Сторінки

Напевно, цього дня буде не зайвим пригадати людей, які не боялися доносити правду про події в Україні у 1932-1933 роках. Минулого року ми підготували добірку розповідей від Інституту національної пам'яті.

Серед тих людей був і Гарет Джоунс - валлійський журналіст, що всупереч заборонам і страху у 
1933 році рушив вглиб страждаючої Харківської області.
У роки голоду лише одиниці, всупереч машині пропаганди, спробували зазирнути за її лаштунки і розповісти про лихо. Дорогою ціною.
BBC.COM

Бачив цю світлину, але не задумувався. А дійсно, новий "господар" на порозі

Український інформаційний простір
Фото із села Удачне на Донеччині. Виселення української родини, яку "розкуркулили". На порозі вже новий "хазяїн" із-за порєбрика. Що не так сказав Нищук?
Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с.Удачне Донецької області. 1930-ті рр. Фото Марка Желізняка з Центрального державного кінофотофоноархіву України. Більше за посиланням
goo.gl/9kFWnj

Голодомор – геноцид проти українців, які у 1930-1932 рр. підняли понад 5000 антирадянських повстань

https://informnapalm.org/ua/golodomor/

Згідно з останніми підрахунками демографів, від голоду і штучно організованого Голодомору протягом 1932-1934 рр. загинуло 3,9 млн осіб. Ще 600 тис. – непрямі втрати (ненароджені).
28 листопада 2006 року Верховна Рада прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», у якому офіційно визнала його геноцидом українського народу. Публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні визнано наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності українського народу і є протиправним.
Понад 20 країн визнали ці трагічні події геноцидом або злочином сталінського режиму. Відповідні рішення прийняли також міжнародні організації, серед них Генеральна Асамблея ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Європейський Парламент. Російська Федерація, яка вважає себе правонаступницею Радянського Союзу, не визнає факт геноциду українського народу способом Голодомору 1932-1933 рр.
Автор концепції геноциду та один з ініціаторів прийнятої в ООН у 1948 році «Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» доктор Рафаель Лемкін вважав Голодомор геноцидом українського народу.
Одночасно з голодом, що охопив великі регіони СРСР у Поволжі, Західному Сибіру, Південному Уралі та Північному Казахстані, сталінський режим в Україні здійснював план цілеспрямованого вбивства селян, забираючи всі запаси їжі. Ця політика супроводжувалась репресіями проти української інтелігенції, української Церкви, кадрів у промисловості й навіть проти українських радянських керівників. Так Кремль намагався приборкати непокірну республіку в умовах невдач комуністичного будівництва на початку 1930-х років та страху воєнного вторгнення із Заходу.
Напередодні трагедії, у серпні 1932 р., Сталін писав Кагановичу:
«Найголовніше зараз Україна. Справи на Україні дуже погані. Погано по партійній лінії. Кажуть, що у двох областях України (здається, Київській та Дніпропетровській) приблизно 50 райкомів висловилися проти плану хлібозаготівель, назвавши його нереальним. […] Погано по пінії ДПУ. Реденсу не під силу керувати боротьбою з контрреволюцією в такій великій та своєрідній республіці, як Україна. Якщо не візьмемося негайно за виправлення ситуації на Україні, Україну можемо втратити. Майте на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні сильніша, ніж думає Реденс чи Косіор. Майте також на увазі, що в українській компартії (500 тис. членів, хе-хе) чимало (так, чимало!) гнилих елементів, свідомих і несвідомих петлюрівців, зрештою – прямих агентів Пілсудського. Як тільки справи погіршають, ці елементи не зволікатимуть і відкриють фронт всередині (і ззовні) партії проти партії. Найгірше те, що українська верхівка не бачить цих небезпек».
Довгий час, навіть після проголошення Незалежності України, побутувала маса міфів, які створювали образ замученого, слабкого і готового бути жертвою українця, який не чинив спротиву репресіям, пухнув від голоду, але не опирався радянській владі. Так створювали психологічний бар’єр, відчуття страху та покори перед всемогутньою імперією, в ролі якої на той час виступав СРСР.
golodomor-oruzhieНа фото: зброя, вилучена в Корюківському районі Чернігівщини у 1932 р. Згідно з документами архівів, зброя належала «контрреволюційній організації» «Вільне Козацтво».  
Насправді трагічній розв’язці 1932-1933 рр. передував активний опір українських селян колективізації. У лютому-березні 1930 р. ДПУ зафіксувало в Україні «безлади» у 1895 селах у 41-й з 44 округ УСРР. Мирні селянські виступи часто переростали в розправи над місцевими представниками влади та комуністичними активістами. У тому році в Україні відбулося понад 4 тис. масових протестних виступів, у яких брали участь, за оцінками дослідників, приблизно 1,2 млн осіб. У різних регіонах з’явилися партизанські загони й навіть спалахували масові повстання. Найвідомішим з них було Павлоградське повстання, що охопило на початку квітня 1930 р. приблизно десять сіл та хуторів на Дніпропетровщині.
За перші 7 місяців 1932 року органи ДПУ зафіксували в УСРР понад 900 виступів, що становило 56 % всіх антикомуністичних виступів у СРСР. Тоді ж із колгоспів вийшли 41 200 селянських господарств, приблизно 500 сільських рад відмовилися приймати нереальні плани хлібозаготівель. У 1931 р. органи ДПУ УСРР зазначали активність 28-ми політичних «банд».
povstantsyГрупове фото затриманих українських повстанців проти радянської влади з архівів. 1930 р. Місце створення фото – Осинівський район, Донецька область, Україна.
Навіть коли більшість вогнищ спротиву було придушено і влада забрала у селян їжу, вони не сиділи, склавши руки. Голодуючі нападали на зерносховища, де зберігалося забране у них зерно, кидали роботу в колгоспах і по можливості бралися за зброю. У 1932 р. зафіксовано понад 1000 актів збройного опору режиму.
Тож коли ми вшановуємо жертв Голодомору, ми згадуємо людей, які боролись, воювали і вмирали за своє життя і свободу. 
   В XXI столітті ми зіштовхнулися з новою агресією старого ворога. Він, як і 83 роки тому, прийшов убивати українців, окупувати українську територію і насаджувати свій режим, встановлювати порядки, за яких немає місця свободі та розвитку, а тільки – заборона харчових продуктів і розчавлювання гусей тракторами як спосіб примушування холопів плазувати перед господарями. 

