Словник фразеологізмів
1. Бабьи сказки - сон рябої (білої, сивої) кобили.
2. Без задних ног - не чуючи ніг.
3. Без сучка и задоринки - комар носа не підточить.
4. Без царя в голове - без клепки в голові.
5. Белыми нитками шито - пальці знати.
6. Бередить, разбередить душу - роз'ятрювати, роз'ятрити душу.
7. Бить баклуши - бити байдики.
8. Больное место - вразливе місце.
9. Бранить на все корки - лаяти на всі заставки.
10. Бросать тень - вводити у неславу.
11. Бросаться в глаза - впадати у вічі.
12. Будьте добры (любезны) - будьте ласкаві, коли ваша ласка.
13. Было, да сплыло - було, та загуло.
14. Быть на хорошем счету - мати добру славу.
15. В два счета - не змигнувши оком.
16. В подметки не годится - і в слід не ступить, і нігтя не вартий.
17. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала.
18. Валять дурака - клеїти дурня.
19. Вертится в голове - снується в голові.
20. Видавший виды - бував у бувальцях.
21. Воображать о себе - високо нестися.
22. Воплощенное благородство - втілення шляхетності.
23. Вот в чем загвоздка - от де притичина.
24. Вот где собака зарыта - от у чім сила.
25. Вправлять мозги - вставляти клепку.
26. Врезаться в память - датися в тямки.
27. Встать поперек горла - стати кісткою в горлі.
28. Выдрать за уши - нам'яти (накрутити) вуха.
29. Выеденного яйца не стоит, не стоит сломанного гроша - не вартий дірки від бублика, ламаного шеляга не вартий.
30. Выкинуть (отколоть, отмочить) коленце - устругнути (утяти) штуку.
31. Глаза на лоб лезут - очі рогом лізуть.
32. Гнать в шею (взашей) - гнати в потилицю (втришия, у три вирви).
33. Говорить в глаза - казати у вічі.
34. Гол как сокол - голий як бубон (як руда миша, як долоня).
35. Голова еловая - капустяна голова, голова наче клоччям набита.
36. Голодный как волк - їсти хочеться, аж шкура болить.
37. Горд как павлин - пишається як пава.
38. Городить чепуху (чушь), нести околесицу - верзти дурниці (нісенітниці).
39. Губа не дура - ласий на чужі ковбаси, губа не з лопуцька.
40. Гулять по рукам - ходити по руках.
41. Давать голову (руку) на отсечение - дати голову (руку) на відріз.
42. Давать нагоняй - давати прочуханки.
43. Дать деру (стрекача) - дати драла (дропака, чосу), накивати п'ятами.
44. Два сапога пара - який їхав, таку й здибав.
45. Двигаться ноздря в ноздрю - рухатися стремено в стремено.
46. Дело мастера боится - діло майстра хвалить (величає).
47. Дело плохо - кепська справа.
48. Денег куры не клюют - грошей хоч греблю гати.
49. Держать в ежовых рукавицах - тримати в шорах (в лещатах).
50. Держать язык за зубами - тримати язика на припоні.
51. Дешевле пареной репы - дешевше від дірки з бублика.
52. Для видимости, для отвода глаз - для годиться, про людське око.
53. До корней волос - по самі вуха.
54. Доводить до белого каления - допекти до живого.
55. Доводить до ума - доводити до пуття.
56. Дойти до ручки - дійти до краю.
57. Дохнуть некогда - ніколи вгору глянути.
58. Еле-еле душа в теле - тільки живий та теплий.
59. За милую душу - з дорогою душею.
60. За ушко да на солнышко - за вухо та туди, де сухо, за хвіст та на сонце.
61. Завить горе веревочкой - ударити лихом об землю.
62. Загнать в угол - загнати в глухий кут.
63. Заговаривать зубы - забивати баки.
64. Задать баню (всклочку) - нагріти чуба, утерти маку, дати перцю, усипати бобу.
65. Затаить дыхание - затамувати подих.
