Бути розумним – модно! Наближаємося до 9 листопада - День української писемності та мови . Прислів'я та приказки про мову

Це свято було встановлено Указом президента України від 6-го листопаду 1997-го № 1241/97 і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. 

Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.

Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш. 

Більше діла — менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Мовивши слово, треба бути йому паном.

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Від красних слів язик не відсохне.

Від солодких слів кислиці не посолодшають.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзається.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Впік мене тим словом, не треба й вогню.

Гостре словечко коле сердечко.

Де мало слів, там більше правди. 

Діла говорять голосніше, як слова.

Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.

Добре слово краще, ніж готові гроші.

Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.

З пісні слова не викидають і свого не вставляють. 

І від солодких слів буває гірко. 

Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.

Коня керують уздами, а чоловіка — словами. 

Красне слово — золотий ключ. 

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів. 

Краще переконувати словами, як кулаками. 

М'які слова і камінь крушать. 

На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся. 

Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить. 

Не кидай слова на вітер. 

Не так то він діє, як тим словом сіє.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Слово — не полова, язик — не помело.

Слова пристають, як горох до стінки.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Слово — вітер, письмо — грунт.

Слово до ради, а руки — до звади.

Слово до слова — зложиться мова.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити. 

Слово старше, ніж гроші. 

Удар забувається, а слово пам'ятається. 

Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.

Чиєсь одне слово губить діло. 

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Як овечка: не мовить ні словечка.

Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.

Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть. 

Перше погадай, потім повідай.

Що кому треба, той про те й теребить.

Байка байкою, а борщ стигне.

Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.

Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.

Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия. 

Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.

Дурний язик попереду розуму біжить. 

Дурний язик — голові не приятель.