Весна — наші батько й мати.
Весна кличе в поле.
Весна красна квітками, а осінь — пирогами.
Весна ледачого не любить.
Весняний день рік годує.
Весняне сонце як дівчини серце.
Високо і швидко пливуть у небі хмари — на гарну погоду.
Грак прилетів — через місяць зійде сніг.
Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
До першого грому земля не розмерзається.
Довгі бурульки — на тривалу весну.
Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.
Коли квітень з водою, то травень з травою.
Ластівка в квітні день починає, а соловей кінчає.
Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
На теплого Олекси (З0 березня) щука лід хвостом розбиває.
Пізня весна не обдурить.
Побачив шпака у дворі — знай: весна на порі.
Ранні ластівки — щасливий рік.
Сині хмари — на тепло.
Сій вчасно — вродить рясно.
Сонце гріє, сонце сяє — вся природа воскресає.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий май буде
Травнева роса краща вівса.
Травневий дощ все одно, що з грибами борщ.
У квітні погода один день блисне, а сім днів кисне.
Уночі тріщить, а вдень плющить.
Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
Чайка сіда на воду — чекай доброї погоди.
Як почав орать, то в сопілку не грать.
Як терен квітнем забіліє — селянин ячмінь сіє.
Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерев — на холодне літо.
Якщо у березні вода не тече, у квітні трава не росте.
Яр-весна — наш отець і мати: хто не посіє — не буде збирати.
Немає коментарів:
Дописати коментар