66. Знать (узнать) по чем фунт лиха - дізнатися, по чому ківш лиха, побачити смаленого вовка.
67. И хочется и колется - і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче.
68. Игра не стоит свеч - не варта справа заходу.
69. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки.
70. Искрошить в лапшу (на куски) - посікти на січку (на капусту).
71. Исчадие ада - виплодок пекла.
72. К чертям на рога - до чорта в зуби, до чортів на виступці.
73. Как белка в колесе - як муха в окропі.
74. Как воды в рот набрал - ні пари з вуст, анічичирк.
75. Как на духу - як на сповіді.
76. Как на подбор - один в один.
77. Как нельзя кстати - дуже до речі.
78. Короче воробьиного носа - куціший від заячого хвоста.
79. Куда глаза глядят - світ за очі.
80. Куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять, де чорти навкулачки б'ються.
81. Легок на помине - про вовка промовка, а вовк і в хату.
82. Лиха беда начало - добрий початок - половина діла.
83. Ловить (считать) ворон - ловити ґави, витрішки продавати.
84. Лопнуло терпение - увірвався терпець (терплячка).
85. Мягко стелет, да жестко спать - дивиться лисицею, а думає вовком; добре говорить, а зле творить.
86. На авось - на галай-балай.
87. На одно лицо - на один кшалт.
88. На полном серьезе - цілком серйозно.
89. На произвол судьбы - напризволяще.
90. На свой лад (манер) - на свій кшалт (штиб).
91. Навострить уши - нашорошити вуха.
92. Найти общий язык - знайти спільну мову.
93. Не было печали - не було клопоту, не мала баба клопоту.
94. Не в добрый час - у лиху годину.
95. Не в обиду будь сказано - даруйте на слові.
96. Не в своем (не в здравом) уме - несповна розуму.
97. Не велика птица - не велика цяця, не велике цабе.
98. Не возьму в толк - не збагну, не второпаю.
99. Не давать жизни - не давати просвітку.
100. Не из робкого десятка - не з полохливих, не страшкові діти.
101. Не по карману - купила немає.
102. Не по нутру, не по нраву - не до шмиги, не до смаку.
103. Не по плечу - не під силу, не до снаги.
104. Не поминать лихом - не згадувати лихим словом.
105. Не твоего (не вашего) ума дело - не з твоїм (не з вашим) розумом братися.
106. Не хватило терпения - терпець увірвався.
107. Негде яблоку упасть - ніде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути, ніде яблуку впасти.
108. Несолоно хлебавши - спіймавши облизня.
109. Нести ахинею (дичь, ерунду, галиматью, чепуху, чушь) - верзти (плести) нісенітниці, молоти (верзти) дурниці.
110. Нет и в помине - і сліду немає.
111. Нечего греха таить - ніде правди діти.
112. Нечего и думать - шкода й гадки.
113. Ни два ни полтора - ні те ні се, ні риба ні м'ясо.
114. Ни зги не видно - темно, хоч в око стрель.
115. Ни к селу ни к городу, ни село ни пало - з доброго дива, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота.
116. Ни себе ни людям - і сам не гам і другому не дам.
117. Ни шьет ни порет - не кує й не меле.
118. О вкусах не спорят - у кожного свій самк.
119. Ободрать как липку - облупити як білку (барана).
120. Обратить в шутку - повернути на жарт.
121. Обращаться в бегство - пуститися навтікача.
122. Одетый с иголочки - одягнений як лялечка.
123. Окольным путем - кружним шляхом, манівцями.
124. Опять двадцать пять - знову за рибу гроші.
125. Остаться в дураках - пошитися в дурні.
126. Остаться на бобах (у разбитого корыта, при пиковом интересе) - спіймати облизня, ухопити шилом патоки.
127. От ворот поворот - завертай голоблі, дати відкоша, дати (піднести) гарбуза.
128. Отвести душу - розважити душу.
129. Отняло речь, отнялся язык - відібрало мову, заціпило, язик усох.
130. Отошло от сердца - відлягло від серця.
131. Очертя (сломя) голову - на відчай душі.
