Навіщо нам Путін..., коли в нас є МОН!
Схоже, що після наміру знищити в українських школах історичну пам'ять (історію України та українознавство), національну культуру (українську літературу) й знання з природничих сфер (об'єднання негуманітарних предметів) Міністерство освіти і науки вирішило убити у школах не лише викладання українською мовою, а зрощувати вже на рівні середньої школи цілі іншомовні, чужокультурні й етноокремішні анклави в масшабах усієї країни, що вже за кілька років переростуть у ворожі українській державності сепаратистські, деінкорпоровані та руйнівні землі, які де-факто вже не належатимуть Україні.
А тоді від де-факто до де-юре та до підриву з середини держави Україна залишиться лише один крок (одне покоління випускників цих середніх шкіл), пише Павло Гай-Нижник на своєму особистому сайті.
Вітаю усіх з невеселою перспективою не лише запуску процесу отупіння наших дітей через примітивізацію навчального процесу (до речі, а Ви замислювалися як вони тоді (не)здадуть ЗНО і чи вистачить у Вас коштів на репетиторів тощо; навчальний рік, до речі, намагаються продовжити до 1 липня), а й зі спробою зруйнувати соборність і майбуття Української Держави. Ваші (наші) діти складуть тоді невдовзі не лише клас обслуги й наймитів у касти обраних, а й не матимуть національної гідності, самоусвідомлення себе Українцями й елементарного інтелекту, а отже – держави, Батьківщини, майбуття!
Замість того, аби слухати побрехеньки про реформи в галузі освіти і науки пропоную Вам безпосередньо запитати про ці "реформи" в науковців та викладачів ВУЗів, а щодо середньої школи – прочитати й проаналізувати документи та проекти МОНу, зокрема, хоча б ст.5 проекту Закону про загальну середню освіту, або дізнатися про що домовлялася міністр щойно із болгарами та ін.
Тим часом українська (!) громадськість, яка ніколи насправді не обговорювала вищевказаний законопроект, обурилася і протестує. Проте, вище я зауважив на ст.5 проекту Закону про середню освіту (тобто про школу). Хтось знайшов цей проект, який нібито давно перебуває у громадському обговоренні? Ні? Ну, звісно ж.
Я його Вам оприлюдню і поясню (коротко й тезово).
Закон про загальну середню освіту, шкільна реформа,Відповідно до цієї частини закону, вірніше проекту, що на нас очікує: вони (Мініністерство освіти і науки) хтять виділити квоти для вивчення предметів на мовах національних меншин (обсяг для мов нацменшин – не менш 10% з поступовим збільшенням їх частки до 20%). При цьому, представникам т.зв. «корінних народів» (з якого пальця висмоктано це формулювання?!) або нацменшин гарантується право вивчати свою мову або в школах або через національні культурні товариства. А також отримувати на ньому шкільну освіту – поряд з державною мовою.
Звучить гарно, але юристи скажуть, що відповіно до цього закону, в анклавах , скажімо у Закарпатіі 20% шкіл офіційно перейдуть на російську мову, а 40% – на мадярську. Тепер спроектуйте це на Буковину чи, скажімо, на Центральну або ж Лівобережну Україну (ну, наприклад, на підконтрольні терени Донбасу, Січеславщину тощо). Але фішка не в тому, цей проект закону дає юридичні підстави, аби 60%, а на Сході усі 90%, були російськомовні школи!
Навіщо нам Путін..., коли в нас є МОН!
Ні, гра іде про повсяжні деукраїнізовані анклави, а про українську – то так, аби було. Кілька Косово і Босній прямо під ребро, а російська і «рускій мір» знов стануть домінатою на Лівому березі! Супер! У серці на усіх грудях України, яка залишиться лише за назвою! А як гарно усе оформили… Тобто з нас прагнуть зробити таку собі Укро-Боснію-Герцоговину...
Далі буде... От тільки: що буде?... Задумайтеся, батьки... Допоки не пізно!
Немає коментарів:
Дописати коментар