАрищество
|
пОслуга
|
услУга
|
шИроко
|
широкО
|
горОшина
|
горошИна
|
посУха
|
зАсуха
|
кропивА
|
крапИва
|
Запам’ятайте наголошені склади:
1-ий склад
|
2-ий склад
|
3-ій склад
|
4-ий склад
|
вАги
вИпадок вІльха вчЕння гЕтьман дАно дОнька, дОньчин (але дочкА, доччИн) жАлісливий зрУчний кАмбала кИшка кОлія кОсий нІздря Оцет пОмилка (рідше – помИлка) пОсмішка прИщіпка рИнковий рАзом рУно спИна стАтуя фОльга фОрзац цЕнтнер цИган щИпці Яловичина |
абО
аджЕ алЕ арАхіс борОдавка вибОїна визвОльний вітчИм вперЕміш/ж всерЕдині гуртОжиток данИна допІзна експЕрт жадАний житлО індУстрія іржАвіти квартАл мерЕжа надлИшок отАман позАторік почАсти промІжок пулОвер серЕдина танОк тризУб цемЕнт ціннИк чорнОслив чорнОзем
арАхіс
асфІксія
|
бюлетЕнь
верблюдИця гастронОмія горілИць горошИна двоскладОвий диспансЕр джентльмЕн докумЕнт жалюзІ запитАння інженЕрія інструмЕнт каталОг металУргія некролОг низинА перелЯк псевдонІм симетрІя соломИнка урочИстий |
безготівкОвий
безперестАнку буржуазІя ветеринАрія дешевинА медикамЕнт нафтопровІд начистотУ невитравнИй неврастенІя недовіднИй сирокопчЕний щодобовИй |
Слова з подвійним наголошенням (значення не змінюється) :
1. Морквяний - морквяний
2. Мандрівний - мандрівний
3. Мабуть - мабуть
4. Корисний - корисний
5. Картопляний - картопляний
6. Допоміжний - допоміжний
7. Доповідач - доповідач
8. Вугільний - вугільний
9. Байдуже - байдуже
10. Апостоф - апостроф
11. Вишиванка - вишиванка
12. Перегук - перегук
13. Доглядач - доглядач
14. Хлюпнути - хлюпнути
15. Первісний - первісний
16. Завжди - завжди
17. Помилка - помилка
18. Також - також
19. Весняний - весняний
20. Ведмедиця - ведмедиця
21. Наглядач - наглядач
22. Пам’ятки - пам’ятки
23. Первісний – первісний
24. Помилка – помилка
25. Простий – простий
26. Сивіти – сивіти
27. Старіти – старіти
28. Черствіти – черствіти
29. Ясний – ясний
30. Боляче – боляче
31. Високо – високо
32. Вогняний – вогняний
33. Гаряче – гаряче
34. Жалібний – жалібний
35. Людський – людський
36. Об’єднання – об’єднання
37. Недарма – недарма
38. Прошу – прошу
39. Проклятий – проклятий
40. Усмішка – усмішка
41. Бавовняний – бавовняний
42. Бажаний – бажаний
43. Безвихідь – безвихідь
44. Березник – березник
45. Бескид – бескид
46. Білизняний – білизняний
47. Борщик – борщик
47. Горілиць – горілиць
48. Надвоє – надвоє
49. Натроє – натроє
50. Броня – броня
Слова з подвійним наголошенням (значення змінюється) :
- Атлас – атлАс
- вИгода – вигОда
- дЕнце – денцЕ
- бАрочний – барОчний
- бАтьківщина – батьківщИна
- зАсік – засІк
- зАв’язка – зав’Язка
- кОлос – колОс
- лупА – лУпа
- лАпки – лапкИ
- повЕрх – пОверх
- приклАд – прИклад
- пронОсити – проносИти
- проповзАти – пропОвзати
- сІм’я - сім’Я
- типОвий – типовИй
- тІпати – тіпАти
- рЕмінь - ремІнь
Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має значно більше труднощів, ніж у формуванні лексики. Пояснюється це строкатістю наголошування в різних говорах української мови, а також впливом сусідніх мов, насамперед російської та польської. Ще один чинник , що не сприяє закріпленню нормативного наголошування серед широкого загалу мовців, - надуживання у творах багатьох авторів, особливо сучасних, поетичними вільностями. Нерідко це зовсім не поетичні вільності (тобто відступи від норм, зумовлені стилістичними та ритмомелодійними міркуваннями), а просто мовна безграмотність, неохайність.
В українській мові наголос різномісний, вільний. Крім того – рухомий. І цим теж зумовлена проблема нормативності в наголошуванні слів, бо в мовах, де наголос статичний , є єдина мовна норма – наголошується останній склад (як у французькій мові) чи передостанній (як у польській мові).
Українська мова має сталу систему наголошення . яка склалася на основі середньо-наддніпрянського наріччя.