132. Палец о палец не ударить - і пальцем не кивнути, за холодну воду не братися.
133. Песенка спета - своє вже відспівав.
134. Плевать в потолок - бити байдики, горобцям дулі давати.
135. Плестись (тянуться) в хвосте - пасти задніх.
136. Пойти с сумой - піти з торбами.
137. Поминай как звали - шукай вітра в полі.
138. Попасть в переделку - ускочити в халепу.
139. Попасть впросак - ускочити в клопіт, скочити на слизьке.
140. Попасть из кулька в рогожку - потрапити з дощу та під ринву.
141. После дождичка в четверг - коли рак свисне.
142. Праздновать труса - підгинати хвіст, удаватися в переполох.
143. Прибавить словцо - докинути слівце.
144. Придержать язычок - припнути язика.
145. Прийтись не ко двору - бути не під масть.
146. Прийтись по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) - припасти до смаку (до вподоби, до серця, до душі).
147. Приковывать взгляд - убирати в себе очі.
148. Прожужжать все уши - протуркати всі вуха.
149. Промокнуть до нитки - промокнути до рубця.
150. Пропасть ни за копейку (ни за грош, ни за понюшку табаку) - пропасти ні за цапову душу.
151. Проще пареной репы - простіше простого.
152. Птица высокого полета - велике цабе, велика цяця.
153. Пудрить мозги - забивати баки.
154. Пускать пыль в глаза - напускати туману, замилювати очі.
155. Пуститься во все тяжкие - пуститися берега.
156. Пьяный в стельку - п'яний як чіп.
157. Разбиться в лепешку - з шкури вилізти.
158. Разводить тары-бары - теревені правити, точити ляси, правити баляндраси.
159. Разделать под орех - дати чосу.
160. Разодетый в пух и прах - виряджений (вичепурений) як на весілля, виряджена як пава.
161. Разыграть шута - удавати блазня.
162. Редко, да метко - хоч раз, да гаразд.
163. С булавочную иголку - як макове зернятко.
164. С бухты-барахты - ні сіло ні впало, знічев'я.
165. С грехом пополам - лиха прикупивши.
166. С гулькин нос - як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста.
167. С умной головы - з дурного розуму.
168. Сами с усами - самі не в тім'я биті.
169. Сбивать с толку - збивати з пантелику.
170. Сбоку припека - приший кобилі хвіст.
171. Свернуть (сломать) шею - скрутити в'язи.
172. Свинец на душе (на сердце) - тягар (камінь) на душі (на серці).
173. Сгореть со стыда - позичати у Рябка очі.
174. Седой как лунь - сивий як голуб.
175. Семи пядей во лбу - премудра голова.
176. Семь потов сошло - нагріти чуба.
177. Свести на нет - звести нанівець.
178. Сесть в лужу (в калошу) - сісти маком (камінчиком).
179. Слухом земля полнится - вісті не лежать на місці.
180. Смотреть букой - дивитися вовком.
181. Со скрипом - на превелику силу.
182. Сослужить службу - стати в пригоді.
183. Строить глазки - пускати бісики, грати (прясти, стригти, стріляти) очима.
184. Строить козни - кувати лихо.
185. Сыр-бор загорелся - зчинилася буча, закрутилася веремія.
186. Тишь да гладь - мир та спокій, тихо та любо.
187. Тришкин кафтан - охрімова свита.
188. Тряхнуть мошной - труснути калиткою (капшуком), розв'язати калитку, сипнути грішми.
189. Удариться в крайность - упасти в крайнощі.
190. Устроить базар - зчинити ґвалт (гармидер).
191. Устроить головомойку - дати нагінки (прочуханки).
192. Учить уму-разуму - наставляти на добрий розум.
193. Хитер (умен) как бес - з біса хитрий (розумний).
194. Хоть пруд пруди - хоч греблю гати.
195. Что ни на есть - хоч би там що, що б там не було.
196. Чтоб тебе (ему) пусто было - хай тобі (йому) всячина.