Інформація підготовлена спеціально для сайту InformNapalm.org. При повному або частковому використанні матеріалу активне посилання на статтю на сайті обов’язкове.

неділя, 20 листопада 2016 р.

21 листопада 2016, понеділок : День Гідності та Свободи

                                        День Гідності та Свободи
Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Цю промову можна віднайти у 3 частині "Історії Русів" (іст. хроніка поч. 18 ст.)

                                               Генеральний осавул Іван Богун                                      

                                                      Генеральний осавул Іван Богун

"Хто такі москвини та московський народ" - промова генерального осавула Івана Богуна
Полковник Іван Богун виголосив цю промову на раді в гетьманській столиці Чигирині (що на Черкащині) навесні 1650 року. Для нашого народу вона надалі залишається актуальною.
Текст промови Богуна (1650) на раді в Чигирині:
"У народі Московському владарює найнеключиміше рабство і невільництво у найвищій мірі, у них, окрім Божого та Царського, нічого власного нема і бути не може, і людей, на їх думку, створено нібито для того, щоб у ньому не мати нічого, а тільки рабствувати. Самі вельможі та бояри московські титулуються звичайно рабами царськими і в просьбах своїх завжди пишуть вони, що б'ють йому чолом; стосовно ж посполитого народу, то всі вони вважаються кріпаками, начебто не від одного народу походять, а накуплені з бранців та невільників; і тії кріпаки або за їх назвою крестьяни обох статей, себто чоловіки та жінки з їхніми дітьми, за невідомими у світі правами та привласненнями продаються на торжищах і в житлах од власників і господарів своїх нарівні з худобою, а незрідка і на собак вимінюються, і продавані при тому мусять бути ще зумисне веселими і виказуватися своїм голосом, добротою і знаннями будь-якого ремесла, щоб через те скоріше їх купили і дорожче заплатили. Словом сказати, з'єднатися з таким неключимим народом є те саме, що кинутися із вогню в полум'я".
"Неключимий" означає "непотрібний".
http://www.ar25.org/article/hto-taki-moskvyny-ta-moskovskyy-narod-promova-generalnogo-osavula-ivana-boguna.html

четвер, 17 листопада 2016 р.

6- А клас ! Для вас Володимир РУТКІВСЬКИЙ. ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ. Частина 2. На Козацьких островах

НА КАМ’ЯНОМУ ОСТРОВІ
Під вечір вони вирушили углиб дніпровських плавнів. Та перед тим Швайка скочив на Вітрика, випростався на повен зріст і довго вдивлявся з-під долоні у татарський степ.
Схоже, Швайку щось дуже непокоїло. Нарешті він зістрибнув з Вітрика, взяв його за повід і повів в очерети.

З 01.11. по 01.12.2016 р.- відзначаємо День української писемності та мови! 08.11.2016.: для 5-Б класу проводиться захід силами 6-А, 6-Б,10-А класів !

9 листопада - День  української  писемності  та  мови 
Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.






                                                 День української писемності та мови