Наша мова українська - мелодійна, солов'їна, єдина древня й неповторна мова в світі. І нехай сховається цей "вєлікій і могучій", казьонний язик перед нашою мовою, яку віками старалися знищити чисельні вандали - воріженьки.Та не вийшло, вона живе в серцях поколінь українців, бо заслуговує на це. Судіть самі, як вона велично й неповторно звучить перед "велікм і магучєм" язиком московитів...
В Україні молоді люди - юнак і дівчина - знайомляться, закохуються, одружуються, створюють молоду поважну українську родину, а в Московії - втрескуются, вступают в брак (щось поламане, пошкоджене, погане, браковане).В українській лікарні поважний лікар лікує хворих, а в Московії в больніце болєют, а врач врйот. В Україні одвічну батьківську землю називають батьківщиною, її шанують, оберігають і захищають, в Московії місце народження називають родіна ( там, де народився), яку покидають, як кочівники й заброди без роду - племені, і як загарбники грабують, окуповують чужі , не свої землі.
Український мисливець - це людина мисляча, яка оберігає і захищає братів наших менших, а російський охотнік приглядається, як щось вкрасти, має охоту все, що погано лежить привласнити.
Українські назви масло вершкове, олія,мастило моторне,трансмісійне, трансформаторне в Московії називають одним словом - масло.
Один японський інженер- автомобіліст ніяк не міг второпати, чому на автозаводі майстер просив свого помічника подати чергову деталь, яку чомусь називав "ета хирня", бо в Японії кожна з тисячі найменовань мала свою технічну назву.
А український гумор Остапа Вишні, Павла Глазового, Андрія Сови, Анатолія Пономаренка, Євгена Дударя - це грізна, неповторна сила й зброя проти пропащих негідників і ворогів.
Час відродження настав: то ж розмовляймо, спілкуймося українською, плекаймо і поважаймо свою рідну українську мову, а московити нехай чешуть, січуть, калякують своїм язиком.
Шануймо, плекаймо рідну українську мову, бо поки буде жити наша мова - буде Україна !
Немає коментарів:
Дописати коментар