197. Шито-крыто - тишком-нишком.
2. Без задних ног - не чуючи ніг.
3. Без сучка и задоринки - комар носа не підточить.
4. Без царя в голове - без клепки в голові.
5. Белыми нитками шито - пальці знати.
6. Бередить, разбередить душу - роз'ятрювати, роз'ятрити душу.
7. Бить баклуши - бити байдики.
8. Больное место - вразливе місце.
9. Бранить на все корки - лаяти на всі заставки.
10. Бросать тень - вводити у неславу.
11. Бросаться в глаза - впадати у вічі.
12. Будьте добры (любезны) - будьте ласкаві, коли ваша ласка.
13. Было, да сплыло - було, та загуло.
14. Быть на хорошем счету - мати добру славу.
15. В два счета - не змигнувши оком.
16. В подметки не годится - і в слід не ступить, і нігтя не вартий.
17. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала.
18. Валять дурака - клеїти дурня.
19. Вертится в голове - снується в голові.
20. Видавший виды - бував у бувальцях.
21. Воображать о себе - високо нестися.
22. Воплощенное благородство - втілення шляхетності.
23. Вот в чем загвоздка - от де притичина.
24. Вот где собака зарыта - от у чім сила.
25. Вправлять мозги - вставляти клепку.
26. Врезаться в память - датися в тямки.
27. Встать поперек горла - стати кісткою в горлі.
28. Выдрать за уши - нам'яти (накрутити) вуха.
29. Выеденного яйца не стоит, не стоит сломанного гроша - не вартий дірки від бублика, ламаного шеляга не вартий.
30. Выкинуть (отколоть, отмочить) коленце - устругнути (утяти) штуку.
31. Глаза на лоб лезут - очі рогом лізуть.
32. Гнать в шею (взашей) - гнати в потилицю (втришия, у три вирви).
33. Говорить в глаза - казати у вічі.
34. Гол как сокол - голий як бубон (як руда миша, як долоня).
35. Голова еловая - капустяна голова, голова наче клоччям набита.
36. Голодный как волк - їсти хочеться, аж шкура болить.
37. Горд как павлин - пишається як пава.
38. Городить чепуху (чушь), нести околесицу - верзти дурниці (нісенітниці).
39. Губа не дура - ласий на чужі ковбаси, губа не з лопуцька.
40. Гулять по рукам - ходити по руках.
41. Давать голову (руку) на отсечение - дати голову (руку) на відріз.
42. Давать нагоняй - давати прочуханки.
43. Дать деру (стрекача) - дати драла (дропака, чосу), накивати п'ятами.
44. Два сапога пара - який їхав, таку й здибав.
45. Двигаться ноздря в ноздрю - рухатися стремено в стремено.
46. Дело мастера боится - діло майстра хвалить (величає).
47. Дело плохо - кепська справа.
48. Денег куры не клюют - грошей хоч греблю гати.
49. Держать в ежовых рукавицах - тримати в шорах (в лещатах).
50. Держать язык за зубами - тримати язика на припоні.
51. Дешевле пареной репы - дешевше від дірки з бублика.
52. Для видимости, для отвода глаз - для годиться, про людське око.
53. До корней волос - по самі вуха.
54. Доводить до белого каления - допекти до живого.
55. Доводить до ума - доводити до пуття.
56. Дойти до ручки - дійти до краю.
57. Дохнуть некогда - ніколи вгору глянути.
58. Еле-еле душа в теле - тільки живий та теплий.
59. За милую душу - з дорогою душею.
60. За ушко да на солнышко - за вухо та туди, де сухо, за хвіст та на сонце.
61. Завить горе веревочкой - ударити лихом об землю.
62. Загнать в угол - загнати в глухий кут.
63. Заговаривать зубы - забивати баки.
64. Задать баню (всклочку) - нагріти чуба, утерти маку, дати перцю, усипати бобу.
65. Затаить дыхание - затамувати подих.
66. Знать (узнать) по чем фунт лиха - дізнатися, по чому ківш лиха, побачити смаленого вовка.