Якщо простежити за наголосом у різних частинах мови, можна виділити групи слів, які мають однаковий наголос:
- у словах із суфіксами : - чин-а, - щин-а – наголос на основі сталий: Доне́ччина, Полта́вщина, але Галичина́;
- в іменниках з префіксами: ви- , по- – наголос падає на префікс: ви́падок, ви́няток, по́ділка, по́смішка, але вимо́ва;
- у трискладових словах віддієслівного походження наголос падає, як правило, на той склад, на якому він в інфінітиві: чита́ння, пита́ння, нада́ння, навча́ння, завда́ння, а в двоскладових – на закінчення : буття́, знання́, але вмі́ння, вче́ння;
- у складних іменниках наголошується сполучний голосний: руко́пис, літо́пис, але листопа́д;
- в іменниках іншомовного походження наголос сталий. Іменники на –метр наголошуються на останньому складі: сантиме́тр, дециме́тр, кіломе́тр, але баро́метр, мано́метр, спідо́метр;
- серед прикметників чимало слів з подвійним наголосом: я́сний - ясни́й, весня́ний - весняни́й;
- багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного походження , мають наголос на тому складі, що й іменники: газ-га́зовий, атом-а́томний, але цегляни́й, цехови́й;
- у числівниках діє закон аналогії щодо наголошення: одина́дцять, чотирна́дцять, бо двана́дцять, трина́дцять; сімдеся́т, вісімдеся́т, бо п’ятдеся́т, шістдеся́т;
- у займенниках щодо наголошення існує системність. Багато з них має наголос на закінченні: мене́, тебе́, але якщо з’являються прийменники, то наголос переходить на основу: у те́бе, для ме́не;
- дієслову теж властива системність у наголошенні, проте порушення норм спостерігається. Наприклад: у першій особі однини теперішнього часу і майбутнього часу наголошується переважно закінчення: роблю́, кажу́, візьму́, але співа́ю. За аналогією до другої та третьої особи однини часто замість кажу́, стою́, роблю́ помилково вимовляють ка́жу, сто́ю, ро́блю;
- у прислівниках наявний подвійний наголос: за́вжди – завжди́, ба́йдуже – байду́же.
Подвійний наголос в одному й тому ж слові розхитує літературну норму, тому в слові закріплюється один наголос, а з другим слово вживається рідко або змінює значення.
НАГОЛОШУВАННЯ ПРІЗВИЩ
Значна частина прізвищ у відмінкових формах однини вживається з наголошеним суфіксом: Галага́н, Біла́н.
Одні з них у непрямих відмінках зберігають суфіксальний наголос: Галага́на, а інші мають наголошення на закінчення: Білана́.
Є прізвища з кореневими наголосами: Ко́роп, Бо́ртник.
Наголошене закінчення мають двоскладові прізвища на –ко: Ляшко́, Хомко́, Бусько́, Синько́.
Прізвища на –енко мають як кореневий , так і суфіксальний наголос. Це залежить від сталості чи рухомості наголосу тих слів, від яких вони походять: Титаре́нко, Мірошниче́нко, Наза́ренко.
Прізвища на –щенко вживаються з кореневим наголосом: Ва́щенко. Глу́щенко.
Прізвища на –ченко мають кореневий наголос: Зі́нченко, Де́мченко,. Проте, якщо в таких прізвищах перед приголосним -ч- є голосний, наголос падає на суфікс: Новиче́нко, Вербиче́нко.
Прізвища , етимологія яких виразна, не можуть відступати від норм наголошення слів, які виступають у ролі загальних назв: Гуса́к, Ко́валь.
Ігнорувати мовною нормою наголошування слів – значить сприяти:
- розрізненню лексичного значення слів: мука́ (борошно) – му́ка (фізичне чи моральне страждання);
- розрізненню граматичного значення слів: учителі́в (Р. в. множини іменника) – учи́телів (присвійний прикметник).
Порушення мовної норми наголошування можуть бути зумовлені :
- діалектним оточенням: ве́зти, не́сти;
- недостатньою обізнаністю мовця із системою літературного наголошування: агрономі́я;
- інтерференцією контактних з українською мов: вільха́, до́чка.
Акцентні норми СУЛМ відбиті в орфоепічних словниках, орфографічних словниках, словниках-довідниках та ін.. Але нормалізація українського літературного наголосу триває. Вона пов’язана з нормуванням наголошення слів і форм, що вживаються з паралельними наголосами. Тобто: основна тенденція в удосконаленні акцентної системи української мови полягає в закріпленні за кожним словом одного наголосу. Наступний етап уніфікації наголосу буде пов'язаний із поступовим усуненням зайвих дублетів, тобто таких, що не виявляють тенденції до розрізнення значення слів, а лише обтяжують або й зневиразнюють наголосову систему.
Отже, в усному діловому спілкуванні необхідно дотримуватися орфоепічних і акцентуаційних норм української мови та правил евфонічності. Фонетична незграбність негативно впливає на співрозмовника, що може позначитися на результатах спілкування.
Розподіліть слова в групи за наголошеними складами: з наголосом на 1-ому, 2-ому та 3-ому складі :
Складні випадки наголошування слів
Визнач правильний варіант наголошування слів :
:
Вебінар.
Немає коментарів:
Дописати коментар