ПРИГАДУЄМО...Фонетика...Самостійні частини мови...

                                           
             

 




























































                                                 
 



































































                            















                                              








                 
                





















                    




                           






























    






                               
     
                          




































































Щоб не помилитися у ПОДВОЄННІ приголосних,-- зверніть увагу на те ,як і де ми подвоюємо, скажімо  -НН:

Вам буде легко зрозуміти,якщо ви занотуєте собі у пам*яті, що :
* Здебільшого подвоюються усі приголосні в українській мові,ЯКЩО ВОНИ знаходяться МІЖ 
ДВОМА ГОЛОСНИМИ.
Для прикладу: ЛУШПИ-(НН)-Я,НАСІ-(НН)-Я, і т.д. частенько ОДНА з приголосних є М*ЯКОЮ: СІ(ЛЛ)Ю,-- вслухайтесь,бо не може бути "сілю"(орфоепія з такою вимовою не погодиться),теж саме ПІЧЧЮ,але ж не "пічю"(не звучить,і не ПЕЧЕЮ,бо й слова такого немає.
Зверніть увагу,що останні два приклади не були в Наз.відмінку,як перші.
* І ще --У слові ПИСЬМЕННИК -- є подвоєння,а у слові СВЯЩЕНИК --НІ! Хоча начебто однакові суфікси і мало б бути згідно правил про МЕЖІ:
ПРЕФІКСІВ З КОРЕНЕМ,КОРЕНЯ З СУФІКСОМ..,але ,окрім ПРАВИЛ,звернімо увагу на те,що слово 
СВЯЩЕНИК не має особливого с е м а н т и ч н о г о значення..Тобто,--це звичайна людина,що служить церкві і Богові. В слові немає й емоційного н а н т а ж е н н я,--воно звичне,
* але є слова(зокрема давні,старовинні,--АРХАЇЧНІ),які вимовляються особливою внутрішньою,подекуди і зовнішньою і н т о н а ц і є ю,наголошенням,у даному випадку дещо п і д н е с е н о :  і словах: СВЯЩЕ(НН)ИЙ(це не такий як усі ,для прикладу:"священний обов*язок захищати Батьківщину",СВЯЩЕННА особа,та яка віддає себе БОГОВІ,--тут "священність " йде від "святости",а це Божа ласка,особливий стан.


Може бути навпаки: НЕВБЛАГАННИЙ(якого не переконати,не надоумити,--немає кінця переконанню..).Бачимо,що то ЗАВЕРШЕННА дія.,тільки ж безрезультатна...безконечна,яка теж емоційна--,буває негативною і позитивною(в потребі).