67. И хочется и колется - і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче.
68. Игра не стоит свеч - не варта справа заходу.
69. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки.
70. Искрошить в лапшу (на куски) - посікти на січку (на капусту).
71. Исчадие ада - виплодок пекла.
72. К чертям на рога - до чорта в зуби, до чортів на виступці.
73. Как белка в колесе - як муха в окропі.
74. Как воды в рот набрал - ні пари з вуст, анічичирк.
75. Как на духу - як на сповіді.
76. Как на подбор - один в один.
77. Как нельзя кстати - дуже до речі.
78. Короче воробьиного носа - куціший від заячого хвоста.
79. Куда глаза глядят - світ за очі.
80. Куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять, де чорти навкулачки б'ються.
81. Легок на помине - про вовка промовка, а вовк і в хату.
82. Лиха беда начало - добрий початок - половина діла.
83. Ловить (считать) ворон - ловити ґави, витрішки продавати.
84. Лопнуло терпение - увірвався терпець (терплячка).
85. Мягко стелет, да жестко спать - дивиться лисицею, а думає вовком; добре говорить, а зле творить.
86. На авось - на галай-балай.
87. На одно лицо - на один кшалт.
88. На полном серьезе - цілком серйозно.
89. На произвол судьбы - напризволяще.
90. На свой лад (манер) - на свій кшалт (штиб).
91. Навострить уши - нашорошити вуха.
92. Найти общий язык - знайти спільну мову.
93. Не было печали - не було клопоту, не мала баба клопоту.
94. Не в добрый час - у лиху годину.
95. Не в обиду будь сказано - даруйте на слові.
96. Не в своем (не в здравом) уме - несповна розуму.
97. Не велика птица - не велика цяця, не велике цабе.
98. Не возьму в толк - не збагну, не второпаю.
99. Не давать жизни - не давати просвітку.
100. Не из робкого десятка - не з полохливих, не страшкові діти.
101. Не по карману - купила немає.
102. Не по нутру, не по нраву - не до шмиги, не до смаку.
103. Не по плечу - не під силу, не до снаги.
104. Не поминать лихом - не згадувати лихим словом.
105. Не твоего (не вашего) ума дело - не з твоїм (не з вашим) розумом братися.
106. Не хватило терпения - терпець увірвався.
107. Негде яблоку упасть - ніде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути, ніде яблуку впасти.
108. Несолоно хлебавши - спіймавши облизня.
109. Нести ахинею (дичь, ерунду, галиматью, чепуху, чушь) - верзти (плести) нісенітниці, молоти (верзти) дурниці.
110. Нет и в помине - і сліду немає.
111. Нечего греха таить - ніде правди діти.
112. Нечего и думать - шкода й гадки.
113. Ни два ни полтора - ні те ні се, ні риба ні м'ясо.
114. Ни зги не видно - темно, хоч в око стрель.
115. Ни к селу ни к городу, ни село ни пало - з доброго дива, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота.
116. Ни себе ни людям - і сам не гам і другому не дам.
117. Ни шьет ни порет - не кує й не меле.
118. О вкусах не спорят - у кожного свій самк.
119. Ободрать как липку - облупити як білку (барана).
120. Обратить в шутку - повернути на жарт.
121. Обращаться в бегство - пуститися навтікача.
122. Одетый с иголочки - одягнений як лялечка.
123. Окольным путем - кружним шляхом, манівцями.
124. Опять двадцать пять - знову за рибу гроші.
125. Остаться в дураках - пошитися в дурні.
126. Остаться на бобах (у разбитого корыта, при пиковом интересе) - спіймати облизня, ухопити шилом патоки.
127. От ворот поворот - завертай голоблі, дати відкоша, дати (піднести) гарбуза.
128. Отвести душу - розважити душу.
129. Отняло речь, отнялся язык - відібрало мову, заціпило, язик усох.
130. Отошло от сердца - відлягло від серця.
131. Очертя (сломя) голову - на відчай душі.
132. Палец о палец не ударить - і пальцем не кивнути, за холодну воду не братися.
133. Песенка спета - своє вже відспівав.
134. Плевать в потолок - бити байдики, горобцям дулі давати.
135. Плестись (тянуться) в хвосте - пасти задніх.
136. Пойти с сумой - піти з торбами.
137. Поминай как звали - шукай вітра в полі.
138. Попасть в переделку - ускочити в халепу.
139. Попасть впросак - ускочити в клопіт, скочити на слизьке.
140. Попасть из кулька в рогожку - потрапити з дощу та під ринву.
141. После дождичка в четверг - коли рак свисне.
142. Праздновать труса - підгинати хвіст, удаватися в переполох.
143. Прибавить словцо - докинути слівце.
144. Придержать язычок - припнути язика.
145. Прийтись не ко двору - бути не під масть.
146. Прийтись по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) - припасти до смаку (до вподоби, до серця, до душі).
147. Приковывать взгляд - убирати в себе очі.
148. Прожужжать все уши - протуркати всі вуха.
149. Промокнуть до нитки - промокнути до рубця.
150. Пропасть ни за копейку (ни за грош, ни за понюшку табаку) - пропасти ні за цапову душу.
151. Проще пареной репы - простіше простого.
152. Птица высокого полета - велике цабе, велика цяця.
153. Пудрить мозги - забивати баки.
154. Пускать пыль в глаза - напускати туману, замилювати очі.
155. Пуститься во все тяжкие - пуститися берега.
156. Пьяный в стельку - п'яний як чіп.
157. Разбиться в лепешку - з шкури вилізти.
158. Разводить тары-бары - теревені правити, точити ляси, правити баляндраси.
159. Разделать под орех - дати чосу.
160. Разодетый в пух и прах - виряджений (вичепурений) як на весілля, виряджена як пава.
161. Разыграть шута - удавати блазня.
162. Редко, да метко - хоч раз, да гаразд.
163. С булавочную иголку - як макове зернятко.
164. С бухты-барахты - ні сіло ні впало, знічев'я.
165. С грехом пополам - лиха прикупивши.
166. С гулькин нос - як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста.
167. С умной головы - з дурного розуму.
168. Сами с усами - самі не в тім'я биті.
169. Сбивать с толку - збивати з пантелику.
170. Сбоку припека - приший кобилі хвіст.
171. Свернуть (сломать) шею - скрутити в'язи.
172. Свинец на душе (на сердце) - тягар (камінь) на душі (на серці).
173. Сгореть со стыда - позичати у Рябка очі.
174. Седой как лунь - сивий як голуб.
175. Семи пядей во лбу - премудра голова.
176. Семь потов сошло - нагріти чуба.
177. Свести на нет - звести нанівець.
178. Сесть в лужу (в калошу) - сісти маком (камінчиком).
179. Слухом земля полнится - вісті не лежать на місці.
180. Смотреть букой - дивитися вовком.
181. Со скрипом - на превелику силу.
182. Сослужить службу - стати в пригоді.
183. Строить глазки - пускати бісики, грати (прясти, стригти, стріляти) очима.
184. Строить козни - кувати лихо.
185. Сыр-бор загорелся - зчинилася буча, закрутилася веремія.
186. Тишь да гладь - мир та спокій, тихо та любо.
187. Тришкин кафтан - охрімова свита.
188. Тряхнуть мошной - труснути калиткою (капшуком), розв'язати калитку, сипнути грішми.
189. Удариться в крайность - упасти в крайнощі.
190. Устроить базар - зчинити ґвалт (гармидер).
191. Устроить головомойку - дати нагінки (прочуханки).
192. Учить уму-разуму - наставляти на добрий розум.
193. Хитер (умен) как бес - з біса хитрий (розумний).
194. Хоть пруд пруди - хоч греблю гати.
195. Что ни на есть - хоч би там що, що б там не було.
196. Чтоб тебе (ему) пусто было - хай тобі (йому) всячина.
197. Шито-крыто - тишком-нишком.
Немає коментарів:
Дописати коментар